Ухвала
18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 303/1776/19
провадження № 61-3440ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, треті особи: слідчий СВ Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області Волос Василь Васильович, Мукачівська місцева прокуратура Закарпатської області про відшкодування шкоди,
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів із єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 завдану йому матеріальну та моральну шкоду незаконними діями уповноважених осіб державних органів України, станом на 21 грудня 2018 року у розмірі 787 998 грн, що складається із матеріальної шкоди в розмірі 345 669 грн і моральної шкоди - в розмірі 442 338 грн, а також вирішити питання судових витрат.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 23 червня 2014 року належний йому та керований ним автомобіль марки BMW 525, д.н.з. НОМЕР_1 , був неправомірно зупинений працівниками поліції, згодом вилучений і поміщений на штраф-майданчик. Так, 26 червня 2014 року поза межами будь-якого кримінального провадження було проведено експертне дослідження, згідно з яким ніби то встановлено пошкодження у номерному позначенні кузова.
28 червня 2014 року було зареєстровано кримінальне провадження № 12014070160000952.
04 липня 2014 року ухвалою судді Тячівського районного суду відмовлено в задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів ОСОБА_1
07 липня 2014 року слідчим за відсутності власника ( ОСОБА_1 ) складено протокол огляду місця події, згідно з яким оглянуто та вилучено автомобіль BMW 525, д.н.з. НОМЕР_1 , який у період із 27 червня 2014 року по 07липня 2014 року незаконно затриманий в адміністративному порядку.
04 грудня 2018 року Тячівським районним судом у справі № 307/2665/14-к винесена ухвала про задоволення скарги ОСОБА_1 та зобов'язання слідчого повернути тимчасово вилучене майно (вказаний автомобіль).
05 грудня 2018 року слідчим Волос В. В. у кримінальному провадженні № 12014070160000952 винесено постанову про повернення ОСОБА_1 речового доказу - автомобіля, однак останній є знищеним, уже не є транспортним засобом і не підлягає використанню за призначенням.
Отже, діями органу досудового розслідування йому нанесена матеріальна та моральна шкода.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 16 травня 2019 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, залучено Мукачівську місцеву прокуратуру.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 24 травня 2019 року у позові відмовлено.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу адвоката Мельника П. П. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення місцевого суду залишено без змін.
20 лютого 2020 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Мельник П. П., засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у вказаній вище справі.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: заявнику необхідно було подати до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази на підтвердження поважності причин його пропуску; подати уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначено конкретні підстави, визначені статтею 389 ЦПК України, на яких подається касаційна скарга та роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
На адресу суду надійшли матеріали на виконання вимог ухвали.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження заявник зазначає, що строк на касаційне оскарження було пропущено з поважних причин, оскільки судовий розгляд відбувся у першому призначеному судовому засіданні за відсутності ОСОБА_1 та його представника, вступну та резолютивну частину постанови не отримували. З повним текстом оскаржуваної постанови ознайомилися лише 31 січня 2020 року у приміщенні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.
На підтвердження вказаних доводів заявник надав копію протоколу судового засідання від 03 грудня 2019 року, копії супровідних листів Закарпатського апеляційного суду, копію зворотніх повідомлень.
Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, тому підлягає поновленню.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17 та у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц; від 15 серпня 2019 року у справі № 823/782/16; від 25 вересня 2019 року у справі № 607/5841/17.
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2019 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року.
Відкрити касаційне провадження у цій справі.
Витребувати із Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області цивільну справу № 303/1776/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, треті особи: слідчий СВ Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області Волос Василь Васильович, Мукачівська місцева прокуратура Закарпатської області про відшкодування шкоди.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 20 липня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
В. С. Висоцька
І. М. Фаловська