Іменем України
18 червня 2020 року
Київ
справа №826/20123/16
адміністративне провадження №К/9901/39935/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Саміт Моторз Україна» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 у складі колегії суддів: Твердохліб В.А. (головуючого), Бужак Н.П., Троян Н.М. у справі №826/20123/16 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саміт Моторз Україна» про зобов'язання вчинити дії,-
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС) звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Саміт Моторз Україна» (далі - відповідач) про зобов'язання допустити до здійснення позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, розташованих за адресою: вулиця Електриків, 21 в Подільському районі та проспект Степана Бандери, 24-Б в Оболонському районі міста Києва.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду.
2.1. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Наказом Головного управління ДСНС України у м.Києві від 04.11.2016 року №495 «Про проведення планових перевірок» призначено проведення позапланової перевірки приміщень ТОВ «Саміт Моторз Україна», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 21 в Подільському районі та проспект Степана Бандери, 24-Б, в Оболонському районі міста Києва з метою контролю за виконанням суб'єктом господарювання раніше запропонованих протипожежних заходів, вказаних у приписах про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту від 27.10.2015 року (проспект Степана Бандери, 24-Б в Оболонському районі міста Києва) та від 30.10.2015 року (вул. Електриків, 21), виданих за результатами проведення планової перевірки.
3.2. Однак, відповідач не допустив позивача до проведення позапланової перевірки на указаних об'єктах, що зафіксовано відповідними актами, тому ГУ ДСНС звернулось до суду з позовом про зобов'язання допустити до проведення перевірки.
4. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з відсутності у позивача належної адміністративної дієздатності на звернення до суду із вказаним позовом.
4.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд встановив, що позивач має адміністративну процесуальну дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати адміністративні процесуальні права та обов'язки. При цьому вказав, що відсутність чи наявність правової підстави для звернення з відповідним адміністративним позовом до суду не є тотожним поняттю наявності чи відсутності адміністративної процесуальної дієздатності.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду залишити в силі.
6. Аргументами касаційної скарги зазначено, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, а саме -приписи статтей 6, 17, 48, 50 КАС України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017). Заявник зазначає, що позивач як центральний орган виконавчої влади має адміністративну процесуальну дієздатність, натомість не має правових підстав на звернення до суду з позовом до юридичної особи про зобовязання допустити до проведення перевірки.
7. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, як таку, що є законною та обгрунтованою.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. За змістом частини 3 статті 6 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017), суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
9. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
10. Відповідно до частини 4 статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
11. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб'єкта владних повноважень, в яких одночасно можуть бути відповідачами фізичні та юридичні особи, в чітко визначених законами України випадках.
12. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові від 21 грудня 2016 року Верховного Суду України у справі № 21-2735а16.
13. Перевіряючи повноваження Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві на звернення до суду з даним позовом, суд апеляційної інстанції правильно вказав, що повноваження позивача на проведення перевірок та вжиття відповідних заходів врегульвано, зокрема, приписами Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - №877-V).
14. Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, визначені зокрема статтею 67 Кодексу цивільного захисту України. Пунктом 12 вказаної статті передбачено, що до них належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
15. Наведеному припису Кодексу цивільного захисту кореспондує пп. 48 п. 4 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, а також пп. 35 п. 4 затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 року №3 Положення про Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
16. Крім того, підпунктом 73 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.03.2013 року №3, визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території за дорученням ДСНС представляє її інтереси під час розгляду справ у судах.
17. Отже, у визначених випадках ГУ ДСНС у м. Києві має право подавати позов в адміністративному судочинстві, а також представляти інтереси ДСНС України за її дорученням під час розгляду справ у судах.
18. Відповідно до ч. 1 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
19. Згідно з ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
20. За змістом пункту 1 частини першої статті 155 КАС України підставою для залишення позовної заяви без розгляду є саме відсутність у особи (або її представника), яка її подала, адміністративної процесуальної дієздатності, тобто неможливості здійснювати особисто наявні у неї в адміністративному судочинстві процесуальні права та обов'язки.
21. Натомість, відсутність у суб'єкта владних повноважень права на подання певного позову, який підлягав би розгляду в порядку адміністративного судочинства, не вказує на відсутність чи обмеження здатності у такої особи особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права.
22. Відсутність передумов права на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом означає відсутність самого суб'єктивного права на позов, що тягне за собою у разі подання такого позову інші наслідки, ніж залишення позову без розгляду.
23. Правові висновки аналогічного змісту викладено Верховним Судом 06.03.2018 у справі №К/9901/1737/18.
24. Таким чином, у спірних правовідносинах судом апеляційної інстанції встановлено наявність у Державної служби України з надзвичайних ситуацій та її територіальних органів адміністративної процесуальної дієздатності.
25. Верховний Суд не встановив неправильного застосування апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
26. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
28. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.
29. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
30. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Саміт Моторз Україна» - залишити без задоволення.
31. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі №826/20123/16 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саміт Моторз Україна» про зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
32. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Cуддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко