10.06.2020 Справа №607/7092/20
м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020210010000662 від 09 березня 2020 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Тернополя, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, із середньою освітою, одруженої, не працюючої, не судимого,
-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,
-- за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 ,
09.03.2020 року близько 15 год. 50 хв. у ОСОБА_3 , яка перебувала в приміщенні супермаркету «Сільпо» магазин №118 TOB «Сільпо-Фуд», що по бульв.С.Петлюри, 2Б в м.Тернопіль, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , 09.03.2020 року у період часу з 15 год. 59 хв. по 16 год. 10 хв. перебуваючи в приміщенні супермаркету «Сільпо» магазин №118 TOB «Сільпо-Фуд», що по бульв.С.Петлюри, 2Б в м.Тернопіль, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, будучи переконаною, що за нею ніхто не спостерігає та її дії не помічені сторонніми особами, пройшла до торгового стелажу, де розташовані лікеро-горілчані товари, звідки взяла 1 пляшку горілки торгової марки Nemiroff «Особлива», ємністю 0,7 л, вартістю 130,3 грн. та 2 пляшки горілки торгової марки «Хортиця» «Платинум», ємністю по 0,5 л, вартістю по 92,83 грн. кожна, на загальну суму 185,66 грн., які поклала до корзини для товарів, що носила із собою. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір ОСОБА_3 пройшла до холодильної вітрини із рибною продукцією, звідки взяла шпроти розважні, упаковані у поліетиленовий пакет, вагою 0,308 г, вартістю 31,39 грн., які поклала до корзини для товарів, що носила із собою. Надалі, зайшовши між торгівельні ряди супермаркету ОСОБА_3 переклала усі зазначені товарно-матеріальні цінності із корзини до власної сумки та не розрахувавшись, пройшла повз касову зону прямуючи до виходу із приміщення супермаркету «Сільпо», що по бульв.С.Петлюри, 2Б в м.Тернопіль, проте була виявлена та зупинена працівником охорони згаданого супермаркету, у такий спосіб виконавши усі дії, які ОСОБА_3 вважала необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчила з причин, які не залежали від її волі.
Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
28 квітня 2020 року між обвинуваченою ОСОБА_3 та представником потерпілого ОСОБА_5 укладено угоду про примирення, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України за встановлених у обвинувальному акті обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_3 беззастережно визнала свою винуватість у зазначеному злочинному діянні, щиро розкаялася.
Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_3 , а саме: за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.
Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку обвинуваченої ОСОБА_3 , яка просить суд затвердити угоду про примирення, а також позицію прокурора, яка не заперечує проти затвердження угоди, думку представника потерпілого, викладену у його заяві, вивчивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України, з'ясувавши в обвинуваченої, що вона розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що вона має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують та має права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне ухвалити у даному провадженні вирок відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , яким затвердити угоду про примирення від 28 квітня 2020 року, укладену між обвинуваченою ОСОБА_3 і представником потерпілого ОСОБА_5 та визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального порушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України за викладених в угоді обставин та враховуючи пом'якшуючі обставини, а саме: визнання вини, щире каяття, відсутність претензій з боку потерпілої сторони, відсутність обтяжуючих покарання обставин, із врахуванням особи обвинуваченої, яка раніше не судима, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме: 1 пляшку горілки «Особлива» торгової марки Nemiroff, ємністю 0,7 л.; 2 пляшки горілки «Платинум» торгової марки «Хортиця», ємністю по 0,5 л.; шпроти гарячого копчення без голови, вагою 0,308 грам, які згідно постанови слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 10.03.2020р. визнано речовими доказами та передані на зберігання представнику потерпілого, слід залишити в останнього після вступу вироку в законну силу; DVD-R диск на якому знаходиться відеозапис з камер відеоспостереження від 09.03.2020, із приміщення «Сільпо», що на бульв.С.Петлюри, 2Б в м.Тернопіль, який оглянутий 11.03.2020р. та згідно постанови слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 11.03.2020р. визнано речовим доказом, після вступу вироку в законну силу слід залишити при матеріалах кримінального провадження.
У справі наявні судові витрати, які складаються із витрат на проведення судової товарознавчої експертизи від 18.03.2020р. №6.1-265/20 в сумі 785,05 грн., які слід стягнути із обвинуваченої в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертизи в межах даного кримінального провадження.
Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 471, 473-475, 476 КПК України, суд,
Затвердити укладену 28 квітня 2020 року між обвинуваченою ОСОБА_3 та представником потерпілого ОСОБА_5 угоду про примирення.
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити її за даним кримінальним правопорушенням узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. в дохід держави.
Речові докази:
-1 пляшку горілки «Особлива» торгової марки Nemiroff, ємністю 0,7 л.; 2 пляшки горілки «Платинум» торгової марки «Хортиця», ємністю по 0,5 л.; шпроти гарячого копчення без голови, вагою 0,308 грам, які передані на зберігання представнику потерпілого, після набрання вироком законної сили, залишити на зберіганні в TOB «Сільпо-Фуд»;
-DVD-R диск на якому знаходиться відеозапис з камер відеоспостереження від 09.03.2020р. із приміщення «Сільпо», що на бульв.С.Петлюри, 2Б в м.Тернопіль, який оглянутий 11.03.2020р. - слід залишити при матеріалах кримінального провадження пісдя вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 18.03.2020р. №6.1-265/20 в сумі 785 (сімсот вісімдесят п'ять) гривень 05 коп. в користь держави після вступу вироку в законну силу.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Копії вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяОСОБА_1