Ухвала
19 червня 2020 року
м. Київ
справа № 308/7741/19
провадження № 61-4094ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 в порядку статтей 447-451 ЦПК України, заінтересовані особи: Комунальний заклад «Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв», прокуратура Закарпатської області, про зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Запропоновано заявнику надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов'язковим зазначенням у ній: судових рішень, що оскаржуються заявником та чітко викладених вимог касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України; надати копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2020 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано.
Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2020 року заявником не виконано, оскільки ОСОБА_1 вказаних недоліків не усунув, а зміст його заяви фактично зводиться до незгоди з ухвалою суду про залишення касаційної скарги без руху.
У заяві ОСОБА_1 не вказує яке саме судове рішення суду апеляційної інстанції від 13 квітня 2020 року у судовій справі № 308/7741/19 він оскаржує.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
Крім того, заявником не зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Абзацом 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Також заявник вказує, що недоцільно направляти копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, оскільки такі копії неможливо виготовити під час дії карантину.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Ураховуючи наведене, доводи ОСОБА_1 не заслуговують на увагу та не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції.
Згідно із частиною третьою статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Оскільки у відведений судом строк, станом на 01 липня 2020 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2020 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 потрібно вважати неподаною та повернути.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 в порядку статтей 447-451 ЦПК України, заінтересовані особи: Комунальний заклад «Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв», прокуратура Закарпатської області, про зобов'язання вчинити певні дії вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець