Постанова
Іменем України
15 червня 2020 року
м. Київ
справа № 755/9719/17
провадження № 61-39626св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Рапала ВМС Корпорейшн, дочірнє підприємство «ВМС-Вотер Куін Україна»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2017 року у складі судді Виниченко Л. М. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Білич І. М., Поліщук Н. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рапала ВМС Корпорейшн, дочірнього підприємства «ВМС-Вотер Куін Україна» (далі - ДП «ВМС-Вотер Куін Україна») про вилучення із продажу продукції без належної інформації про її споживчі властивості, проведення інформації про продукцію до відповідності та відшкодування шкоди, завданої порушенням прав споживачів.
Позовна заява мотивована тим, що Рапала ВМС Корпорейшн є виробником риболовних приманок та іншого знаряддя для дитячого, рекреаційного та спортивного риболовства, а ДП «ВМС-Вотер Куін Україна» є продавцем цієї продукції в Україні.
У 2014 році він для власного споживання придбав штучні риболовні приманки, виробником яких є Рапала ВМС Корпорейшн, однак їх споживчі властивості не відповідали опису товару.
У зв'язку з ненаданням необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, зазначенням опису товару, який вводить в оману споживачів, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, в якому на підставі статей 1, 14, 15, 19, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» просив зобов'язати Рапала ВМС Корпорейшн і ДП «ВМС-Вотер Куін Україна» вилучити з продажу риболовні приманки та зобов'язати відповідачів зазначити правдиву інформацію про споживчі якості їхньої продукції.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав, тому суд на підставі пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України залишив позовну заяву без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У липні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2020 року № 1111/0/226-20 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм процесуального права. Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що позовна заява була подана до двох відповідачів, при цьому представник Гук Т. І. мав право діяти тільки від імені ДП «ВМС-Вотер Куін Україна» та не мав діяти від імені Рапала ВМС Корпорейшн, у тому числі подавати будь-які клопотання від його імені.
Також вказує, що 15 листопада 2017 року ним було подано заяву про перенесення судового засідання з 17 листопада 2017 року на пізніший термін для забезпечення вступу третіх осіб із самостійними вимогами до відповідачів. Таким чином, вважає, його позовну заяву безпідставно було залишено без розгляду.
Відзиву на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, у зв'язку із тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК Українивстановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованим та підстав для їх скасування немає.
У статті 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Згідно з частиною третьою статті 169 ЦПК України 2004 року у разі повторної неявки у судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
З матеріалів справи вбачається, що в судове засідання, призначене на 05 жовтня 2017 року, позивач не з'явився, про судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення (т. 1, а. с. 77).
При цьому позивачем подавалась заява про перенесення судового засідання призначеного на 05 жовтня 2017 року, у зв'язку із необхідністю проходження стаціонарного лікування, проте доказів проходження такого лікування ОСОБА_1 не надано.
У зв'язку з неявкою в судове засідання позивача у справі оголошено перерву до 17 листопада 2017 року на 11 год. 00 хв. для повторного виклику в судове засідання позивача (т.1 а. с. 104).
У судове засідання, призначене на 17 листопада 2017 року, позивач також не з'явився, про судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення (т. 1 а. с. 154).
Натомість ОСОБА_1 15 листопада 2017 року подав суду заяву про перенесення розгляду справи, яка мотивована тим, що потрібен час для належної підготовки третіх осіб для вступу до участі у справі.
Відповідно до частини третьої статті 27 ЦПК України 2004 року особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний сул, дійшов обґрунтованого висновку, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав, тому наявні підставі для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року.
Доводи касаційної скарги про те, що представник ДП «ВМС-Вотер Куін Україна» - Гук Т. І. мав право подавати клопотання лише від свого довірителя та не мав права заявляти клопотання від Рапала ВМС Корпорейшн, є безпідставними, оскільки з оскаржуваної ухвали місцевого суду вбачається, що Гук Т. І. заявляв клопотання лише від імені ДП «ВМС-Вотер Куін Україна». Крім того, ЦПК України 2004 року не передбачає необхідності подання заяв усіма учасниками справи для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із повторною неявкою у судове засідання позивача, повідомленого належним чином. Вказана процесуальна дія вчиняється судом незалежно від наявності заяв учасників справи про це, за умови повторної неявки у судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.
Посилання на те, що 15 листопада 2017 року ним подано клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку із бажанням вступу до справи третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги до відповідачів, не можуть бути прийняті судом, оскільки доказів намірів вступу до справи вказаних осіб матеріали не містять. Крім того, ОСОБА_1 не був уповноважений діяти від імені та інтересах цих осіб.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян