18 червня 2020 року
Київ
справа №340/3042/19
адміністративне провадження №К/9901/6558/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В.
у справі №340/3042/19
за позовом ОСОБА_1
до Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області
про визнання незаконною постанови про накладення арешту, -
06 березня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року у справі №340/3042/19.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2020 року вказану касаційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги (заяви про уточнення касаційної скарги) із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань.
01 квітня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В. Білак М.В., Губської О.А.
Ухвалою колегії суддів Верховного суду від 15 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В. Білак М.В., Губської О.А., визнано необґрунтованою. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В. Білак М.В., Губської О.А. до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В. Білак М.В., Губської О.А., у справі №340/3042/19 за позовом ОСОБА_1 до Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання незаконною постанови про накладення арешту відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду 22 квітня 2020 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги у справі № 340/3042/19 на 10 днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
30 квітня 2020 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла уточнена касаційна скарга.
20 травня 2020 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючій по справі судді Калашніковій О.В. заявник стверджував, що йому стало відомо про отримання суддею неправомірної вигоди та зазначив про неупередженість судді.
01 червня 2020 року ухвалою Верховного Суду визнано подану ОСОБА_1 заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В. зловживанням процесуальними правами.
Повернуто заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В., поданий ОСОБА_1 , без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
17 червня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В. Заявник вказує, що існують обставини, що викликають сумніви у неупередженості судді, зазначає, що на його думку суддя займається тяганиною справи.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
У цьому випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
Разом з цим, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Між тим дослідивши підстави для відводу судді, заявлені ОСОБА_1 , суд вбачає, що обставини зазначені у відводі є очевидно, завідомо безпідставними.
Крім того, Верховний Суд наголошує на тому, що ОСОБА_1 вже втретє заявлено відвід, який також зводиться до посилань заявника про неупередженість судді, яка жодним чином не підтверджена та не доведено жодного факту прояву суддею поведінки, яка б свідчила про упередженість чи безсторонність у цій справі.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За змістом пункту 8 частини другої статті 236 КАС України зупинення провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід є правом, а не обов'язком суду.
Перевіряючи заяву позивача про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В., суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 40, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В. - визнати необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В. до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська,
Судді Верховного Суду