Постанова
Іменем України
16 червня 2020 року
м. Київ
справа № 360/1059/18
провадження № 61-4847св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Громадська організація «Рада садівницьких товариств масиву «Жайворонок»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду
від 06 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Панченка М. М., Волошиної В. М., Слюсар Т. А.,
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Громадської організації «Рада садівницьких товариств масиву «Жайворонок» (далі - ГО «РСТМ «Жайворонок») про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на сторінці відповідача у соціальній мережі «F асе bооk» у мережі Інтернет розміщено звіт голови правління ГО «РСТМ «Жайворонок» ОСОБА_2 за період з жовтня 2016 року по серпень 2017 року, у якому, крім іншого, стосовно нього поширена така інформація: «Хочу окремо подякувати члену правління масиву, голові товариства «Ентузіаст-2» ОСОБА_1 за проведення на масиві конкурсу по шахам, але за всі інші його «діяння» (обговорювати на засіданні правління - це, за його словами, «верещати», за махінації з передачею ділянки новому власнику та за інші деструктивні дії) правління висловило йому недовіру та достроково припинило його повноваження як члена правління масиву, і я прошу конференцію затвердити це рішення».
Посилаючись на те, що поширена відповідачем у соціальній мережі «F асе b оо k » інформація мала на меті довести до відома необмеженої кількості осіб викривлену інформацію про його діяльність, як голови Громадської організації «Садівницьке товариства «Ентузіаст-2» (далі - ГО «СТ «Ентузіаст-2»), створити враження про вчинення ним злочинів проти власності юридичних чи фізичних осіб, зокрема про нібито «махінації із земельними ділянками», тобто має обвинувальний нахил і викладена так, нібито це є доконаний та встановлений правоохоронними органами факт, і не має ознак оціночного судження, позивач просив:
- визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує його честь, гідність і ділову репутацію інформацію, поширену відповідачем на сторінці ГО «РСТМ «Жайворонок» у соціальній мережі « F асе b оо k », а саме: «за всі інші його «діяння» … за махінації з передачею ділянки новому власнику та за інші деструктивні дії»;
- зобов'язати ГО «РСТМ «Жайворонок» у триденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену на сторінці ГО «РСТМ « Жайворонок » у соціальній мережі « F асе b оо k » інформацію у такий самий спосіб, як вона була поширена - опублікуванням спростування;
- стягнути з ГО «РСТМ «Жайворонок» на його користь 18 615,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанцій
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 31 жовтня
2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, що міститься у звіті голови ГО «РСТМ «Жайворонок», поширену на сторінці РСТМ «Жайворонок» у соціальній мережі «Facebook» про те, що за махінації з передачею ділянки новому власнику, правління висловило ОСОБА_1 недовіру та достроково припинило його повноваження, як члена правління масиву.
Зобов'язано ГО «РСТМ «Жайворонок» спростувати зазначену інформацію шляхом опублікування спростування на сторінці РСТМ «Жайворонок» у соціальній мережі « Facebook ».
Стягнуто з ГО «РСТМ «Жайворонок» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2 000,00 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що поширена у звіті голови ГО «РСТМ «Жайворонок» на сторінці ГО «РСТМ «Жайворонок» у соціальній мережі « F асе b оо k » інформація про те, що за махінації з передачею ділянки новому власнику, правління висловило позивачу недовіру та достроково припинило його повноваження, як члена правління масиву, є недостовірно і такою, що порушує його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки вона є фактичним твердженням, доказів на підтвердження висловлення правлінням ГО «СТ «Ентузіаст-2» недовіри ОСОБА_1 , як голові, у зв'язку з «махінацією з передачею земельної ділянки», відповідач не надав. Зважаючи на те, що унаслідок поширення зазначеної інформації, порушено особисті немайнові права позивача, наявні визначені законом підстави для зобов'язання відповідача спростувати таку недостовірну інформацію шляхом опублікування спростування на сторінці ГО «РСТМ «Жайворонок» у соціальній мережі «F асе b ооk», та стягнення з відповідача на користь позивача 2 000,00 грн на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу ГО «РСТМ «Жайворонок» задоволено, рішення Бородянського районного суду Київської області від 31 жовтня 2018 року у частині визнання недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, що міститься у звіті голови ГО «РСТМ «Жайворонок», поширену на сторінці ГО «РСТМ «Жайворонок» у соціальній мережі «Facebook» про те, що за махінації з передачею ділянки новому власнику правління висловило ОСОБА_1 недовіру та достроково припинило його повноваження як члена правління масиву, скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову у цій частині відмовлено. У решті рішення Бородянського районного суду Київської області від 31 жовтня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що задовольняючи вимоги про визнання поширеної відповідачем інформації недостовірною, суд першої інстанції неправильно визначився з її характером та дійшов помилкового висновку, що така інформація містить фактичні твердження, пов'язані з обвинуваченням позивача у вчиненні діянь, які мають ознаки кримінального правопорушення, а не оціночні судження, що пов'язані з критичною оцінкою відповідачем дій позивача. Крім того, як убачається з фактичних обставин справи, висловлення правлінням ГО «РСТМ «Жайворонок» недовіри
ОСОБА_1 та його дострокове припинення, як члена правління зазначеного громадського об'єднання дійсно мало місце, що не заперечується самим позивачем. Зважаючи на те, що поширену відповідачем інформацію не можна вважати недостовірною та, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень, апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції, як такого, що не відповідає дійсним обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій він просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року та залишити в силі рішення Бородянського районного суду Київської області від 31 жовтня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
.
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що ухвалюючи оскаржуване судове рішення апеляційний суд надав неправильне тлумачення положенням статті 302 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 30 Закону України «Про інформацію», не звернув уваги, що критика діяльності позивача, поширена відповідачем на сторінці ГО «РСТМ «Жайворонок» у соціальній мережі « F асе b оо k » фактично зводиться до його обвинувачь у вчиненні протиправних дій, які мають ознаки вчинення кримінального злочину (статті 190 Кримінального кодексу України), тоді як він не піддавався кримінальним переслідуванням, не був підозрюваним, обвинуваченим чи засудженим за вчинення будь-яких махінацій (шахрайських дій) із земельними ділянками чи іншим майном. Інформація викладена у стверджувальній формі, що містить дані про позивача, а тому висновок апеляційного суду про те, що за своїх характером вона є оціночним судженням, є помилковим.
Апеляційний суд також не урахував, що внаслідок поширення відповідачем недостовірної інформації він зазнав моральних страждань, оскільки після її опублікування у нього порушилися нормальні життєві зв'язки, він не в змозі повною мірою виконувати покладені на нього обов'язки голови ГО «СТ «Ентузіаст-2». Крім того, на підставі поширеної відносно нього недостовірної інформації, було прийнято рішення про виключення його з членів президії масиву «Жайворонок».
В порушення статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), апеляційний суд долучив до матеріалів справи доказ, який не був наданий до суду першої інстанції, зокрема протокол засідання правління ГО «РСТМ «Жайворонок» від 06 серпня 2017 року № 30.
Крім того, аналіз змісту оскаржуваної постанови свідчить про наявність ряду процесуальних недоліків при виготовленні її тексту, оскільки задовольняючи, з однієї сторони, апеляційну скаргу ГО «РСТМ «Жайворонок», у якій заявник, у свою чергу, просив скасувати рішення Бородянського районного суду Київської області від 31 жовтня 2018 року повністю, апеляційний суд, з іншої сторони, скасував рішення суду першої інстанції лише у частині вимог про визнання недостовірною, та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, що міститься у звіті голови ГО «РСТМ «Жайворонок», поширену на сторінці ГО «РСТМ «Жайворонок» у соціальній мережі «Facebook» про те, що за махінації з передачею ділянки новому власнику, правління висловило ОСОБА_1 недовіру та достроково припинило його повноваження, як члена правління масиву, а в решті задоволених судом першої інстанції вимог, зокрема про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодувати моральну шкоду, залишив рішення суду першої інстанції без змін. У постанові Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року також невірно зазначено дату ухвалення рішення судом першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу, що надійшов до Верховного Суду у квітні
2019 року, ГО «РСТМ «Жайворонок» просило відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 , посилаючись на те, що суд апеляційної інстанцій повно встановив фактичні обставини справи та правильно застосував норми матеріального права, а саме лише неправильне зазначення у постанові Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року дати ухвалення рішення судом першої інстанції не може бути підставою для його скасування. Водночас, зважаючи на те, що у постанові апеляційного суду дійсно некоректно викладено резолютивну частину, яка за своїм змістом не відповідає мотивувальній частині судового рішення, відповідач просив змінити постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року шляхом зазначення про скасування у повному обсязі рішення Бородянського районного суду Київської області від 31 жовтня 2018 року.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що ГО «РСТМ «Жайворонок» об'єднує ряд садівницьких товариств, у тому числі ГО «СТ «Ентузіаст-2», головою якого є ОСОБА_1 , який на дату виникнення спірних правовідносин входив до складу правління об'єднання «Жайворонок».
