16 червня 2020 року м. Кропивницький Справа № П/811/2284/17
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши у судовому засіданні заяву позивача про ухвалення
додаткового судового рішення в адміністративній справі
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)
боржник: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні суду перебувала адміністративна справа №П/811/2284/17 за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року у справі №П/811/2284/17 (з урахуванням ухвали суду від 17.05.2018 року про внесення виправлень у судове рішення), постановленим за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Світловодської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області щодо невстановлення ОСОБА_1 надбавки до заробітної плати за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року.
Зобов'язано Олександрійську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та надбавки за вислугу років.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Також 18.05.2018 року суд ухвалив додаткове рішення у цій справі. Цим судовим рішенням стягнуто з Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 року по 18.04.2018 року в розмірі 79 260 грн. Крім того, стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1920 грн., а також судові витрати, пов'язані з прибуттям до суду, у розмірі 1086,02 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області.
Вказані судові рішення залишені без змін постановами Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 року та набрали законної сили 20.12.2018 року.
В цій адміністративній справі 21.03.2019 року видано 3 виконавчих листи:
- про зобов'язання Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за лютий, березень, квітень 2016 року у розмірі 40% посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та надбавки за вислугу років;
- про стягнення з Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 року по 18.04.2018 року в розмірі 79 260 грн.;
- про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 1920 грн., а також судових витрат, пов'язаних з прибуттям до суду, у розмірі 1086,02 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області.
Ухвалою суду від 27.05.2019 року замінено боржника у цих виконавчих листах - Олександрійську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області - його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області.
До суду 20.09.2019 року надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 18.04.2018 року у справі №П/811/2284/17 за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України.
Ухвалою судді від 25.09.2019 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у даній адміністративній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні. Цією ж ухвалою замінено відповідача - Олександрійську ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області - його правонаступником - Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року у цій справі частково задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року у цій справі. Змінено додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року, зокрема абзац перший резолютивної частини викладено в такій редакції: "Стягнути з Головного управління ДФС у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 19.04.2016 року по 18.04.2018 року в розмірі 101 600 грн., за вирахуванням 79 260 грн., сплачених за платіжним дорученням №919 від 22.08.2019 року". В іншій частині додаткове рішення від 18.05.2018 року залишено в силі.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 року за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Кіровоградській області рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року залишено без задоволення. Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від18.05.2018 року залишено без змін.
Ухвалою суду від 17.03.2020 року за заявою позивача замінено боржника у виконавчому листі, виданому 21.03.2019 року Кіровоградським окружним адміністративним судом у цій справі, про стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань - його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.
До суду 10.06.2020 року надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він, посилаючись на статтю 2, частину 1 статті 3, статті 5, 6 7, 8, 9, 10, 13,14, 44, 139, 143, 160, 161, 195, 242, 244, 252, 254 КАС України, просить суд:
1) прийняти заяву про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактично виконання рішення суду;
2) стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного виконання рішення суду;
3) зобов'язати відповідача відшкодувати понесені витрати на проведення судовим експертом з економічних питань ОСОБА_2 експертного дослідження від 28.11.2019 року №15 у розмірі 3200 грн.;
4) врахувати висновок судового експерта з економічних питань ОСОБА_2 від 28.11.2019 року №15, лист судового експерта з економічних питань ОСОБА_2 від 13.12.2019 року;
5) надіслати стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного виконання рішення суду, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;
6) постановити, що зі спливом трьох місяців з дня, коли це рішення набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, та до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткових пункти;
7) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір здійснити на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником;
8) задовольнити клопотання про поновлення пропущеного строку;
9) задовольнити клопотання про забезпечення судових засідань у режимі відеоконференції за його участю при розгляді заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного виконання рішення суду;
10 визначити Світловодський міськрайонний суд відповідальним за проведення відеоконференції під час судових засідань;
11) задовольнити клопотання про звільнення від сплати судового збору;
12) повідомити про судові засідання у порядку, визначеному законодавством України;
13) повідомити його про результати розгляду заяви;
14) вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно зі статтею 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Як вбачається із поданого клопотання про звільнення від сплати судового збору, у ньому позивач посилається на пункт 5 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.
