Справа № 599/1121/20
РІШЕННЯ н.п.2/599/467/2020
18 червня 2020 року Зборівський районний суд Тернопільської області
в складі судді Снігурського В. В,
при секретарі Куриляк О.Г.
розглянувши в місті Зборові у порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 з вимогами визнати за нею право власності на гараж, який розташований по АДРЕСА_1 .
Позивач позовні вимоги підтримує, посилаючись на те, що вона тривалий час користується гаражем, власником якого є відповідач. Вона сплатила відповідачу кошти за даний гараж, однак не може належно оформити своє право власності на майно по вині відповідача, який не надав необхідних документів. Нотаріусом у посвідченні угоди відмовлено.
Відповідач надав заяву, згідно якої просить розглянути справу без його участі, позов визнає, не заперечує обставин, вказаних позивачем, в тому числі факту отримання коштів.
Дослідивши матеріали справи встановив, що 25 листопада 2018 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу гаражу, який розташований по АДРЕСА_1 , який належить відповідачу .
За придбане майно позивач сплатила кошти, які відповідач отримав і майно було фактично передано.
Однак посвідчити договір нотаріально позивач не може по вині відповідача, який втратив правовстановлюючі документи на майно.
У відповідності до ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.
Згідно ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Водночас, в силу ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Проте нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним, відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України.
Судом встановлено, що волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин був спрямований на дійсне настання правових наслідків, що узгоджується з ч.3 ст. 203 ЦК України.
Враховуючи, що позивач всі свої зобов'язання виконав, суд вважає, що договір слід вважати укладеним, а правочин дійсним, отже позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12,81,206,211,264,265 ЦПК України, ст.ст.215, 220, 328, 638ЦК України,-
позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж загальною площею 24 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня проголошення рішення.
Суддя підпис В. В. Снігурський
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Зборівського
районного суду В. В. Снігурський
18 червня 2020 року