24 вересня 2017 року на сторінці ГО «РСТМ «Жайворонок» у соціальній мережі « F асе b оо k» розміщено звіт голови правління ГО «РСТМ « Жайворонок » ОСОБА_2 , за період з жовтня 2016 року по серпень 2017 року, у якому, крім іншого була викладена інформація, що стосувалася ОСОБА_1 : «Хочу окремо подякувати члену правління масиву, голові товариства «Ентузіаст-2» ОСОБА_1 за проведення на масиві конкурсу по шахам, але за всі інші його «діяння» (обговорювати на засіданні правління - це, за його словами, «верещати», за махінації з передачею ділянки новому власнику та за інші деструктивні дії) правління висловило йому недовіру та достроково припинило його повноваження як члена правління масиву і я прошу конференцію затвердити це рішення».
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Частиною другою статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (стаття 68 Конституції України).
Честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством (стаття 201 ЦК України).
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
За змістом частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
За змістом статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обгрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.
За своїм характером судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої ним думки, що пов'язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.
Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб'єктивної оцінки, а відображенням об'єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.
У рішенні у справі «Ляшко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд надав правильну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, та дійшов обгрунтованого висновку, що, викладені у звіті голови правління ГО «РСТМ «Жайворонок» ОСОБА_2 за період з жовтня 2016 року по серпень 2017 року, розміщеному на сторінці відповідача у соціальній мережі «Fасеbооk» у мережі Інтернет 24 вересня 2017 року, висловлювання щодо позивача за своїм змістом є оціночними судженнями, які є вираженням суб'єктивної думки відповідача щодо зазначених в них обставин, а тому не є недостовірною інформацією.
Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов'язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції.
У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року у справі «Українська прес-група проти України» (заява № 72713/01) зазначено, що навіть, якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний баланс для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшенням за відсутності будь-якого фактичного підгрунтя (рішення DEHAES GIJSELSv. BELGIUM, стор. 236, параграф 47).
Установивши, що висловлювання відповідача щодо діяльності позивача на посаді голови ГО «СТ «Ентузіаст-2», є його суб'єктивною думкою, не містить будь-яких фактичних даних, та, крім іншого, грунтуються на обставинах висловлення правлінням ГО «РСТМ «Жайворонок» недовіри ОСОБА_1 та дострокового припинення його повноважень, як члена правління зазначеної громадської організації, достовірність яких позивачем не оспорюється, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що інформація, яку просив спростувати позивач, не є недостовірною, а тому суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 277 ЦК України. Зважаючи на те, що задоволені судом першої інстанції вимоги про зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодувати моральну шкоду є похідними від вимоги про визнання недостовірною інформації суд апеляційної інстанції обгрунтовано вважав наявними підстави для задоволення апеляційної скарги ГО «РСТМ «Жайворонок» та скасування рішення суду першої інстанції, помилково вказавши в частині задоволених позовних вимог, та ухвалення у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову
ОСОБА_1 , тоді як за змістом мотивувальної частини рішення скасуванню підлягає рішення суду першої інстанції в повному обсязі.
Описка допущена апеляційним судом у даті ухвалення рішення суду першої інстанції та у тексті оскаржуваної постанови, не може бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи заявника щодо невідповідності резолютивної частини постанови апеляційного суду змісту його мотивувальної частини.
Так, виклавши у мотивувальній частині постанови Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року висновок про наявність визначених законом підстав для задоволення апеляційної скарги ГО «РСТМ «Жайворонок» та скасування рішення Бородянського районного суду Київської області від 31 жовтня
2018 року з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , апеляційний суд у його резолютивній помилково вказав про скасування рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених вимог про визнання інформації недостовірною.
Ураховуючи наведене, а також мотиви, з яких виходив апеляційний суд при вирішенні апеляційної скарги ГО «РСТМ «Жайворонок» та норми права, якими він керувався при вирішенні спору, наявні передбачені процесуальним законом підстави для зміни резолютивної частини оскаржуваної постанови апеляційного суду.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин першої, четвертої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Ураховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права при складанні резолютивної частини рішення, що не призвело до неправильного вирішення спору по суті, зазначене відповідно до статті 412 ЦПК України є підставою для зміни його резолютивної частини.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року змінити, виклавши абзаци другий та третій її резолютивної частини у наступній редакції.
Скасувати рішення Бородянського районного суду Київської області
від 31 жовтня 2018 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Громадської організації «Рада садівницьких товариств масиву «Жайворонок» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
А. С. Олійник
Г. І. Усик
В. В. Яремко