19 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4934/19
Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
доповідача, судді: Димерлія О.О.
суддів: Коваля М.П., Єщенка О.В.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року про залишення без розгляду адміністративного позову Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» до Державної аудиторської служби України Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, -
У серпні 2019 року Комунальне підприємство «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» (далі - позивач, КП «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України Південного офісу Держаудитслужби, в якому позивач просив визнати протиправним та скасування висновок про результати моніторингу закупівлі «Мастики, шпаклівки, замазки та розчинники» (ДК 021:2015:44830000-7 - мастики, шпаклівки, замазки та розчинники) ідентифікатор закупівлі -2019-06-20-001974-с, який розпочато 26.07.2019 року та закінчено 08.08.2019 року посадовими особами Державної аудиторської служби України Південного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач, ДАСУ) (ID моніторингу UA-М-2019-07-26-000010).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року зазначений адміністративний позов залишений без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України, а саме повторне неприбуття у судове засідання без поважних причин.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, зазначивши, що ухвала винесена з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з направленням для продовження розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.
На вказану апеляційну скаргу надійшов відзив ДАСУ, в якому відповідач просить залишити зазначену апеляційну скаргу без задоволення, у зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції є законним та об'єктивним.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в судові засідання, призначені на 11 лютого 2020 року та 18 лютого 2020 року позивач не з'явився без повідомлення про причини не прибуття (тобто, без поважних причин), у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України - це є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави слід з'ясувати наступні обставини: чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз; чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини; чи відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності.
Як убачається з матеріалів справи, в судове засідання призначене на 11 лютого 2020 року о 09 год. 00 хв. представник позивача не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 31.01.2020 року поштового відправлення (а.с.17), а також довідкою складеною секретарем судового засідання про відсутність електронного підтвердження про отримання копії ухвали від 27 січня 2020 року та судової повістки про виклик до суду направлені 28 січня 2020 року Одеським окружним адміністративним судом на електронні адреси позивача -@oget.od.ua та представника позивача Зуєвої І.І. -@gmail.com (а.с.15а).
У зв'язку з неявкою позивача, керуючись п.1 ч.3 ст.205 КАС України, розгляд справи відкладено на 18.02.2020 року о 09 год. 00 хв.
В судове засідання призначене на 18 лютого 2020 року о 09 год. 00 хв. представник позивача повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений 14 лютого 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.27).
Відповідно до довідки, складеної секретарем судового засідання, електронне підтвердження про отримання судової повістки про виклик до суду, направлене 11 лютого 2020 року Одеським окружним адміністративним судом на електронні адреси позивача (- office@oget.od.ua та представника позивача Зуєвої І.І. -@gmail.com (а.с.26)) - відсутнє.
Суд першої інстанції вважає, що представник позивача не прибув без поважних причин у судове засідання, призначене на 18 лютого 2020 року о 09 год. 00 хв., про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Суд апеляційної інстанції з даними висновками суду першої інстанції не погоджується та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки;
3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Частиною 5 зазначеної статті КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Тобто, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених вище зазначеними правовими нормами можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду стали висновки суду першої інстанції про не прибуття позивача, належним чином повідомленого, в судові засідання, які призначені на 11 лютого 2020 року та 18 лютого 2020 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 КАС України судова повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
Однак, суд першої інстанції не надав належної оцінки тієї обставині, що повістка про виклик до суду 18.02.2020 року отримана позивачем 14.02.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 14.02.2020 року поштового відправлення (а.с.27), а отже не може вважатись врученою завчасно у розуміння ч. 3 ст. 126 КАС України.
Також апеляційний суд враховує довідку, складеної секретарем судових засідань Мельник Ю.В. (т.2 а.с.26) щодо відсутності підтвердження надходження повістки про виклик на 18.02.2020 року на електронну адресу позивача.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що представник позивача 18 лютого 2020 був року належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та не прибув в судове засідання без поважних причин. Матеріали справи не містять підтвердження належного завчасного повідомлення представника позивача про судове засідання, призначене на 18 лютого 2020 року.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає передчасними та необґрунтованими висновки суду першої інстанції про повторну неявку представника позивача в судове засідання без поважних на те причин.
Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищезазначені норми права, практику Європейського суду з прав людини, а також з урахуванням обставин справи, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відтак, оскаржувана ухвала про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 240, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «ОДЕСМІСЬКЕЛЕКТРОТРАНС» - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року скасувати.
Справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: О.О.Димерлій
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.В. Єщенко