Іменем України
19 червня 2020 року
Київ
справа №826/13937/15
адміністративне провадження №К/9901/14693/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2015 року (суддя Іщук І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року (головуючий суддя Василенко Я.М., судді: Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Темп-3000" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару,
В липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Темп-3000" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про визначення коду товару від 30 червня 2015 року №КТ-100000000-0072-2015.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство зазначало про протиправність прийнятого Митницею рішення про зміну коду ввезеного ним товару з коду 5603141000 на код 5407300000 за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), адже під час митного оформлення позивачем подано всі необхідні та достатні докази в підтвердження правильності обраного коду та характеристик товару, що поданий до розмитнення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Митниці про визначення коду товару від 30 червня 2015 року №КТ-100000000-0072-2015.
Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не взяв до уваги подані позивачем документи в підтвердження обраного коду товару, із повним наведенням його характеристик, та, як наслідок, неправильно встановив невідповідність обраного позивачем коду за УКТ ЗЕД 5603141000 для імпортованого ним товару.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що заявлений до митного оформлення товар відносився до складного випадку класифікації, у зв'язку із чим відповідачем сформовано запит до експертної установи щодо вирішення питання класифікації, враховуючи результати розгляду якого, на думку митного органу, ним прийнято правомірне рішення від 30 червня 2015 року №КТ-100000000-0072-2015 про визначення іншого коду товару, ніж початково заявлений позивачем.
Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 13 травня 2015 року між Товариством та Компанією «DSM DYNEEMA B.V.» укладено контракт №13-0515 на поставку товару - понадвисокомолекулярний поліетилен високої міцності Dyneema-HB2, який був йому поставлений відповідно до інвойсу №980136668 від 04 червня 2015 року.
12 червня 2015 року Товариство подало до Митниці митну декларацію №100270001/2015/248165, згідно з якою заявило до митного оформлення товар: «нетканий матеріал з синтетичного волокна, з поверхневою щільністю понад 150г/м2, в рулонах. НВ2 полотно (СВМПЭ) понадвисокомолекулярний поліетилен високої міцності - 10 890,00 кг (постачається в рулонах). Характеристики: матеріал виготовлення - 100 % (СВМПЭ); завтовшки - 0,2-0,3 мм; щільність 261г/м2; ширина-1,6 м; довжина у рулоні -100 м; з покриттям. Використовується у виробництві бронежилетів. Для цільового призначення по замовленню Міністерства оборони України на період проведення АТО. Виробник: DSM DYNEEMA B.V., Країна виробництва: Нідерланди (NL). Торговельна марка: DYNEEMA.»
В графі 33 митної декларації вказано код даного товару відповідно до УКТ ЗЕД 5603141000.
19 червня 2015 року Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів за запитом Митниці від 12 червня 2015 року №30/27/01 складено висновок №142005703-0133, в якому зазначено, що заявлений товар не може розглядатися як стрічка з полімерних матеріалів й з урахуванням положень Примітки 9 до Розділу ХІ УКТ ЗЕД та тексту пояснень до товарної позиції 5603 однозначно ідентифікувати товар як нетканий матеріал не представляється можливим; питання щодо класифікації наданої проби товару згідно УКТ ЗЕД виходять за межі компетенції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів; технологія виготовлення та область застосування даного товару визначається згідно із достовірною інформацією від фірми-виробника.
На підставі вказаного висновку відповідачем 30 червня 2015 року прийнято рішення №КТ-100000000-0072-2015 про визначення коду товару, в якому наведено формулювання графи 31 ВМД №100270001/2015/248165 від 12 червня 2015 року наступним чином: «Опис товару: Товар №1. Тканини, зазначені у примітці 9 до Розділу ХІ: «НВ2 полотно (СВМПЭ) високої міцності», що являє собою матеріал, який складається з чотирьох шарів (без покриття, що може бути виявлено неозброєним оком) паралельно розташованих монониток з поліетилену, накладених одна на одну, з'єднаних між собою за допомогою клею. В окремих шарах, відносно один одного, нитки орієнтовані перпендикулярно. Торгівельна марка: DYNEEMA». Виробник «DSM DYNEEMA B.V.», NL», а також для графи 33 ВМД визначено код товару як 5407300000.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням про визначення коду товару, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).
В той же час, виходячи з положень частин 1 - 3 статті 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно ж зі статтею 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
За змістом статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Для цілей митного оформлення класифікація товарів здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року №584-VII, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
Пунктами 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Порядок роботи відділу митних платежів (далі - ВМП), підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов'язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України (далі - товари), порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД визначає Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №650 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за №1085/21397 (далі - Порядок №650).
За визначенням пункту 3 розділу І вказаного Порядку класифікація товару - визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.
Контроль правильності класифікації товарів - перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку №650 контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів здійснює посадова особа ПМО чи митного поста.
За змістом пунктів 1 - 3, 5 розділу ІІІ Порядку №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу. Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками. Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей. У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Разом з тим, як встановили суди, відповідачем не доведено, у чому саме полягала складність класифікації імпортованого Товариством товару за УКТ ЗЕД, що, в свою чергу, зумовило його звернення до Спеціалізованої експертної установи із запитом на вирішення складного питання класифікації, яка, до того ж, у своєму висновку зазначила, що питання класифікації спірного товару виходить за межі її компетенції, як і не обґрунтовано які саме суперечності, що потребували додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень, щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД виникли у нього в процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару.
Будь-яких додаткових документів/відомостей (зокрема, щодо технології виготовлення або іншої інформації фірми-виробника) відповідач у позивача не витребовував, при цьому всі дані щодо товару визначені у контракті від 13 травня 2015 року №13-0515,прописані у додатку №2 до нього («Специфікації поставки») та документації виробника, що надавались до митного оформлення.
Так, згідно документації фірми-виробника матеріал Dyneema HB2 є нетканим матеріалом; НВ2 - це волокно із поліетилену понадвисокої молекулярної маси у виді багатошарового ламінованого композиту.
Крім того, відповідність характеристик заявленого позивачем коду товару за УКТ ЗЕД підтверджується й висновком експертного товарознавчого дослідження Київської незалежної судово-експертної установи від 22 жовтня 2015 року №1432.
Водночас у висновку Спеціалізованої експертної установи Міндоходів зазначено, що його зроблено на підставі МД №100270001/2015/248163 від 11 червня 2015 року, тоді як в оскаржуваному Митниці рішенні міститься посилання лише на МД №100270001/2015/248165 від 12 червня 2015 року.
Отже, суди попередніх інстанцій, встановили, що використовувані відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення документи не доводять правильності визначення іншого, ніж встановлено позивачем, коду товару; до того ж, при прийнятті рішення відповідачем не враховано й сфери використання товару, а саме: «Використання у виробництві бронежилетів. Для цільового призначення по замовленню Міністерства оборони України на період проведення АТО».
Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про наявність правових підстав для визнання протиправними і скасування рішення Митниці про визначення коду товару від 30 червня 2015 року №КТ-100000000-0072-2015 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду