ф
Іменем України
18 червня 2020 року
Київ
справа №820/4425/17
адміністративне провадження №К/9901/52732/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 (суддя: Мельников Р.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018 (колегія суддів: Калиновський В.А., Бондар В.О., Кононенко З.О.) у справі № 820/4425/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Експорт» до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, про скасування податкового повідомлення-рішення.
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд Експорт» (далі - ТОВ «Агротрейд Експорт») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі -ДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2014 № 0000702212 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 464538,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 116135,00 грн. за 2013 рік.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2018, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018 року адміністративний позов задоволено.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну планову перевірку ТОВ «Агротрейд Експорт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.02.2011 р. по 31.12.2013 р.
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 24.11.2014 року №4227/20-33-22-01-07 в зв'язку з порушенням позивачем п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п.п.139.1.9 п.139.1, п. 150.1 ст. 150 ПК України.
Згідно з п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до абз. б) п.123.1 ст. 123 ПК України контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2014 року №0000702212, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем 685272,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 171318,00 грн.
На думку позивача, податкове повідомлення-рішення в частині суми збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі основного платежу 464538,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 116135,00 грн. є протиправним саме в цій частині щодо нарахувань за 2013 р.
Також судами встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за результатами фінансово-господарської діяльності за 2013 рік, в якій по рядку 07 від'ємне значення з податку на прибуток становить 96933590,00 грн.
Крім цього, судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року донараховано від'ємне значення з податку на прибуток та визначено в розмірі 99378527,00 грн., в тому числі: отримані та не повернуті поворотні фінансові допомоги за 2013 р. у сумі - 21736473,00 грн., а також зменшені витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі - 77642054,00 грн.
При цьому, контролюючим органом також визначено об'єкт оподаткування податком на прибуток за результатами фінансово-господарської діяльності 2013 року у сумі 2444937,00 грн.
Також судами встановлено, що між ТОВ «Агротрейд Експорт» (сторона 1) та ТОВ «Агріпорт-Норд» (сторона 2) 10.12.2012 року було укладено договір позики №ЕЗМ-02/1212-10, відповідно до умов якого сторона 1 зобов'язується надати стороні 2 грошові кошти на безпроцентній основі, а останній зобов'язується використати позику за цільовим призначенням та повернути її у визначені цим договором порядку і строки. Розмір позики становить 25000000 (двадцять п'ять мільйонів) на строк до 31.03.2013 року.
Також судами встановлено, що між ТОВ «Агріпорт-Норд» (сторона 1) та ТОВ «Агротрейд Експорт» (сторона 2) 18.03.2013 року було укладено договір позики №ЕЗМ-09/1303-18, відповідно до умов якого сторона 1 зобов'язується надати стороні 2 грошові кошти на безпроцентній основі, а останній зобов'язується використати позику за цільовим призначенням та повернути її у визначені цим договором порядку і строки. Розмір позики становить 15000000 (п'ятнадцять мільйонів), строк позики до 30.06.2013 року.
Тобто, між сторонами укладено договори, відповідно до яких, сторона 1 надає позику стороні 2, та сторона 2 надає позику стороні 1.
Надання позики на суму 12138730,40 відбулось в один день - 28.03.2013 р., а саме, 28.03.2013 року ТОВ «Агріпорт-Норд» відповідно до платіжних доручень №440040, №440054 було здійснено перерахування позики позивачу на загальну суму 12138730,40 гривень за договором позики №ЕЗМ-09/1303-18 від 18.03.2013 року.
28.03.2013 року позивачем відповідно до платіжних доручень №1463, №543 у призначенні яких вказано - «возврат п/пл по дог. ЕЗМ-02/1212-10 от 10.12.2012. без НДС», здійснено перерахування на користь ТОВ «Агріпорт-Норд» позики на загальну суму 12138730,40 грн. за договором позики №ЕЗМ-02/1212-10 від 10.12.2012 року.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що у платіжних дорученнях №1463, №543 від 28.03.2013 року призначення платежу як «возврат п/пл по дог. ЕЗМ-02/1212-10 от 10.12.2012. без НДС» було вказано помилково, оскільки станом на 29.03.2013 року кошти перераховані за вказаними платіжними дорученнями вже були списані з банківського рахунку позивача, ТОВ «Агротрейд Експорт» 29.03.2013 було направлено на адресу ТОВ «Агріпорт-Порд» лист про уточнення платежів за вих. № 15/03 з проханням: прийняти грошові кошти на загальну суму 12138730,40 грн. перераховані за платіжними дорученнями №1463, №543 від 28.03.2013 року, як сплата за договором позики №ЕЗМ-02/1212-10 від 10.12.2012 року.
