Іменем України
18 червня 2020 року
Київ
справа №820/3942/16
адміністративне провадження №К/9901/14711/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2016 (суддя Яковенко М.М.) у справі №820/3942/16 за позовом Приватного підприємства «АЗЧ Постач» до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішення та картки відмови,
Приватне підприємство "АЗЧ Постач", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив суд скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000149/2 від 09.06.2016 та № 102000010/2016/000150/2 від 10.06.2016; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернігівської митниці ДФС № 102110001/2016/00145 та № 102110001/2016/00147.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 3.11.2016 апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на зазначене рішення суду першої інстанції повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Чернігівська митниця ДФС оскаржила його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 3.11.2016.
В обґрунтування своїх вимог Чернігівська митниця ДФС зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції про майновий характер позовних вимог Приватного підприємства «АЗЧ Постач» щодо скасування рішень про коригування митної вартості є необґрунтованими та не відповідають нормам чинного законодавства.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною шостою статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) передбачено, що до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною третьою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою), що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016 апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: позивачем сплачено судовий збір не у повному розмірі, та надано строк у десять днів для усунення недоліків з моменту отримання копії цієї ухвали.
При прийнятті цієї ухвали суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем заявлено вимоги майнового (скасування рішення №102000010/2016/000149/2 від 09.06.2016 та № 102000010/2016/000150/2 від 10.06.2016 про коригування митної вартості) та немайнового характерів (скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2016/00145 та № 102110001/2016/00147).
При цьому, позовними вимогами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Отже, вимога про скасування рішень №102000010/2016/000149/2 від 09.06.2016 та № 102000010/2016/000150/2 від 10.06.2016 про коригування митної вартості, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновою.
Таким чином, за подання цієї апеляційної скарги у справі за позовом немайнового та майнового характерів розмір судового збору становить 10708,64 грн.
При подачі апеляційної скарги відповідачем долучено оригінал платіжного доручення № 1321 від 3.10.2016 про сплату судового збору в розмірі 6063,20 грн., з огляду на те, що предметом даного позову є вимоги немайнового характеру.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
В свою чергу, частиною третьою статті 6 вказаного Закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлено судовий збір - 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто на час подання позову - 1378, 00 грн., а за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлено судовий збір - 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права в публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Таким чином, заявлені до суду вимоги про скасування рішень відповідача-суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Таким чином, оскільки прийняття контролюючим органом рішення про коригування митної вартості безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку що позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості є вимогами майнового характеру.
Пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Отже, враховуючи те, що Харківською митницею ДФС не виконано вимоги ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016 та не надано документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законодавством, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про повернення апеляційної скарги.
Таким чином, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, а тому підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2016 у справі №820/3942/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду