Справа № 2а-13859/12/2670 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.
17 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Федотова І.В.,
суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України, Генерального прокурора України Пшонки Віктора Павловича про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства закордонних справ України, Генерального прокурора України Пшонки Віктора Павловича про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2014 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2014 року позовну заяву повернуто позивачу.
Згодом позивач звернувся до суду із заявою про перегляд ухвал суду про залишення позовної заяви без руху від 03.06.2014 та про повернення позовної заяви від 17.06.2014 за нововиявленими обставинами у даній адміністративній справі, в якій просив суд скасувати ухвалу від 03 червня 2014 року про залишення позовної заяви без руху та ухвалу від 17 червня 2014 року про повернення позовної заяви і продовжити розгляд справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року вказану заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 03.06.2014 та ухвали про повернення позовної заяви від 17.06.2014, повернуто без розгляду.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач звертається з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи в іншому складі суду, посилаючись, зокрема, на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами встановлені статтею 361 КАС України, відповідно до частини першої якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, у тому числі, ухвалу суду від 03.06.2014 про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що ухвала про залишення позовної заяви без руху не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, перегляд такої ухвали за ново виявленими обставинами суперечить положенням ст. 361 КАС України.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку слід застосувати загальні вимоги, передбачені ст. 167 КАС України, з огляду на те, що нормами КАС України не передбачено спеціальних наслідків подання особою заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, що не відповідає вимогам ст. 361 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що заявником також подано вказану заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 17.06.2014 року, яку було повернуто без розгляду, як така, що суперечить нормам ст. 361 КАС України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що оскільки заявником подано заяву про перегляд ухвали про залишення позовної заяви без руху та ухвали про повернення позовної заяви за нововиявленими обставинами, тому заява позивача про перегляд за нововиявленими обставинами спірних ухвал підлягає поверненню без розгляду в цілому, як така, що суперечить нормам ст. 361 КАС України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що стаття 167 КАС України регулює загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань, тоді як питання перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами регулюються Главою 3 Розділу ІІІ КАС України (ст. ст. 361-369).
Частиною 4 статті 368 КАС України визначено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково повернув заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2014 року у вказаній справі без розгляду відповідно до ч.2 ст.167 КАС України.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п.4 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадження у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року в частині залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2014 року у справі №2а-13859/12/2670/9267/20 без розгляду з направленням такої заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду.
З приводу вимоги апелянта про винесення апеляційним судом окремої ухвали згідно ст.249 КАС України, суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Фактично така вимога мотивована незгодою апелянта з результатами розгляду його позовної заяви та винесених суддями процесуальних рішень.
Відповідно до ч.ч.8,9 ст.249 КАС України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Аналіз положень наведеної ст.249 КАС України дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
За наслідками апеляційного розгляду цієї справи апеляційний суд не вбачає передбачених статтею 249 КАС України підстав для постановлення окремої ухвали.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 249, 308, 310, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року в частині повернення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Окружного адміністративного суду від 17.06.2014 року без розгляду - скасувати, а справу №2а-13859/12/2670/9267/20 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді: