Справа № 757/74908/17-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5077/2020
17 червня 2020 року м. Київ
колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г.,
при секретарі Маштаковій Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів,
за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Писанця В.А.,-
встановила:
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.
Просив, з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог, стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за укладеними договорами вкладу: № SAMDN80000735196605 від 16 травня 2013 року; № SAMDN80000735805352 від 10 червня 2013 року; № SAMDN80000736952877 від 05 серпня 2013 року; № SAMDNWFD0070073183400 від 07 лютого 2014 року; № SAMDNWFD0070080484100 від 20 лютого 2014 року; № SAMDNWFD0070081063600 від 21 лютого 2014 року; № SAMDNWFD0070081070700 від 21 лютого 2014 року у загальному розмірі 251 773,54 дол. США; проценти за користування вкладами за укладеними договорами вкладу: № SAMDN80000735196605 від 16 травня 2013 року; № SAMDN80000735805352 від 10 червня 2013 року; № SAMDN80000736952877 від 05 серпня 2013 року; № SAMDNWFD0070073183400 від 07 лютого 2014 року; № SAMDNWFD0070080484100 від 20 лютого 2014 року; № SAMDNWFD0070081063600 від 21 лютого 2014 року; №SAMDNWFD0070081070700 від 21 лютого 2014 року у загальному розмірі 66 813,39 дол. США; три відсотки річних за користування коштами за договорами банківських вкладів в період з 07 жовтня 2017 року по 31 липня 2018 року у розмірі 6166,73 дол. США у гривні відповідно до курсу дол. США, встановленого Національним банком України станом на дату ухвалення судового рішення; 15 915,92 дол. США за договором банківського рахунку, на підставі якого видано депозитну карту з номером НОМЕР_1 ; 1 299,71 грн за договором банківського вкладу «Приват-вклад», на підставі якого відкрито рахунок № НОМЕР_2 ; 111,48 дол. США за договором банківського вкладу «Приват-вклад», на підставі якого відкрито рахунок № НОМЕР_3 ; 21,21 грн за договором банківського рахунку, на підставі якого відкрито рахунок № НОМЕР_4 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та банком укладені договори банківського вкладу на загальну суму 251 773,54 доларів США.
01 жовтня 2017 року позивач, скориставшись своїм правом на розірвання укладених з банком договорів банківського вкладу та діючи у відповідності з умовами договорів, направив банку заяву про розірвання всіх семи договорів вкладу. Зазначену заяву банк отримав 04 жовтня 2017 року.
Тому, з 07 жовтня 2017 року укладені договори вкладу є розірваними, а ПАТ КБ «ПриватБанк» повинно було повернути суми вкладів та нараховані проценти.
Утім банк своїх обов'язків з повернення коштів не виконав.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року позов задоволено.
Стягнуто з акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладів за договорами вкладу: № SAMDN80000735196605 від 16 травня 2013 року; № SAMDN80000735805352 від 10 червня 2013 року; № SAMDN80000736952877 від 05 серпня 2013 року; № SAMDNWFD0070073183400 від 07 лютого 2014 року; № SAMDNWFD0070080484100 від 20 лютого 2014 року; № SAMDNWFD0070081063600 від 21 лютого 2014 року; №SAMDNWFD0070081070700 від 21 лютого 2014 року у загальному розмірі 251 773,54 дол. США, проценти за користування коштами за договорами вкладів за період з 01 квітня 2014 року по 12 грудня 2017 року у розмірі 66 813,39 дол. США, три проценти річних за користування коштами за договорами вкладів за період з 07 жовтня 2017 року по 31 липня 2018 року у розмірі 6166,73 дол. США.
Стягнуто з акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 - 15915,92 дол. США за договором банківського рахунку, на підставі якого видано депозитну карту з № НОМЕР_1 .
Стягнуто з акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 - 1299,71 грн. за договором банківського вкладу «Приват-вклад», на підставі якого відкрито рахунок № НОМЕР_2 .
Стягнуто з акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 - 111,48 дол. США за договором банківського вкладу «Приват-вклад», на підставі якого відкрито рахунок № НОМЕР_3 .
Стягнуто з акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 - 21,21 грн. за договором банківського рахунку, на підставі якого відкрито рахунок № НОМЕР_4 .
Стягнуто з акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 9 605 грн.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду обґрунтоване та законне, прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанк» вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представники ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечили.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що починаючи з 07 жовтня 2017 року укладені договори вкладу є розірваними і відповідач зобов'язаний був повернути позивачу суми вкладів та проценти за їх користування. Оскільки стороною укладеного з позивачем вкладу є ПАТ КБ «ПриватБанк», то згідно чинного законодавства, яке регулює цей вид правовідносин, зобов'язання за договорами має виконувати саме ПАТ КБ «ПриватБанк» як юридична особа, а не його Кримська філія.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Встановлено, що 16 травня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № SAMDN80000735196605 на оформлення вкладу «Стандарт» на суму 31 000,00 доларів США з процентною ставкою 8,5 % річних, строком по 16 листопада 2013 року включно, на підставі якого позивачем передано відповідачу 31 000,00 доларів США.
10 червня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № SAMDN80000735805352 на оформлення вкладу «Стандарт» на суму 22 300,00 доларів США з процентною ставкою 8,5 % річних, строком по 10 грудня 2013 року включно, на підставі якого позивачем передано відповідачу 22 300,00 доларів США.
05 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № SAMDN80000736952877 на оформлення вкладу «Стандарт» на суму 35 765,00 доларів США з процентною ставкою 6,5 % річних, строком по 05 листопада 2013 року включно, на підставі якого позивачем передано відповідачу 35 765,00 доларів США.
07 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № SAMDNWFD0070073183400 на оформлення вкладу «Депозит плюс» на суму 25 400,00 доларів США з процентною ставкою 6,5 % річних, строком по 07 березня 2014 року включно, на підставі якого позивачем передано відповідачу 25 400,00 доларів США.
20 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № SAMDNWFD0070080484100 на оформлення вкладу «Депозит плюс» на суму 78 474,86 доларів США з процентною ставкою 6,5 % річних, строком по 20 березня 2014 року включно, на підставі якого позивачем передано відповідачу 78 474,86 доларів США
21 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № SAMDNWFD0070081063600 на оформлення вкладу «Стандарт» на суму 30 455,93 доларів США з процентною ставкою 7 % річних, строком по 21 березня 2014 року включно, на підставі якого позивачем передано відповідачу 30 455,93 доларів США.
21 лютого 2014 між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № SAMDNWFD0070081070700 на оформлення вкладу «Стандарт» на суму 28 377,75 доларів США з процентною ставкою 7 % річних, строком по 21 березня 2014 року включно, на підставі якого позивачем передано відповідачу 28 377,75 доларів США.
07 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено додаткову угоду б/н, якою процентну ставку за договором № SAMDNWFD0070073183400 від 07 лютого 2014 року підвищено на 1 %, а тому загальну процентну ставку за цим договором встановлено на рівні 7,5 % річних.
Додатковою угодою б/н від 20 лютого 2014 року процентну ставку за договором № SAMDNWFD0070080484100 від 20 лютого 2014 року підвищено на 1 %, а тому загальну процентну ставку за цим договором також встановлено на рівні 7,5 % річних.
01 жовтня 2017 року ОСОБА_1 направив на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» заяву про розірвання всіх вказаних договорів вкладу та повернення коштів.
Крім того, між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено:
- договір банківського рахунку, на підставі якого позивачу видано депозитну карту з номером НОМЕР_1 , на яку позивач вніс 15 915,92 доларів США;
- договір банківського вкладу «Приват-вклад», на підставі якого позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_2 , на який позивачем внесено 1 299,71 гривень;
- договір банківського вкладу «Приват-вклад», на підставі якого позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_3 , на який позивачем внесено 111,48 доларів США;
- договір банківського рахунку, на підставі якого позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_4 , на який позивачем внесено 21,21 гривень.
11 липня 2018 року ОСОБА_1 направив на адресу банку також заяву про розірвання вказаних чотирьох договорів, та вимогою повернути кошти за всіма договорами.
Обґрунтовуючи поданий позов ОСОБА_1 зазначив, що банк своїх обов'язків з повернення коштів не виконав, в обумовлений строк вклади не повернув. Крім суми вкладу, позивач також має право на отримання процентів та інших штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних та фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошових суми або банківських металів і відповідає вимогам, установлених законом, іншим нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаям ділового обороту.
Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідний платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп « вечірні » чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.
Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. (п. 1.8 Інструкції); договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис. (п. 1.9. Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. У договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу; сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок; строк зберігання коштів (за строковим вкладом); розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін; умови дострокового розірвання договору тощо (п. 1.10 Інструкції).
Виходячи з положень ст. 1059 ЦК України, п. 1.4 Положення, п. 2.9 глави 2 розділу IVІнструкції письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Пунктом 3.3 глави 3 Положення № 516 передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 надав оригінали договорів банківського вкладу та квитанції про внесення коштів на рахунок банку для огляду, та їх копії для долучення до матеріалів справи.
Крім того, як докази на підтвердження укладення вказаних договорів та залишків коштів на рахунках позивач подав копії інформаційних довідок ПАТ КБ «Приватбанк»: від 03 травня 2018 року № 89LFMNV7RBROBL08 про залишки коштів на рахунках позивача станом на 31 грудня 2013 року; від 03 травня 2018 року № MURSV73V2P1FQ6IP про залишки коштів на рахунках позивача станом на 31 грудня 2014 року; від 03 травня 2018 року № MRE21DDVGCIN3RFG про залишки коштів на рахунках позивача станом на 31 грудня 2015 року; від 03 травня 2018 року № BGKIORSQ0R9R88SP про залишки коштів на рахунках позивача станом на 31 грудня 2016 року, на яких міститься підпис уповноваженої особи банку та відбиток печатки відповідача.
Вирішуючи спір, суд правильно вважав позовні вимоги про стягнення сум вкладів обґрунтованими.
Оскільки договори банківського вкладу укладені між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» як юридичною особою, місцезнаходження якої розташоване у м. Дніпрі, стороною договору банківського вкладу із позивачем було саме ПАТ КБ «ПриватБанк», а не його філія, і саме воно брало на себе зобов'язання по виконанню договору, а тому припинення діяльності філії ПАТ КБ «ПриватБанк» на окупованій території Автономної Республіки Крим не є підставою для відмови у поверненні відповідачем вкладу позивача за його вимогою.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).
Таким чином, строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов'язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом встановленого договором строку.
Згідно ч. 2 ст. 1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
Звернення ОСОБА_1 01 жовтня 2017 року до банку з заявою про повернення вкладу свідчить про дострокове розірвання договорів банківських вкладів, у зв'язку з чим проценти на банківські вклади повинні нараховуватись за ставкою вкладу «На вимогу», починаючи з 07 жовтня 2017 року.
Позивачем надано детальний розрахунок процентів за користування вкладами, із застосуванням відсоткової ставки «На вимогу» з моменту розірвання договору.
Правильність розрахунку процентів банк не спростував.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відсотки слід рахувати з 22 листопада 2015 року із застосуванням процентної ставки «На вимогу», колегія суддів не приймає, оскільки банком неправильно визначено дату розірвання договору. Так, в апеляційній скарзі банк зазначає, що позивач із заявою про повернення коштів звернувся 22 листопада 2015 року, що не відповідає обставинам справи. Тому наведений банком розрахунок відсотків є помилковим.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, з відповідача підлягає до стягнення пеня, передбачена частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц, провадження № 14-64цс19.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді 3 % річних не є санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з банку на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних за користування коштами за договорами банківських вкладів в період з 07 жовтня 2017 року по 31 липня 2018 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що відокремлений підрозділ ПАТ КБ «ПриватБанк» на території АРК та м. Севастополя не мав правових підстав та можливості здійснювати банківську діяльність після окупації АРК та м. Севастополя, колегія суддів не приймає, оскільки тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та припинення діяльності ПАТ «КБ «ПриватБанк» на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим не можуть бути підставою для невиконання узятих на себе згідно із договорами зобов'язань.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що важливим питання у процесі розгляду даної справи є дослідження наявності саме оригіналів договорів та документів, які підтверджують факт внесення коштів на рахунок, колегія суддів оцінює критично, оскільки позивачем у судове засідання були надані оригінали договорів банківського вкладу та квитанції про внесення коштів, які були оглянуті.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем зроблено неправильний розрахунок відсотків, колегія суддів відхиляє, оскільки правильність розрахунку позивача перевірена судом, банком розрахунок позивача не спростований. При цьому наведений в апеляційній скарзі розрахунок відсотків за вкладами колегія суддів оцінює критично, оскільки банком неправильно визначено дату розірвання договорів банківського вкладу.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 12 грудня 2019року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 19 червня 2020 року.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: О.Ф. Лапчевська
С.Г. Музичко