18 червня 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи № 361/8167/19
Апеляційне провадження № 22-ц/824/7461/2020
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Добровольської Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2019 року, постановлену під головуванням судді Сердинського В.С., по справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до його подання, в якій просив вжити заходи забезпечення позову до вирішення справи у судовому засіданні шляхом накладення арешту на автомобіль, який належить ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , модель: CITROEN JUMPY, рік випуску: 2004 , дата: 05 грудня 2018, колір: білий, об'єм двигуна: 1868, вага: 1390, тип авто: вантажний, тип кузова: фургон малотонажний-b, VIN-код: НОМЕР_4 , із забороною відчуження автомобіля, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту.
Заява обґрунтована тим, що близько 08 год. 40 хв. 25 червня 2019 року поблизу будинку АДРЕСА_1 трапилася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження. Відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Згідно висновку експерта № 342/19 від 25 вересня 2019 року вартість матеріального збитку, завданого автомобілю позивача VOLKSWAGEN GOLF VARIANT, державний номер НОМЕР_5 , внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди становить 31 862,08 грн. Також позивач зазнав моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 20 000,00 грн. (а.с. 1-5).
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2019 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до його пред'явлення задоволено. Вжито заходи забезпечення позову до вирішення справи у судовому засіданні, шляхом накладення арешту на автомобіль, який належить ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 модель: CITROEN JUMPY, рік випуску: 2004 , дата: 05 грудня 2018, колір: білий, об'єм двигуна: 1868, вага: 1390, тип авто: вантажний, тип кузова: фургон малотонажний-b, VIN-код: НОМЕР_4 , із забороною відчуження автомобіля, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту (а.с. 17-19).
Не погодившись з ухвалою суду, 17 грудня 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бабій М.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити повністю (а.с. 51-53).
В апеляційній скарзі зазначив, що ухвала суду є необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції не навів будь-яких мотивів прийняття аргументів сторони щодо забезпечення позову, зокрема не обґрунтовано необхідності накладення арешту на автомобіль. Вважає, що дії суду призвели до втручання у право власності позивача, а суд при постановленні ухвали покладався на загальні норми процесуального права. Також зазначив, що позивачем у заяві не зазначено жодної пропозиції щодо зустрічного забезпечення, проте, суд на вказане уваги не звернув та розглянув заяву про забезпечення позову.
Позивач ОСОБА_2 подав відзив, в якому посилався те, що відповідач ОСОБА_1 як під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, так і в апеляційній скарзі не заперечував того, що тимчасово не працює, тому вважав, що виконання рішення суду у випадку задоволення позову буде ускладено (а.с. 104-114).
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Бабій М.В. підтримав скаргу і просив її задовольнити. Позивач ОСОБА_2 , його представник - адвокат Ліщук О.В. заперечували проти скарги і просили її відхилити.
Інші особи, які беруть участь у справі, до суду не прибули, були сповіщені належеним чином, про що у справі є докази. Факт належного сповіщення ОСОБА_1 його представник - адвокат Бабій М.В. в суді не заперечував, про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (а.с. 116-119, 123-125).
Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції, керуючись статтями 149-153 ЦПК України, виходив з того, що накладення арешту на автомобіль є видом забезпечення позову співмірним із заявленими позовними вимогами щодо відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди.
Колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до його пред'явлення.
Предметом позову, який мав намір пред'явити заявник, є відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 10 ст. 150 ЦПК України).
За роз'ясненнями, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Колегія суддів перевірила доводи заяви про забезпечення позову, доводи апеляційної скарги та дійшла наступного висновку.
Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, заявник зазначав, що має намір звернутися до суду з позовом про стягнення завданої шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки відповідач не має постійного місця роботи, виконання рішення може бути утруднено.
Факт звернення до суду із зазначеним позовом сторони в суді апеляційної інстанції не заперечували, доводи представника апелянта - адвоката Бабій М.В. про перевищення встановленого процесуальним законом строку звернення до суду із позовною заявою об'єктивними доказами по справі не підтверджені.
Так, з матеріалів справи вбачається, що близько 08 год. 40 хв. 25 червня 2019 року поблизу будинку АДРЕСА_1 трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF VARIANT, державний номер НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2019 року ОСОБА_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 15).
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 зазначав, що згідно висновку експерта № 342/19 від 25 вересня 2019 року вартість матеріального збитку, завданого його автомобілю VOLKSWAGEN GOLF VARIANT, державний номер НОМЕР_5 , внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди становить 31 862,08 грн. (а.с. 1-5).
За змістом апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростував доводів заявника ОСОБА_2 , який зазначав, що відповідач офіційно не працевлаштований та відсутні докази належності будь-якого доходу та(або) майна відповідача.
Таким чином, заявник довів, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду.
Отже, суд першої інстанції надав оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу, з'ясував співмірність виду забезпечення позову, який просив застосувати заявник, позовним вимогам, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
При цьому, таке судове рішення не позбавляє відповідача доводити можливість забезпечення позову іншими видами забезпечення можливого виконання рішення суду.
В апеляційній скарзі апелянт зазначав про те, що судом необґрунтовано задоволено заяву, зокрема з підстави того, що заявником не надано пропозицій щодо зустрічного забезпечення.
Так, відповідно до ч. 1, 2, п. 1 ч. 3, ч. 6 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Крім цього, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України.
Відсутність зустрічного забезпечення на час подання заяви про забезпечення позову не є перешкодою для забезпечення позову, якщо для цього існують правові підстави. Натомість ненадання зустрічного забезпечення на вимогу суду є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову.
Враховуючи, що наявні правові підстави для забезпечення позову до його пред'явлення, колегія суддів відхилила доводи апелянта.
Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-382, 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 19 червня 2020 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова