справа № 759/1415/18 головуючий у суді І інстанції Шум Л.М.
провадження № 22-ц/824/5141/2020 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
18 червня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів: Лівінського С.В., Нежури В.А.,
з участю секретаря Мариненко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Гарницьким Павлом Петровичем, на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 січня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості,-
У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за комунальні послуги з ОСОБА_1 .
20 лютого 2018 року Святошинським районним судом міста Київа видано судовий наказ на стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» заборгованості за надані послуги з центрального опалення в розмірі 12 379 грн. 67 коп., заборгованості за постачання гарячої води в розмірі 46 075 грн. 13 коп. та 3% річних та інфляційну складову боргу в розмірі 16 500 грн. 83 коп., судовий збір в розмірі 176 грн. 20 коп.
02 січня 2019 року представник боржника, адвокат Гарницький Павло Петрович, звернувся до суду першої інстанції з заявою про скасування судового наказу від 20 лютого 2018 року.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року заяву представника боржника про скасування судового наказу від 20 лютого 2018 року задоволено, судовий наказ скасовано.
05 квітня 2019 року до суду надійшла заява представника позивача КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» - Ніколаєнко О.В. про заміну стягувача правонаступником у справі за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 11 січня 2020 року заяву представника КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про заміну стягувача у справі задоволено.
Не погоджуючись з ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 11 січня 2020 року, ОСОБА_1 , через представника - адвоката Гарницького Павла Петровича, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу та постановити нову, якою заяву про заміну стягувача залишити без задоволення та стягнути зі стягувача усі судові витрати, зокрема сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.
При цьому, представник апелянта зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про заміну стягувача, залишив поза увагою ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року, якою скасовано судовий наказ у даній справі. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що вказана ухвала набрала законної сили, після чого заявник не звертався до суду в порядку позовного провадження для вирішення спору.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
25 березня 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення представника правонаступника - стягувача, згідно яких заява про заміну сторони у справі була подана до суду у зв'язку з тим, що ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року не направлялася КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та не було відомо про скасування судового наказу. Крім того, представник правонаступника - стягувача вказує на те, що судовий наказ, виданий по справі, не пред'являвся до виконання, що свідчить про відсутність порушення стягувачем права боржника.
Згідно змісту письмових пояснень, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заперечує в задоволенні апеляційної скарги лише в частині стягнення судових витрат. Обґрунтовуючи заперечення вказує на те, що в апеляційній скарзі та документах, доданих до неї, відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та вчасно не подано розрахунку судових витрат.
В судовому засіданні апелянт та представник ОСОБА_1 , адвокат Гарницький Павло Петрович, просили апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу та постановити нову, якою в задоволенні заяви про заміну сторони відмовити.
Представник стягувача не заперечував проти скасування ухвали суду першої інстанції, просив відмовити в стягненні правової допомоги.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Із матеріалів справи вбачається, що 20 лютого 2018 року Святошинським районним судом міста Києва було видано судовий наказ, відповідно до якого задоволено вимоги ПАТ «Київенерго», присуджено до стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з центрального опалення в розмірі 12 379 грн. 67 коп., заборгованість за постачання гарячої води в розмірі 46 075 грн. 13 коп. та 3% річних та інфляційну складову боргу в розмірі 16 500 грн. 83 коп., судовий збір в розмірі 176 грн. 20 коп. (а.с. 17)
02 січня 2019 року представник боржника звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу від 20 лютого 2018 року (а.с.27-28).
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року заяву представника боржника про скасування судового наказу від 20 лютого 2018 року задоволено (а.с.44-45).
11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18, відповідно до умов якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло право грошової вимоги до боржника з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішення (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача, також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством Додаткових грошових зобов'язань (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування судові витрати, витрати, пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь - які інші без виключень та обмежень), в тому числі визначені рішеннями суду. На підставі вказаних договорів КП «Київтеплоенерго» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 (а.с.55-59).
Ураховуючи наведене, в квітні 2019 року КП «Київтеплоенерго» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у справі за заявою ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з ОСОБА_1 (а.с.54).
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 11 січня 2020 року заяву представника КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про заміну стягувача у справі задоволено.
Задовольняючи заяву про заміну стягувача, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що ПАТ «Київенерго» відступлено КП «Київтеплоенерго» право вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги.
Однак, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для заміни стягувача, враховуючи таке.
Відповідно до ч.1, ч. 2 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також, органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Порядок набрання судовим наказом законної сили визначено ч. 1 статті 171 ЦПК України, згідно якої у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, представником боржника було подано заяву про скасування судового наказу (а.с. 27-29).
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року заяву представника боржника про скасування судового наказу від 20 лютого 2018 року задоволено (а.с. 44-45). Одночасно, суд роз'яснив, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Крім того, колегія суддів бере до уваги письмові пояснення представника правонаступника - стягувача, зі змісту яких вбачається, що останній не заперечує щодо задоволення апеляційної скарги в частині скасування ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 11 січня 2020 року про заміну стягувача по справі.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо порушення та неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про заміну стягувача.
Також, в апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить стягнути зі стягувача всі судові витрати, понесені апелянтом, серед яких судовий збір та витрати на правову допомогу адвоката.
Колегія суддів, погоджуючись з запереченнями, викладеними у письмових пояснення представника правонаступника стягувача, вважає за необхідне частково задовольнити вимоги апелянта щодо стягнення судових витрат, зважаючи на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, за подання заяви про скасування судового наказу від 20 лютого 2018 року боржником сплачено судовий збір у розмірі 88,10 грн., за подання апеляційної скарги на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 січня 2020 року апелянтом сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн., що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.29,71).
Враховуючи положення ст.141 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що зі стягувача Комунального підприємства «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» належить стягнути на користь апелянта ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 508,50 грн.
Щодо вимог апелянта про стягнення витрат на правничу допомогу колегія суддів вказує наступне.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.1, 2, 3 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Апеляційним судом встановлено, що першою заявою представника боржника по суті спору була заява про скасування судового наказу від 20 лютого 2018 року (а.с.27-28).
Проте, на виконання вимог ст.134 ЦПК України боржник разом з поданою заявою не надав до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідачі понесли і які очікують понести у зв'язку із розглядом даної справи. Не подано вказаного попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат і при подачі апеляційної скарги.
Крім цього, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), однак, апелянтом не було подано жодних доказів на підтвердження розміру судових витрат на правничу допомогу.
Враховуючи встановлені обставини, положення ст.134 ЦПК України, те, що представником боржника при зверненні із заявою про скасування судового наказу та при подачі апеляційної скарги не було подано до суду попереднього розрахунку суми судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу.
При цьому, за наслідком апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку про її обґрунтованість та наявність підстав, передбачених статтею 376 ЦПК України для скасування ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 11 січня 2020 року та постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони стягувача за судовим наказом.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 377, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Гарницьким Павлом Петровичем, задовольнити частково.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 11 січня 2020 року скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони стягувача за судовим наказом.
Стягнути з Комунального підприємства «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 508,50 грн.
У стягненні витрат на правничу допомогу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: С.В. Лівінський
В.А.Нежура