Справа № 640/19302/18
17 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмово провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал» про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал» до Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал»» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0041921406 від 09.08.2018, № 0041941406 від 09.08.2018 та № 0041951406 від 09.08.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва з від 02 липня 2019 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал» задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2019 року скасовано та ухвалено нову постанову якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал» до Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 09.08.2018 № 0041921406, №0041941406 та № 0041951406.
До суду апеляційної інстанції надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал» про прийняття додаткового судового рішення у справі щодо вирішення питання розподілу судових витрат.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву щодо розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку щодо часткового її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
Разом з тим, порядок розподілу судових витрат встановлений ст. 139 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Нормами частин першої та другої ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За нормами п.4 ч.1 ст.322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що при подачі позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 82196,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14 листопада 2018 року №4649 (а.с.15 т.1), а за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 123294,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05 серпня 2019 року №4304 (а.с.15 т.2).
Беручи до уваги, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року задоволено апеляційну скаргу та позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал», однак не вирішено питання про судові витрати, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для ухвалення додаткового рішення про присудження за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві понесених позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання до Окружного адміністративного суду міста Києва даного позову у розмірі 82196,04 грн. та до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року у розмірі 123294,06 грн.
Щодо питання відшкодування на користь позивача витрат пов'язаних з проведенням експертизи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ч.1 ст.104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до ч. 4-8 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал» та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (судовий експерт, свідоцтво експерта від 08.09.2017 року № 1897, видане Центральною кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України) укладено Договір на проведення судових експертиз, експертних досліджень та надання інших послуг № 11 від 27 листопада 2018 року відповідно до якого Виконавець зобов'язується надати послуги з проведення судово-економічної експертизи (а.с.224-226 т.1).
Відповідно до п.3.2 вказаного Договору сторони визначили, що вартість послуг, що є предметом цього Договору становить 40 000,00 грн.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 2989 від 07.12.2018 року, ТОВ «КУА «Прімоколект-капітал» здійснено оплату ФОП ОСОБА_1 в сумі 40 000,00 грн. згідно Договору № 11 на проведення експертизи (а.с. 228 т.1).
За таких обставин, колегія суддів вважає наявними підстави для відшкодування понесених позивачем витрат за проведення експертного дослідження.
Щодо включення до судових витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 65000,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 та п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, основними умовами для прийняття додаткового рішення про відшкодування позивачу судових витрат є наявність доказів які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Подання таких доказів у встановлений строк без відповідної заяви до закінчення судових дебатів у справи унеможливлює задоволення заяви позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем до закінчення судових дебатів в суді апеляційної інстанції клопотання про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу заявлено не було.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що заявником не дотримано вимог ч. 7 ст. 139 КАС України, а саме до закінчення судових дебатів у справі позивачем не було подано заяви про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, що є визначеною процесуальним законодавством підставою для залишення без розгляду заяви позивача в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача підлягає частковому задоволенню та на його користь підлягають стягненню витрати пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 205490 (двісті чотири тисячі чотириста дев'яносто) гривень 10 копійок та витрати, пов'язані з проведенням економічної експертизи в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн 00 копійок.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 241, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал» про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка,33/19, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39439980) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал» (03035, м.Київ, вул.Сурикова,3А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 36676934) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 205490 (двісті п'ять тисяч чотириста дев'яносто) гривень 10 копійок та витрати, пов'язані з проведенням економічної експертизи в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 копійок.
В іншій частині заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з Управління Активами «Прімоколект-Капітал» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - залишити без розгляду.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: