Справа №757/5904/19 Головуючий у І інстанції Матійчук Г.О.
Провадження №22-ц/824/7928/2020 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
18 червня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Голуб С.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення суми заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки виплати сум та компенсації втрат частини грошових доходів,
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» 07 лютого 2020 року подало апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 354 ЦПК України, зокрема: апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження та не повною мірою оплачена судовим збором.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 травня 2020 року АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» було відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, визнано причини пропуску строку неповажними та залишено апеляційну скаргу без руху з наданням десятиденного строк з дня вручення ухвали суду для подачі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та доплати судового збору в розмірі 45 грн. 94 коп.
На виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 04 травня 2020 року, на адресу апеляційного суду 16 червня 2020 року надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та оригінал квитанції про сплату судового збору, які було передано судді-доповідачу у справі 17 червня 2020 року.
В поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» зазначає, що копію оскаржуваного рішення суду на час подання апеляційної скарги не отримували, разом з тим апеляційна скарга, яка була подана 22 листопада 2019 року була повернута ухвалою Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року, а тому після отримання копію вказаної ухвали суду апеляційної інстанції було подано 07 лютого 2020 року повторно апеляційну скаргу.
Однак, вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції вже були оцінені судом апеляційної інстанції та визнані неповажними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження ухвалою Київського апеляційного суду від 04 травня 2020 року.
Додатковими причинами пропуску строку на апеляційне оскарження АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» зазначає те, що на момент отримання ухвали Київського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року представник скаржника в супроводі якого знаходилась справа перебував у черговій відпустці, а тому вказана ухвала залишилась без уваги, що призвело до повернення вперше поданої апеляційної скарги.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що перебування працівника АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», який здійснював супровід даної справи у відпустці не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки в штаті АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» перебуває не один працівник зі знаннями у сфері юриспруденції, окрім того директор АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» не був позбавлений можливості самостійно вжити всіх необхідних заходів для виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції.
Також в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» посилається на пункт 3 Прикінцевих положень ЦПК України в яких зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку положення пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України не підлягають застосуванню, оскільки у АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» право на апеляційне оскарження виникло 08 жовтня 2019 року, яким останнє скористалось, подавши апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції 22 листопада 2019 року, однак невиконання вимог суду апеляційної інстанції в межах строку визначених судом призвело до повернення такої апеляційної скарги скаржнику.
Таким чином, зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними.
Також, при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції враховує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."
Отже, згідно з правовою позицію Європейського суду з прав людини у справах "Пономарьов проти України", "Мушта проти України", сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Зі змісту та правового аналізу зазначених вище норм цивільно-процесуального законодавства вбачається, що підставою для поновлення пропущеного строку є неотримання повного судового рішення в день його складення, оскільки зі спливом тридцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення таке рішення набирає законної сили. При цьому, таке право особи на поновлення пропущеного строку кореспондується з обов'язком заявити клопотання про поновлення пропущеного строку, оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений можливості поновлювати пропущений строк на апеляційне оскарження з власної ініціативи.
Згідно із ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку встановленому ст. 358 цього Кодексу.
Виходячи із наведених обставин справи вважаю, що застосування апеляційним судом процесуальних обмежень при апеляційному оскарженні рішення суду першої інстанції від 20 червня 2019 року відповідає принципу юридичної визначеності і не може вважатись відмовою у доступі до правосуддя.
Суд зобов'язаний прийняти і розглянути апеляційну скаргу на судове рішення лише за умови дотримання скаржником вимог чинного цивільного процесуального законодавства щодо строків на апеляційне оскарження та за умови відповідності апеляційної скарги формі та змісту, як того вимагає ЦПК України. Наявність обставин щодо перебування представника скаржника у черговій відпустці, несвоєчасне виконання вимог ухвали суду щодо пропозиції скаржнику усунути недоліки, неодноразове звернення до суду з апеляційною скаргою не є безумовною підставою для її прийняття та відкриття апеляційного провадження.
Отже, зазначені АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» причини пропуску строку не можуть бути визнані апеляційним судом поважними, відповідно суд апеляційної інстанції доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року було пропущено без поважних причин, а тому у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» на це судове рішення має бути відмовлено.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, суд
В задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року, що викладені в клопотанні Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поновлення процесуального строку від 16 червня 2020 року.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення суми заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, середнього заробітку за час затримки виплати сум та компенсації втрат частини грошових доходів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб