Справа № 761/48993/19 Головуючий у суді І інстанції Макаренко І.О.
Провадження № 22-ц/824/5225/2020 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
17 червня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ігнатченко Н.В.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання - Войтенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Коновалов Олександр Сергійович, про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У грудні 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Коновалов О.С., про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав того, що позивач без поважних причин не виконав вимогу суду про витребування письмових доказів, необхідних для вирішення спору.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач через представника за довіреністю - адвоката Войтенко К.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального і неправильного застосування норм матеріального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як на підставу своїх вимог посилається на те, що до позовної заяви були додані належним чином засвідчені копії витребуваних документів, тому суд першої інстанції занадто формально поставився до передбачених процесуальним законом вимог, чим порушив конституційні права позивача на судовий захист. Системне тлумачення пункту 9 частини першої статті 257 ЦПК Українисвідчить, що його слід застосовувати у взаємозв'язку з положеннями частин сьомої - десятої статті 84 ЦПК України, а залишення позову без розгляду можливе лише у випадку неподання позивачем витребуваних доказів без поважних причин, тобто коли позивач володіє певними доказами, які необхідні для повного і всебічного з'ясування обставин справи, але свідомо ухиляється від надання їх суду. В іншому випадку суд, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, зобов'язаний розглянути справу по суті на підставі тих доказів, які надані учасниками справи.Всупереч вимогам наведених норм процесуального права, а також статей 263, 264 ЦПК України, суд першої інстанції не вирішив спір по суті, безпідставно залишивши позовну заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль» без розгляду.
Відзиви на апеляційну скаргу інших учасників справи не надійшли.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
За правилом частин першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що у грудні 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» через представника за довіреністю - адвоката Чеботарь Ж.С. звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Коновалов О.С., про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 грудня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підтовче судове засідання на 10 лютого 2020 року о 11 год. 00 хв., зобов'язано позивача надати суду належним чином засвідчену копію кредитної справи протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали та роз'яснено позивачу наслідки невиконання ухвали суду.
Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копію зазначеної ухвали АТ «Райффайзен Банк Аваль» отримало 27 січня 2020 року, вказаною в позовній заяві.
В підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції встановив, що у визначений в ухвалі строк витребувані докази позивач не надав, тому на підставі пункту 9 частини першої статті 257 ЦПК України залишив позовну заяву без розгляду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. А статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Залишаючи позовну заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль» без розгляду на підставі пункту 9 частини першої статті 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав ухвалу суду від 27 грудня 2019 року в частині зобов'язання позивача надати суду належним чином засвідчену копію кредитної справи, матеріалами якої обґрунтовувалися позовні вимоги,і не повідомив суд про неможливість виконання зазначеної ухвали.
Однак такий висновок районного суду про залишення позову без розгляду з підстав ненадання позивачем витребуваних доказів не відповідає вимогам частин сьомої та восьмої статті 84 ЦПК України, оскільки суд не з'ясував можливості банку подати оригінали доказів, які витребовувалися.
При цьому положення частини десятої статті 84 ЦПК України містять альтернативні варіанти дій суду першої інстанції в разі ухилення від виконання учасником справи вимог щодо надання доказів. Залишення позову без розгляду є лише одним з них і може застосовуватися тільки в разі неможливості здійснення судом розгляду справи за відсутності таких доказів.
З матеріалів справи вбачається, що в підготовчому судовому засіданні 10 лютого 2020 року представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» надав суду пояснення про те, що разом з позовною заявою були подані належним чином засвідчені письмові докази, у тому числі копії матеріалів кредитної справи, повторне витребування цих же документів є незрозумілим, але якщо необхідно банк може надати копію кредитної справи в подальшому.
Встановлено, що до позовної заяви було додано 23 додатки на 40 аркушах, зокрема розрахунок заборгованості та копії: кредитного договору з додатками, додаткової угоди з додатками, виписки по рахунку, договору іпотеки, інших правочинів, витягів, рішення судів тощо, що свідчить про значний фактичний обсяг матеріалів про взаємовідносини сторін спору.
Системне тлумачення пункту 9 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить, що його слід застосовувати у взаємозв'язку з положеннями частин сьомої - десятої статті 84 ЦПК України, а залишення позову без розгляду можливе лише у випадку неподання позивачем витребуваних доказів без поважних причин, тобто коли позивач володіє певними доказами, які необхідні для повного і всебічного з'ясування обставин справи, але свідомо ухиляється від надання їх суду. В іншому випадку суд, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, зобов'язаний розглянути справу по суті на підставі тих доказів, які надані учасниками справи.
Наведені висновки щодо застосування норм процесуального права відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 560/904/15-ц (провадження № 61-40688св18), в постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 592/10368/16-ц (провадження № 61-35703св18), в постанові від 17 січня 2020 року у справі № 520/2609/17 (провадження № 61-9001св19), в постанові від 5 лютого 2020 року у справі № 761/17393/19 (провадження № 61-22587св19) та інших.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не з'ясувавши причини неподання витребуваних доказів, не розглянувши питання про застосування заходів процесуального примусу до позивача (у разі визнання причин неподання витребуваних доказів неповажними) та не вирішивши спір по суті, безпідставно залишив позовну заяву без розгляду.
Отже, враховуючи недотриманнянаведених вимог процесуального закону, всуду першої інстанції не було обгрунтованих підстав залишати позовну заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Коновалов О.С., про звернення стягнення на предмет іпотеки без розгляду, позивачу належним чином не забезпечено реалізацію права на доступ до правосуддя, а тому оскаржуване судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду щодо залишення позовної заяви без розгляду є передчасним та не відповідає нормам діючого законодавства, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відповідності до положень статей 141, 382 ЦПК України питання розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не вирішується, оскільки спір по суті не розглядається.
Керуючись статтями 367 - 369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуючий Н.В. Ігнатченко
Судді: С.А. Голуб
Д.О. Таргоній