Тож суд розцінив подану позивачем заяву як заяву про винесення додаткового судового рішення та ухвалою від 12.06.2020 року призначив її до розгляду у судовому засіданні 16.06.2020 року за правилами статті 252 КАС України. Цією ж ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судове засідання учасники справи не прибули, що відповідно до частини 3 статті 252 КАС України не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 20.12.2020 року у справі №240/6150/18 вказав, що додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що у серпні 2019 року на його картковий рахунок були зараховані кошти від ГУ ДФС у Кіровоградській області у розмірі 1718,05 грн. у зв'язку із перерахуванням надбавки у розмірі 40 відсотків заробітної плати на виконання рішення суду у цій справі. В результаті проведених експертних досліджень (висновок судового експерта з економічних питань ОСОБА_2 №15 від 28.11.2019 року) встановлено, що з урахуванням нарахованої надбавки за особливі досягнення за березень 2016 року сума середньої заробітної плати на момент прийняття рішення по справі №П/811/2284/17 становить 151890 грн. (303,78 грн. х 500 днів), а з урахуванням невиплаченої доплати за суміщення професій - 178725 грн. (357,45 грн. х 500 днів) (виплачено 79260 грн. 23.08.2019 року). Сума середньої заробітної плати до часу фактичної виплати 23.08.2019 року становить 253960,08 грн. (303,78 грн. х 836 робочих днів), а з урахуванням ненарахованої та невиплаченої надбавки за суміщення посад становить 298828,20 грн. (357,45 грн. х 836 робочих днів). Понесені позивачем витрати на проведення судовим експертом з економічних питань Ліхтіною Л. ОСОБА_3 . експертного дослідження №15 від 28.11.2019 року у розмірі 3200 грн. підтверджуються рахунком від 28.11.2019 року №43, квитанцією від 28.11.2019 року до прибуткового касового ордеру №4 та актом виконаних робіт від 28.11.2019 року. Тож позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного виконання рішення суду, поновивши йому строк звернення до суду, та стягнути на його користь понесені витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 3200 грн.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 3 статті 241 КАС України установлено, що судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 244 КАС України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Ухвалюючи судове рішення у цій справі від 18.04.2018 року та додаткове судове рішення від 18.05.2018 року, суд частково задовольнив позов ОСОБА_1 . При цьому суд вирішив усі заявлені у позові позовні вимоги, у тому числі щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України. Також суд вирішив питання про розподіл судових витрат між сторонами, а саме витрат позивача на правничу допомогу адвоката та витрат, пов'язаних з прибуттям до суду.
З ухваленням цих судових рішень судовий розгляд справи у суді першої інстанції був закінчений. Вказані судові рішення набрали законної сили, а їх законність та обґрунтованість підтверджено постановами Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 року та від 18.02.2020 року.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
Суд зазначає, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного виконання рішення суду може бути предметом окремого позову, поданого у встановленому порядку, але не може вирішуватися в межах цієї адміністративної справи шляхом ухвалення додаткового судового рішення у ній.
Клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску подання заяви про стягнення з ГУ ДФС у Кіровоградській області середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного виконання рішення суду та про поновлення такого строку задоволенню не підлягає, оскільки така процесуальна дія як подання нових позовних вимог у справі, що вже розглянута судом, чинним законодавством не передбачена, позаяк суперечить принципу остаточності судового рішення.
Згідно з частинами 1, 3, 5 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Суд вважає, що питання щодо розподілу судових витрат позивача на проведення експертного дослідження, замовленого ОСОБА_1 та виконаного судовим експертом після винесення судового рішення у цій справі, не може бути вирішено в порядку ухвалення додаткового судового рішення.
Тож суд дійшов до висновку, що підстави для ухвалення додаткового судового рішення за заявою позивача відсутні. Так само відсутні підстави для заміни відповідача/заміни сторони виконавчого провадження на її правонаступника у зв'язку з фактичним виконанням судового рішення у цій справі.
Викладені у заяві вимоги 5) надіслати стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного виконання рішення суду, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів; 6) постановити, що зі спливом трьох місяців з дня, коли це рішення набуде статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, та до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткових пункти, задоволенню не підлягають, оскільки не узгоджуються з завданнями та повноваженнями суду на стадії ухвалення та виконання судового рішення.
Керуючись статтями 248, 252, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №П/811/2284/17.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш