Справа № 361/4926/19
Провадження № 1-кп/361/266/20
19.06.2020
Іменем України
19 червня 2020 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі колегії суддів:
головуючого-судді суддів: при секретарі з участю прокурорів: потерпілої захисника обвинуваченогоОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110130001080 від 11 квітня 2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, із середньо-технічною освітою, розлученого, працюючого не офіційно, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 118КК України,
08.07.2019 до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110130001080 від 11.04.2019, по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
22.04.2020 прокурором змінено обвинувачення ОСОБА_10 з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України.
Судом визнано доведеним, що 10.04.2019 в період часу приблизно з 20:00 до 22:00 год., ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , разом з
ОСОБА_11 розпивали спиртні напої, після чого ОСОБА_10 пішов відпочивати до своєї кімнати.
Того ж дня, приблизно о 23:00 год., ОСОБА_10 прокинувся від того, що ОСОБА_11 наніс удари кулаками по його обличчю.
Після чого, ОСОБА_11 пішов у кімнату, де перебувала ОСОБА_12 та наніс останній кілька ударів, у зв'язку із чим ОСОБА_10 намагався його словесно заспокоїти, однак ОСОБА_11 , зайшовши до кімнати, де перебував ОСОБА_10 , не припинив свої неправомірні дії та штовхнув останнього на диван. Впавши на диван, ОСОБА_11 наніс ОСОБА_10 удар кулаком в ділянку носа. В цей же час,
ОСОБА_10 , діючи з мотивів захисту, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, які явно не відповідали небезпечності посягання та обстановці, яка склалася, лівою рукою захватив ОСОБА_11 за шию, внаслідок чого закрив просвіт його дихальних шляхів, що унеможливлювало дихання та, як наслідок, призвело до смерті ОСОБА_11 .
Згідно висновку судово-медичного експерта на трупі ОСОБА_11 виявлено дугоподібні садна на передній поверхні шиї з обох боків (справа та зліва - по два), лінійне садно в області нижньої губи зліва, кровонапливність м'яких тканин шиї у верхній третині справа та зліва, розриви капсул суглобів під'язикової кістки справа та зліва між тілом та проксимальними кінцями кістки, гіперемія слизової оболонки та дрібно крапкові крововиливи в ділянці надгортанника та верхньої третини гортані; загальноасфіктичні ознаки: численні дрібно крапкові крововиливи на шкірі обличчя, шиї, плечового пояса, верхньої третини грудної клітини по передній поверхні, у з'єднувальних оболонках очей та під капсулами внутрішніх органів (серця та легень), набряк та емфізема легень, рідкий стан крові, повнокров'я внутрішніх органів.
Всі тілесні ушкодження в області шиї оцінюються в комплексі, як ті, що призвели до розвитку механічної асфіксії. Механічна асфіксія внаслідок здавлення тупим предметом, як небезпечне для життя, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, та знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_11 .
Органом досудового розслідування, дії ОСОБА_10 кваліфіковано за ст. 118 КК України, як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 в скоєному розкаявся, визнав повністю свою вину у вчиненні злочину за обставин викладених у зміненому обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 10.04.2019 в період часу приблизно з 20:00 до 22:00 год., перебуваючи за адресою свого проживання, а саме:
АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_11 розпивали спиртні напої, після чого він пішов відпочивати до своєї кімнати, де ліг на диван та заснув.
Того ж дня, приблизно о 23:00 год. він прокинувся від того, що ОСОБА_11 наносив йому удари кулаками по обличчю. При цьому, останній сидів на його правій руці, а ліву руку притримував. У відповідь на це він наказав ОСОБА_11 припинити свої дії, інакше він викличе поліцію. Після цього ОСОБА_11 зіскочив з дивану та побіг у кімнату до його матері ОСОБА_12 та почув як останній став її бити від чого мати кричала. Почувши це він забіг до них в кімнату і побачив, що мати стояла зігнута біля ліжка та став ОСОБА_11 словесно заспокоювати. У відповідь на його вимогу припинити бити матір ОСОБА_11 побачивши його різко пішов до нього, при цьому кричав, що уб'є їх з матір'ю. Побачивши реакцію останнього він повернувся назад до своєї кімнати. Однак ОСОБА_11 , зайшовши слідом за ним до кімнати, де не припиняючи свої неправомірні дії, підійшов до нього впритул та сильно штовхнув. В момент поштовху він відступив на один крок назад зачепившись за крісло, що стояло поряд із диваном та став падати на диван. Падаючи на диван він, автоматично схопив ОСОБА_11 правою рукою за сорочку в області грудей, а лівою рукою схопив останнього за шию і вони вдвох впали, при цьому вони були в положенні обличчям один до одного. ОСОБА_11 вів себе агресивно, намагаючись вирватись від захвату та вдарив його в область носу з лівої сторони, а він продовжував утримувати рукою за шию останнього, перешкоджаючи йому піднятись. Вся їхня боротьба на дивані продовжувалася на його думку не більше трьох хвилин в ході якої він з метою заспокоїти ОСОБА_11 постійно та сильно утримував руками останнього за шию. Під час боротьби ОСОБА_11 ще наніс йому один удар в ліву частину тулуба. Відчувши, що ОСОБА_11 заспокоївся, він відпустив шию останнього, піднявся з дивану та вийшов на вулицю. Викуривши цигарку та повернувшись назад в свою кімнату, запропонував ОСОБА_11 піднятись, але той не рухався і не розмовляв. Перевіривши наявність пульсу на шиї, який був відсутній, зрозумів, що останній мертвий, про що повідомив своїй матері.
На теперішній час, сильно жалкує про скоєне, наміру позбавляти життя
ОСОБА_11 не мав, а утримував останнього за шию, у зв'язку з тим, що боявся свого побиття та побиття своєї матері, свої дії розцінює критично. Просив не карати його суворо та не позбавляти волі і врахувати, що він визнав свою вину повністю і щиросердечно розкаявся.
За себе повідомив, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, спільно проживає із своєю матір'ю, якій за віком вже потрібний сторонній догляд.
Крім визнавальних показань обвинуваченого, винність його доведена та стверджується:
- показаннями в суді свідка ОСОБА_12 ,яка пояснила, що 10.04.2019 приблизно о 21:00 год. вона повернулася додому від сусідки. Вдома її син ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вечеряли. ОСОБА_11 проживав разом з ними приблизно 5 днів, оскільки її син попросив про це. Вона випила з ними чаю та пішла до себе в кімнату відпочивати. Згодом, вона прокинулась від шуму та побачила, що в її кімнату забіг ОСОБА_11 , який почав перевертати меблі, потім підбіг до неї, вдарив кулаком по обличчі, розбив окуляри та став бити ногою у праве бедро від чого вона впала на підлогу, внаслідок чого їй заподіяно тілесні ушкодження. В цей час, її син - ОСОБА_10 зайшов до її кімнати та запитав ОСОБА_11 , що він робить. Після цього останній повернувся до її сина. Вона чула, як її син- ОСОБА_10 почав заспокоювати ОСОБА_11 . Не реагуючи на прохання сина заспокоїтись, ОСОБА_11 швидко пішов до сина в кімнату, а вона залишилась, оскільки боялась виходити. Що і як там відбувалось між сином та ОСОБА_11 вона не бачила, але чула як її син намагався заспокоїти останнього. Згодом все затихло. Через деякий час до кімнати зайшов ОСОБА_10 та повідомив, що ОСОБА_11 не дихає і що позбавляти життя останнього він не хотів, а лише намагався його заспокоїти.
Характеризуючи ОСОБА_11 , повідомила, що останній перших 2 дні поводив себе нормально, потім приходив в стані алкогольного сп'яніння та поводив себе грубо та агресивно.
- показаннями в суді свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що свідком конфлікту між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 він не був. ОСОБА_11 знає з літа 2018 року, деякий час останній проживав у нього вдома. Проживаючи в нього ОСОБА_11 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, безпідставно побив його та пошкодив йому меблі. Характеризуючи ОСОБА_11 пояснив, що останній зловживав спиртними напоями. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_11 по відношенню до всіх поводив себе агресивно, демонструючи свою фізичну силу показуючи свою перевагу над іншими, спілкуючись з людьми постійно ображав їх внаслідок чого виникали сварки. ОСОБА_11 завжди був ініціатором конфліктів. Через таку поведінку останнього, ніхто не хотів з ним спілкуватись. ОСОБА_10 знає тривалий час як спокійного чоловіка, навіть коли і перебував в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_12 розповідала йому, що 10.04.2019 ОСОБА_11 бив її, а син ОСОБА_10 заспокоював останнього.
Крім показань свідків, вина ОСОБА_10 в інкримінованому йому злочині підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.
Протоколом огляду місця події від 11.04.2019 будинку АДРЕСА_1 із ілюстрованою фототаблицею до протоколу, зафіксовано, що в кімнаті № 1 на дивані виявлено труп ОСОБА_11 , а в кімнаті № 2 зафіксовано під дальньою стіною кімнати перевернута шафа і на підлозі хаотично лежать дві ковдри.
(том 1 а. с. 83-97)
Згідно висновків судово-медичних експертиз № 71/160, № 160 від 30.05.2019, експертного дослідження № 1086 від 16.04.2019, при дослідженні трупа ОСОБА_11 виявлені: - дугоподібні садна на передній поверхні шиї з обох боків, лінійне садно в області нижньої губи зліва, кровонапливність м'яких тканин шиї у верхній третині справа та зліва, розриви капсул суглобів під'язикової кістки справа та зліва між тілом та проксимальними кінцями кістки, гіперемія слизової оболонки та дрібно крапкові крововиливи в ділянці надгортанника та верхньої третини гортані, численні дрібно крапкові крововиливи на шкірі, обличчя, шиї, плечового пояса, верхньої третини грудної клітини по передній поверхні. Всі тілесні ушкодження утворились при життєво, незадовго до настання смерті (від 2-3 до 5-7 хвилин) при бічному стисненні шиї, не виключено, рукою, руками. Садно в області лівого ліктьового суглоба утворилось приблизно за 4-6 діб до настання смерті. Смерть
ОСОБА_11 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення шиї тупим предметом. При судово-токсилогочному дослідженні в крові трупа ОСОБА_11 виявлено етиловий спирт в концентрації 3,11%, що при житті могло відповідати сильному ступеню алкогольного сп'яніння.
(том 1 а. с. 112-116, 117)
З висновку експерта № 74/160 від 25.06.2019, вбачається, що характер та розташування тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_11 могли утворитись при обставинах, вказаних ОСОБА_10 при проведенні слідчого експерименту, а саме, при здавлені шиї потерпілого ОСОБА_11 рукою.
(том 1 а. с. 133-134)
Відповідно до висновку експертного дослідження № 62-мк від 03.05.2019 при дослідженні трупа ОСОБА_11 на під'язиковій кістці виявлено мікророзриви капсул, по зовнішній поверхні, правого та лівого суглобів, утворених тілом під'язикової кістки та промиксальними його кінцями, які могли виникнути при бічному стисненні тупим предметом з місцем прикладання сили дистальніше розривів.
(том 1 а. с. 120-121)
Згідно висновків судово-медичних експертиз № 27/79 від 25.06.2019, № 23/79 від 28.06.2019 та висновку експертного дослідження № 79 від 11.04.2019, при судово-медичному обстеженні ОСОБА_10 виявлені: розлиті синці, підшкірні гематоми повік та субконюктивальні крововиливи обох очей, синець в області правої госо-губної складки, садно біля внутрішнього кута правого ока з переходом в спинку носа справа, розлитий крововилив з осадженням на нижній губі по центру та зліва, які утворились від дії тупих предметів, по строку можуть відповідати 10.04.2019 та, як кожне окремо, так і у своїй сукупності, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та розташування тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі ОСОБА_10 могли утворитись при обставинах, вказаних ним при проведенні слідчого експерименту, а саме при нанесенні ударів кулаком в область його обличчя.
(том 1 а. с.122, 123, 132-134)
Із доданих до рапорту помічника оперуповноваженого ОПС ВКП Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві, пояснення ОСОБА_10 від 12.04.2019 та ксерокопій фотознімків останнього видно на його обличчі є розлиті синці, підшкірні гематоми повік, крововиливи обох очей, синець в області правої госо-губної складки, садно біля внутрішнього кута правого ока з переходом в спинку носа справа, розлитий крововилив з осадженням на нижній губі по центру та зліва.
(том 1 а. с. 128-131)
Відповідно до висновку експертного дослідження № 84 від 23.04.2019 при судово-медичному обстеженні ОСОБА_12 виявлені: синець та ділянка внутрішньо шкірних крововиливів в лівій щічній області з переходом в проекцію лівої гілки нижньої щелепи; розлиті синці та підшкірні гематома у верхній та середній третинах правого стегна та у нижній третині правого стегна з переходом в область колінного суглобу та у верхню третину правої гомілки. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, по строку можуть відповідати 11.04.2019 та як кожне окремо, так і у своїй сукупності, відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень.
(том 1 а. с. 124)
- допитана у судовому засіданні судово-медичний експерт Броварського районного відділення Київського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_14 відповіла на всі запитання та повністю підтвердила правильність своїх експертних висновків у проведених нею особисто судово-медичних експертиз та досліджень, які нею проводились відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , а також трупа ОСОБА_11 , у даному кримінальному провадженні. Крім цього пояснила, що тілесні ушкодження у
ОСОБА_11 могли виникнути за обставин вказаних ОСОБА_10 під час слідчого експерименту, тобто від здавлювання шиї однією рукою могли утворитись садна на передній поверхні шиї з обох боків, зламалась під'язикова кістка і після цього розвинулась механічна асфікція з набряком слизових оболонок і що такі тілесні ушкодження характерні саме для бічного здавлення шиї.
Із висновку експерта судової молекулярно-генетичної експертизи № 10-940 від 12.07.2019, вбачається, що генетичні ознаки (ДНК-профілі) клітин з ядрами у змиві з правої та лівої рук ОСОБА_11 є змішаними, збігаються між собою та містять генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_10 та крові ОСОБА_11
(том 2 а. с. 3-12)
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 242 від 29.05.2019 ОСОБА_10 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічні захворювання не страждав, в стані фізіологічному афекті та у будь-якому іншому вираженому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності та міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час також може усвідомлювати свої дії та керувати ними, ознак психічного захворювання не виявлено, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
(том 1 а. с. 110-111)
Із протоколу слідчого експерименту від 04.06.2019, проведеного із обвинуваченим ОСОБА_10 та відеозапису до нього, вбачається, що останній, за участю захисника, розповів та показав про обставини вчинення ним злочину.
(том 2 а. с. 52-58)
У протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.04.2019, зафіксовано, що ОСОБА_10 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України був одягнутий у кітель піксель, кофту чорного кольору, трикотажну кофту з довгим рукавом темно сірого кольору, штани коричневого кольору, взуття чорного кольору із сірими вставками які були вилучені та поміщені до спеціальних пакетів. На трикотажній кофті з довгим рукавом темно сірого кольору виявлено плями бурого кольору.
