Іменем України
19 червня 2020 р. № 400/1648/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що при звільненні з військової частини НОМЕР_1 відповідач не провів з ним розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбаченої Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову. У відзиві зазначив, що з 16.03.2018 позивач здав справи та посаду у військовій частині НОМЕР_1 , виключений з її списків та вибув до нового місця служби - ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого проходження служби. Оскільки позивача з військової служби не звільнено, а переміщено до нового місця служби, то право на отримання грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій позивач не набув.
В судове засідання 16.06.2020 з'явився представник відповідача, підтримав свою позицію, викладену у відзиві.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до вимог ст. 262 КАС України, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” та Рішення Ради суддів України від 17.03.2020 №19.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , що видане 30.04.2015 року.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2018 № 67 ОСОБА_1 , виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 , у зв'язку з призначенням на посаду начальника відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу Баштанського районного військового комісаріату Миколаївської області оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Відповідно до Закону України “Про відпустки” установлено такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Статтею 16 Закону України “Про відпустки” встановлено, що учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особам, реабілітованим відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”, із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Згідно п. 12 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, учасникам бойових дій надаються такі пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Разом з тим, ч. 8, 10, 17-19 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України “Про відпустки”. Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У разі якщо Законом України “Про відпустки” або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
Відповідно до абз. 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Крім того, пунктом 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 передбачено, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Пунктом 112 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 визначено, що військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій може бути виплачена тільки за умови звільнення військовослужбовця з військової служби.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з військової служби не звільнений, а тільки виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 , у зв'язку з переміщенням на нове місце служби - Баштанський районний військовий комісаріат Миколаївської області.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно не нараховано та не виплачено ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій у зв'язку з продовженням проходження військової служби.
В задоволенні позову відмовити.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_4 ) відмовити.
2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя В. В. Біоносенко