16 червня 2020 р.Справа № 520/10883/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Тарасенка А.В.,
представника відповідача: Устименка І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 19.12.19 року по справі № 520/10883/19
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор"
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
17.10.2019 позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Харківський слідчий ізолятор»;
- зобов'язати відповідача надати позивачу особову справу для ознайомлення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що на неодноразові звернення протягом року до адміністрації СІЗО з метою ознайомлення з матеріалами особової справи, позивач не зміг реалізувати відповідне право закріплене міжнародними договорами України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 позовну заяву залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачем зазначено, що відповідач надав ОСОБА_1 матеріали особової справи для ознайомлення лише після отримання адміністрацією СІЗО ухвали суду про відкриття провадження за даним позовом. Відповідач не відреагував на звернення позивача від 18.01.2019 та 17.07.2019 щодо ознайомлення з матеріалами справи.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 25.05.2020 позивач, його представник та представник відповідача підтримали свої правові позиції по справі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі та на час виникнення спірних правовідносин утримувався в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор".
Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до заяв від 18.01.2019 та від 17.07.2019 звертався до адміністрації Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" з метою реалізації права на ознайомлення з матеріалами особової справи, проте, на думку позивача, відповідачем протиправно відмовлено позивачу та не надано матеріали особової справи для ознайомлення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, згідно ч.ч. 1, 4 ст. 7 КВК України, держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.
Відповідно до п. 4.11. розділу ІV Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.06.2012 № 847/5 (далі - Інструкція № 847/5), за клопотанням засудженого (особи, яка тримається під вартою) посадова особа підрозділу ознайомлює його (її) зі змістом долучених до його (її) особової справи документів. Ознайомлення засудженого (особи, яка тримається під вартою) з цими документами проводиться шляхом їх зачитування вголос або їх самостійного прочитання у присутності посадової особи підрозділу, про що складається акт, який долучається до особової справи.
Як свідчать матеріали справи, 15.04.2018 ОСОБА_1 вперше звернувся до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» із заявою про ознайомлення з матеріалами особової справи та надання ксерокопії 173 сторінки особової справи.
20.04.2018 позивач ознайомився в повному обсязі з 1 та 5 томами особової справи, про що свідчить його розписка на заяві від 15.04.2018. Також на вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив про отримання ксерокопії відповіді із прокуратури, яка міститься на 173 сторінці (а.с. 23).
24.04.2018 позивач ознайомлений з 2 томом особової справи, який складається з 250 сторінок, про що складено акт (а.с. 24).
08.05.2018 ОСОБА_1 ознайомлений з 3 томом особової справи, який складається з 254 сторінок, про що складено акт (а.с. 25).
15.05.2018 позивач ознайомлений з 4 томом особової справи, який складається з 250 сторінок, та з 5 томом, який складається з 123 сторінок, про що складено акт (а.с. 26).
Зі змісту наявної в матеріалах справи довідки Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" встановлено, що 16.05.2018 особову справу ОСОБА_1 направлено до Жовтневого районного суду м. Харкова згідно відповідного запиту. 13.06.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про ознайомлення з 1 томом особової справи. 26.07.2018 особову справу повернуто до установи (а.с. 104).
Матеріалами справи підтверджено, що 21.08.2018 ОСОБА_1 ознайомлений з 1 томом особової справи, з 1 по 250 сторінки, про що складено акт (а.с. 27).
19.11.2018 особову справу ОСОБА_1 направлено до Харківського апеляційного суду згідно відповідного запиту. Вказані відомості підтверджені інформацією з довідки Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" наявної в матеріалах справи (а.с. 104).
Крім того, як свідчать матеріали справи, 17.01.2019 особову справу ОСОБА_1 повернуто до установи. 23.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до адміністрації слідчого ізолятору із заявою про ознайомлення з матеріалами особової справи. Вказана заява надійшла до відділу по контролю за виконанням судових рішень наступного дня. 24.01.2019 особову справу направлено до Жовтневого районного суду м. Харкова згідно відповідного запиту (а.с. 104).
Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки, отриманої 29.01.2019 позивачем, останнього поінформовано, що станом на 25.01.2019 особова справа ОСОБА_1 , 1989 р.н., перебуває в Жовтневому районному суді м. Харкова (а.с. 28).
Судовим розглядом встановлено, що 21.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про ознайомлення з матеріалами особової справи.
Зі змісту наявної в матеріалах справи довідки Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" встановлено, що 26.07.2019 особову справу повернуто до установи, про що 30.07.2019 повідомлено позивачу.
Відтак, доводи позивача стосовно не надання відповідачем відповіді на заяви про ознайомлення з матеріалами справи спростовуються вищевказаними відомостями довідки Державної установи "Харківський слідчий ізолятор".
16.09.2019 особову справу (1 том) направлено до Харківського апеляційного суду згідно відповідного запиту (а.с. 104).
31.10.2019 позивач ознайомлений з 2 томом особової справи, про що складено акт. У вказаному акті позивачем зазначено, що у зв'язку з початком прогулянки згідно розпорядку дня ознайомлення вважає в цей час неможливим, готовий продовжити ознайомлення в інший час (а.с. 29).
01.11.2019 позивача ознайомлено з 3 томом особової справи в повному обсязі, про що складено акт. З вказаного акту вбачається, що позивач подальше ознайомлення не може продовжити у зв'язку зі станом здоров'я, готовий продовжити ознайомлення в інший час (а.с. 30).
05.11.2019 позивач ознайомлений з 4, 5 томами, про що складено відповідні акти (а.с. 31, 32).
06.11.2019 позивач ознайомлений з матеріалами 6 та 7 томів, про що складено акт (а.с. 33).
Відповідно до довідки начальника відділу по контролю за виконання судових рішень ДУ «Харківський слідчий ізолятор» від 19.12.2019, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримується в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» з 10.08.2010. Особову справу (1 том) направлено до Харківського апеляційного суду згідно відповідного запиту с. ОСОБА_2 . Станом на 19.12.2019 1 том особової справи до установи не повернуто. ОСОБА_1 з першим томом особової справи не ознайомлено у зв'язку з направленням його до Харківського апеляційного суду. З іншими томами ув'язненого ознайомлено в повному обсязі (а.с. 40).
Зі змісту наявної в матеріалах справи довідки Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" встановлено, що 27.01.2020 до установи повернуто 1 том особової справи ОСОБА_1 28.01.2020 позивач ознайомлений з 1 томом особової справи повністю, про що складено акт (а.с. 104).
Колегія суддів зазначає, що інших заяв від позивача про ознайомлення з особовою справою не надходило. Матеріали справи не містять доказів спростування вказаних обставин.
Враховуючи вказане вище, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що з наявними в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» матеріалами особової справи позивач ознайомлений, що підтверджується підписами останнього у відповідних актах.
Посилання позивача у апеляційній скарзі на початок ознайомлення з матеріалами особової справи після отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження за його позовом від 21.10.2019 спростовуються матеріалами справи, якими підтверджено, що ознайомлення ОСОБА_1 почалось 20.04.2018.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що нормами чинного законодавства не встановлено строків щодо ознайомлення ув'язнених та засуджених з матеріалами особової справи.
В судовому засіданні апеляційної інстанції не знайшли підтвердження доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, стосовно того, що процедура відправлення заяв через канцелярію Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» полягає у їхній передачі працівникам установи під час вечірньої перевірки без відповідної фіксації, оскільки, згідно Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 14.06.2019 № 1769/5, скарги, заяви і клопотання ув'язнених та засуджених, викладені письмово, адресовані адміністрації СІЗО, реєструються в журналі прийому ув'язнених і засуджених з особистих питань і доповідаються начальнику СІЗО, який вживає заходів щодо їх розгляду та перевірки або надання роз'яснень по суті. Відповідь на письмову скаргу ув'язненого чи засудженого надається у письмовому вигляді у десятиденний строк (п. 14 ч. 3 розділу VІІ Правил).
Крім того, не знайшли свого підтвердження висловлені в судовому засіданні доводи позивача відповідно до яких ОСОБА_1 зазначав, що адміністрація СІЗО не фіксувала та не реєструвала заяви позивача про ознайомлення з матеріалами особової справи.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо посилання ОСОБА_1 на неповідомлення адміністрацією СІЗО про причини відмови у ознайомленні і не ознайомлення з матеріалами особової справи за період з січня по листопад 2019 року колегія суддів зазначає наступне.
Так, матеріалами справи підтверджено, що 31.10.2019 позивача ознайомлено з 2 томом особової справи, 01.11.2019 - з 3 томом, 05.11.2019 - з 4 та 5 томами, 06.11.2019 - з 6 та 7 томами.
Після повернення з Харківського апеляційного суду 1-го тому особової справи позивача, 28.01.2020 останнього ознайомлено з вказаним томом.
Отже, в судовому засіданні колегією суддів встановлено, що позивачу за першою вимогою надавалися матеріали особової справи для ознайомлення за умови їхнього знаходження у приміщенні установи.
З метою обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачем зазначено, що протиправна бездіяльність Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в спірних правовідносинах призвела до порушення прав позивача, які полягають у пропущенні останнім строку звернення до Європейського суду з прав людини.
Стосовно вказаних доводів колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що ї передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1, 2 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження порушення відповідачем його прав стосовно ознайомлення з матеріалами особової справи, відтак доводи позивача в цій частині, з урахуванням відсутності належного підтвердження є необґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач в спірних правовідносинах діяв на підставі та у спосіб, що передбачений чинним законодавством та з дотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, що свідчить про відсутність допущення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданих позивачем заяв про ознайомлення з матеріалами особової справи.
Крім того, з метою обґрунтування правомірності дій в спірних правовідносинах, представником відповідача долучено до матеріалів справи довідку зі змісту якої встановлено, що відповідно до журналу №16-16 прийому ув'язнених і засуджених режимного корпусу №2 з особистих питань керівництвом установи та керівниками структурних підрозділів, засуджений ОСОБА_1 , 1989 року народження, 18.01.2019 та 17.07.2019 до керівництва установи не звертався (а.с. 203).
Отже, за результатами перегляду апеляційною інстанцією оскаржуваного рішення колегією суддів встановлено, що із заявами про ознайомлення з матеріалами особової справи від 18.01.2019 та 17.07.2019 позивач до адміністрації Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» не звертався, доказів спростування вказаної обставини матеріали справи не містять.
Крім того, позивач та його представник не довели, що будь-які порушення з боку Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" призвели до негативних наслідків у вигляді пропущення позивачем строку звернення до Європейського суду з прав людини.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем, Державною установою «Харківський слідчий ізолятор», не порушено прав та інтересів позивача щодо ознайомлення з матеріалами особової справи.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 матеріалів особової справи для ознайомлення, так як і відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати позивачу особову справу для ознайомлення, з урахуванням того, що ОСОБА_1 відповідачем було надано можливість реалізувати відповідне право.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі №520/10883/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.С. Рєзнікова
Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 19.06.2020 року