(том 1 а. с. 79-82)
Із протоколу проведення слідчого експерименту від 03.06.2019 та відеозапису до нього, вбачається, що свідок ОСОБА_15 повідомив про те, що 11.04.2019 приблизно о 02:00 годині ночі йому двічі телефонував ОСОБА_10 та просив прийти до нього додому, тобто на
АДРЕСА_1 . Прийшовши в будинок до ОСОБА_10 побачив, що той сидів у своїй кімнаті в кріслі із явними слідами побиття на обличчі, а також показав, що на дивані, в цій же кімнаті лицем вниз лежав ОСОБА_11 , впевнившись, що в останнього відсутній пульс, він із мобільного телефону ОСОБА_10 викликав працівників поліції.
(том 2 а. с. 41-46)
Достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками ОСОБА_12 іОСОБА_13 , сумнівів у суду не викликають, даних про їх зацікавленість у результаті розгляду кримінального провадження судом не здобуто, їх показання об'єктивно підтверджуються та узгоджуються із зібраними та дослідженими у суді доказами.
Суд, аналізуючи надані стороною обвинувачення докази приходить висновку, що вони є належними, достовірними і допустимими для обґрунтування винуватості обвинуваченого ОСОБА_10 в інкримінованому злочині.
Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупністю зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку приходить до висновку, що такі докази об'єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою, а тому в суду не виникає ніяких сумнівів щодо їх достовірності для прийняття відповідного процесуального рішення - постановлення обвинувального вироку, який відповідно до вимог ст. 370 КПК України повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, судом не встановлено. Про визнання будь-яких доказів недопустимими учасниками судового провадження теж не заявлялося.
Що стосується твердження ОСОБА_10 про відсутність у нього наміру позбавити життя ОСОБА_11 , то воно спростовуються висновками цих же судово-медичних експертиз, у яких зазначено, що виявлені на трупі ОСОБА_11 , тілесні ушкодження, їх розташування, кількість, спосіб, тяжкість за критерієм небезпечності для життя, короткий проміжок часу їх спричинення, а також поясненнями самого обвинуваченого про те, що утримувати руками останнього за шию він перестав лише після того як той припинив чинити опір та заспокоївся. Вказані пояснення свідчать про те, що обвинувачений бажав настання певного результату від утримання ним за шию ОСОБА_11 у виді смерті потерпілого, тим самим перевищив межі необхідної оборони.
Разом з тим, висновки судово-медичних експертиз № 27/79 від 25.06.2019, № 23/79 від 28.06.2019 та висновки експертних досліджень № 79 від 11.04.2019 і № 84 від 23.04.2019, згідно із якими виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_10 та у його матері ОСОБА_12 підтверджують твердження обвинуваченого про те, що ОСОБА_11 наніс їм тілесні ушкодження, що призвело до конфлікту між ними.
Зазначені обставини підтверджують доводи ОСОБА_10 про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_11 він спричинив у відповідь на неправомірні дії останнього.
З'ясувавши всі обставини кримінального провадження, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_10 за ст. 118 КК України, органами досудового розслідування кваліфіковано вірно. Підстав для зміни кваліфікації його дій судом не встановлено.
Таким чином, об'єктивно та всебічно оцінюючи докази в їх сукупності, зібрані, як в ході досудового слідства, так і в результаті їх дослідження в судовому засіданні, вислухавши у судовому засіданні показання обвинуваченого, свідків, дослідивши всі письмові та відео докази по кримінальному провадженню, суд приходить до висновку, що ОСОБА_10 вчинив умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони і тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, враховує межі санкції ст. 118 КК України, особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про його особу. А також суд приймає до уваги і роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 суд, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 66 КК України, визнає його щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину тому, що в ході судового розгляду провадження він вільно дав вичерпні покази, які мають суттєве значення для розслідування і розгляду справи по суті, які в значній мірі вплинули на об'єктивне з'ясування судом обставин скоєння злочину, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності. Також суд відносить до пом'якшуючої обставини вчинення ОСОБА_10 злочину внаслідок неправомірних дій потерпілого, що передбачено п. 7 ч. 1 ст. 66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 згідно ст. 67 КК України в обвинувальному акті органом досудового розслідування не зазначено та судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України вчинений ним злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості, сукупність всіх наведених обставин вчинення злочину, суспільну небезпеку скоєного, позицію прокурора про необхідність реального відбуття покарання обвинуваченому, думку потерпілої, яка при призначенні покарання поклалась на розсуд суду, наявність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих обставин покарання, дані про особу обвинуваченого, що він за своїм постійним місцем проживання характеризується позитивно (том 2 а. с. 65), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (том 2 а. с. 64). Враховуючи, що обвинувачений вчинив умисний злочин проти життя, який становить підвищену суспільну небезпеку, внаслідок якого наступили тяжкі наслідки, настала смерть людини, як особа обвинувачений є суспільно-небезпечним, а тому, суд дійшов висновку, що його виправлення та перевиховання можливі лише при ізоляції від суспільства, тобто при реальному відбуванні покарання та призначає йому покарання у виді позбавлення волі, і не вбачає підстав та можливості, для призначення іншої міри покарання.
Враховуючи всі перераховані обставини, а також те, що ОСОБА_10 , визнав свою вину та розкаявся в скоєному, злочин вчинив внаслідок неправомірних дій потерпілого, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, має матір похилого віку, яка потребує постійної допомоги, вказані обставини знижують ступіть тяжкості вчиненого, і дають суду підстави, призначити ОСОБА_10 покарання ближче до середньої межі санкції інкримінованого йому злочину за ст. 118 КК України у виді позбавлення волі.
Суд, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчиненого ним злочину, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, дійшов висновку, що саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов потерпілою не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні передбачені ст. 118 КПК України відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
З метою вирішення питання про речові докази суд вважає за необхідне зняти накладений ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2019 арешт з визнаних речових доказів у кримінальному провадженні № 12019110130001080 від 11.04.2019.
Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_10 застосованого 11.04.2019 (том 1 а. с. 79-82)під час досудового розслідування у вигляді тримання під вартою та продовженого в ході судового провадження слід залишити без змін, оскільки підстав для зміни запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, суд на даний час не вбачає. З урахуванням призначеного виду покарання й особи обвинуваченого, суд на підставі ст. 171 КПК України вважає необхідним продовжити ОСОБА_10 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Строк відбуття покарання рахувати ОСОБА_10 з часу його затримання, за правилами ч. 5 ст. 72 КК України один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_10 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 118 КК України, та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Строк відбуття покарання ОСОБА_10 рахувати з часу його затримання, а саме: з 11 квітня 2019 року, за правилами ч. 5 ст. 72 КК України один день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_10 залишити у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Зняти накладений ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2019 арешт з визнаних речових доказів у кримінальному провадженні № 12019110130001080 від 11 квітня 2019 року
Речові докази: трикотажний светр з трупу, наволочку з плямами бурого кольору, шкарпетки чорного кольору з трупу, білизну чоловічу (труси) з трупу, трикотажний светр з трупу, змиви з правої та лівої руки трупу, контрольні зразки змивів трупу, зрізи нігтів трупу, склянні пляшки в кількості 2-х штук зі столу кімнати, пластикову пляшку об'ємом 0,5 літра, пляшку з-під коняку марки «Шабо», джинси сірого кольору, металеву кришку з недопалками, які зберігаються в камері речових доказів Броварського ВП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законної сили - знищити.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «Huawei», що зберігається в кімнаті речових доказів Броварського ВП ГУ НП в Київській області - повернути власнику ОСОБА_10 , шляхом зберігання при його особовій справі до відбуття покарання.
Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено учасниками процесу, протягом
30-ти діб з моменту його проголошення, до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3