Справа № 308/9157/19
17 червня 2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, громадянина України, особи ромської національності, з початковою освітою, не працюючого, не одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 31 травня 2019 року близько 02 години 00 хвилин, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , відносно якого за вчинення даного кримінального правопорушення обвинувальний акт скеровано до суду, попередньо домовившись між собою про таємне викрадення чужого майна, разом з ОСОБА_7 , якого не повідомили про свій злочинний намір, сівши в належний ОСОБА_7 автомобіль марки «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , поїхали в смт. Середнє, Ужгородського району.
Приїхавши до місця вчинення злочину, ОСОБА_7 залишився в автомобілі, а ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого, діючи таємно, проникли на територію ДП АПФ «Леанка», що знаходиться за адресою: Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Шевченка, 6, після чого проникли до підвального приміщення звідки викрали металеві обручі для винних діжок, які в подальшому завантажили до багажного відділення вищевказаного автомобіля, який знаходився на узбіччі дороги, неподалік ДП АПФ «Леанка».
Згідно акту зважування було встановлено, що вага металевих обручів від винних діжок становить 108 кілограм, а згідно довідки про вартість чорного металу станом на 31.05.2019 становить 4,80 гривень за кілограм.
За таких обставин, ОСОБА_4 обвинуваться у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та щиро розкаявся. При призначенні покарання просив не позбавляти його волі.
Представник ДП АПФ «Леанка» - адвокат ОСОБА_8 не скористався правом на участь у судовому засіданні та надав суду заяву, згідно якої просив розглянути кримінальне провадження у його відсутності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, захисник, представник потерпілого та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Допитавши обвинуваченого та дослідивши докази, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб та поєднану з проникненням в інше приміщення.
Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який є раніше не судимим, на обліку психоневрологічного диспансеру та у лікаря нарколога не перебуває, наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає повне визнання вини.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, всі пом'якшуючі покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
З урахуванням обставин і наслідків злочину, ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та можливість його виправлення без відбування призначеного покарання, суд вважає за необхідне застосувати до нього положення ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1-го року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази у вказаному кримінальному провадженні:
-Обручі для винних діжок, що передано до камери зберігання речових доказів Ужгородського РВП - повернути власнику або іншій уповноваженій на те особі;
-Автомобіль марки ВАЗ білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який повернутий ОСОБА_7 на відповідальне зберігання - вважати повернутим за належністю.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: ОСОБА_1