справа№380/1770/20
15 червня 2020 року
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Козак О.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Кожухар І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) (далі - ГУ ПФ України у Львівській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 76% до 70% сум грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.07.2015 перерахунок пенсії відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% сум грошового забезпечення.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що з 12.02.2008 позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Основний розмір пенсії розрахований із 76% грошового забезпечення. В період з липня 2014 року по травень 2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом ГУМВС України в Київській області № 262 ос від 27.05.2015 ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 «б» (через хворобу) у запас з постановкою на військовий облік. З 01.07.2015 позивачу перераховано пенсію за вислугу років відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Основний розмір пенсії був розрахований із 70% грошового забезпечення.
22.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив провести з 01.07.2015 перерахунок пенсії із 76% грошового забезпечення та виплатити йому недонараховані кошти. Як підставу для проведення перерахунку пенсії вказав Постанову Верховного суду у справі №240/5401/18.
Відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Позивач вважає таку відмову протиправною, а тому звернувся до суду з цим позовом для захисту порушеного права.
Ухвалою від 10.03.2020 суд відкрив спрощене позовне провадження, розгляд справи по суті призначив на 25.03.2020.
Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням відповідача.
Відповідач 25.03.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив. Вказав, що позивач пропустив строк звернення до суду і відсутні підстави для його поновлення.
Крім цього, відповідач зазначає, що позивачу з 12.02.2008 виплачується пенсія за вислугу років. Наказом ГУ МВС України у Київській області №477о/с від 16.06.2014 ОСОБА_1 призначено старшим інспектором батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Згідно з наказом ГУМВС України у Київській області №262о/с від 27.05.2015 позивача звільнено з органів внутрішніх справ в запас з 19.06.2015. 06.01.2016 на адресу відповідача від уповноваженого органу Міністерства внутрішніх справ надійшли документи для перегляду пенсії позивача за вислугу років, а саме: подання про призначення пенсії, заява ОСОБА_1 , грошовий атестат № НОМЕР_2 , довідка від 03.11.2015 №434 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, додатковий розрахунок вислуги років ОСОБА_1 , витяг з наказу від 27.05.2015. У зв'язку з цим та на виконання вимог ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» відповідачем проведено розрахунок пенсії за вислугу років з урахуванням додатково набутого страхового стажу за нормами законодавства, що діяло на момент проведення такого розрахунку, виходячи з 70% сум основного грошового забезпечення. Вважає, що відповідач діяв відповідно до вимог законодавства, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалами від 01.06.2020 суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у справі та залишення позову без розгляду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні про позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи №1303002006, на підставі документів, які надійшли з ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_1 з 12.02.2008 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії) у розмірі 76% грошового забезпечення. Вислуга років на дату звільнення зі служби становила 27 років 10 місяців та 04 дні. Загальний розмір пенсії становив 1264,76 грн.
Наказом ГУ МВС України у Київській області №477о/с від 16.06.2014 ОСОБА_1 призначено старшим інспектором батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець».
Відповідно до наказу ГУМВС України у Київській області № 262о/с від 27.05.2015 позивача звільнено з органів внутрішніх справ з 19.06.2015 в запас за п.64 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Згідно з поданими позивачем виписками по картковому рахунку, в період з червня 2014 по липень 2015 року виплата пенсії позивачу не припинялась.
06.01.2016 на адресу ГУ ПФ України у Львівській області надійшли документи від ГУ МВС України у Львівській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а саме: подання про призначення пенсії, заява ОСОБА_1 , грошовий атестат № НОМЕР_2 , довідка від 03.11.2015 №434 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, додатковий розрахунок вислуги років ОСОБА_1 , витяг з наказу від 27.05.2015.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи №1303013707, позивачу з 01.07.2015 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 70% суми грошового забезпечення. Вислуга років станом на 19.06.2015 для призначення пенсії складала 29 років 05 місяців 28 днів. Загальний розмір пенсії за пенсійною справою становив 3679,75 грн.
З аналізу матеріалів пенсійних справ №1303002006 та №1303013707 судом встановлено, що відповідачем з 01.07.2015 не проводився перерахунок пенсії позивачу, а призначена нова пенсія на підставі необхідного переліку документів, з урахуванням додатково набутої вислуги років.
З цього приводу суд зазначає, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (далі - Закон України №2262-ХІІ) розрізняє підстави для призначення пенсії та для її перерахунку, а також визначає порядок виплати пенсії військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим законом.
Згідно з ст. 63 Закону України №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Аналіз положень цієї статті дає підстави суду дійти висновку, що підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій посад.
В даному випадку, документи від ГУ МВС України у Львівській області були надіслані на адресу відповідача не для проведення перерахунку пенсії позивачу у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення за посадою, яку він займав, а у зв'язку зі збільшенням вислуги років.
Тому, у відповідача не було підстав для перерахунку з 01.07.2015 пенсії позивачу відповідно до ст.63 Закону України №2262-ХІІ та у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Статтею 13 Закону України №2262-ХІІ (в редакції Закону з урахуванням внесених змін від 27.03.2014) передбачено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Отже, при призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ після 01.05.2014, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з ст.2 Закону України №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.
Зазначений у частині третій цієї статті порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, прийнятих на службу на посади поліцейських до підрозділів поліції особливого призначення.
Отже, за положеннями цієї статті, збільшення вислуги років у зв'язку з повторним призначенням пенсіонера на службу під час особливого періоду, є підставою для обрахунку нового розміру пенсії, який не може бути меншим від того, який особа отримувало до такого призначення.
Судом встановлено, що після призначення з 01.07.2015 позивачу пенсії у зв'язку зі збільшенням вислуги років, її загальний розмір збільшився та становив 3679,75 грн., в порівнянні з пенсією в розмірі 1565,85 грн., яку позивач отримував до цього часу.
З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФ України у Львівській області є необґрунтованими.
При цьому, суд не враховує доводи позивача, з посиланням на висновки Верховного суду, викладені в постанові від 16.10.2019 по справі №240/5401/18, оскільки зазначене рішення є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України №2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсій у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до ст.63 Закону України №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Водночас, у даній справі предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії у зв'язку з повторним її розрахунком, через збільшення вислуги років на підставі нових документів, наданих уповноваженим органом. Отже, в даному випадку, положення ст.63 Закону України №2262-ХІІ до спірних правовідносин не застосовуються.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Повне рішення суду складене та підписане 19.06.2020
Суддя Р.І. Кузан