Листом від 01.04.2013 року ТОВ «Агріпорт-Норд» надано відповідь на лист вих.№15/03 від 29.03.2013 року із зазначенням того, що грошові кошти отримані за платіжними дорученнями №1463, №543 від 28.03.2013 року зараховані як надання позики за договором позики №ЕЗМ-02/1212-10 від 10.12.2012 року.
Судами встановлено, що 31.03.2013 року між ТОВ «Агротрейд Експорт» та ТОВ «Агріпорт-Норд» було укладено угоду №ЕЗЛ-02/1303-31 про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої сторони дійшли згоди про припинення взаємних зобов'язань зі сплати грошових коштів в сумі 12138730,00 грн. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог за договорами: заборгованість сторони 1 перед стороною 2 - договір №ЕЗМ-09/1303-18 від 18.03.2013 року на суму 12138730 грн 00 коп.; заборгованість сторони 2 перед стороною 1 - договір №ЕЗМ-02/1212-10 від 10.12.2012 року на суму 12138730 грн 00 коп.
На підтвердження припинення господарських зобов'язань між ТОВ «Агротрейд Експорт» та ТОВ «Агріпорт-Норд» суду надано картку рахунку 3771 за березень 2013 року. Також, між позивачем та ТОВ «Агріпорт-Норд» було проведено звірку взаємних розрахунків за період 01 квітня 2013 року, за договором позики №ЕЗМ-02/1212-10 від 10.12.2012 року та договором позики №ЕЗМ-09/1303-18 від 18.03.2013 року.
В актах звірки взаємних розрахунків станом на період 01 квітня 2013 року, за договором позики №ЕЗМ-09/1303-18 від 18.03.2013 року відображено залік однорідних вимог у сумі 12138730,40 грн., за договором позики №ЕЗМ-02/1212-10 від 10.12.2012 року відображено залік однорідних вимог у сумі 12138730,40 грн.
Суди прийшли до висновку, що встановлене контролюючим органом під час проведення перевірки порушення ТОВ «Агротрейд Експорт» в частині заниження доходів за 2013 рік на суму 12138730, 00 грн. не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду справи, а тому воно підлягає скасуванню.
Суди зазначили, що поворотна фінансова допомога за договором позики була повернута шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в тому ж звітному періоді, відтак, відсутній обов'язок щодо віднесення її до складу доходів за звітний 2013 рік.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Відповідач зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 року та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018 року прийняті з порушенням норм матеріального права з викладенням в них висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 351 КАС України є підставою для скасування оскаржуваних рішень.
На думку відповідача, суди попередніх інстанцій не правильно застосували приписи п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, відповідно до якої, до складу доходів включаються доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування; та п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків під час складання такої звітності.
З таких підстав, відповідач просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018 року, скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову буде відмовлено.
Позиція Верховного Суду
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах зазначеного правозастосування дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (у редакції станом на 08.11.2014 р.) визначено, що об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 135.5.5 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування включає інші доходи, у вигляді суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.
У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.
Операції з отримання/надання фінансової допомоги між платниками податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів.
Відповідно до підпункту 14.1.27. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
У підпункті 139.1.4. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України вказано, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів відповідно до підпункту 135.5.5. пункту 135.5. статті 135 цього Кодексу).
Єдиним доводом касаційної скарги зазначено не надання документів позивачем під час перевірки, проте не зазначено яких саме документів, та як це могло вплинути при прийнятті податкових повідомлень-рішень. Під час перевірки досліджувались документи первинного бухгалтерського обліку, в яких відображено залік однорідних зустрічних вимог.
Відповідач не спростував висновки судів попередніх інстанцій, що фінансова допомога за договором позики від 18.03.2013 року №ЕЗМ-09/1303-18 позивачем повернуто шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та підтверджується угодою №ЕЗЛ-02/1303-31від 31.03.2013 року про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог, а також актами звірки та документами про оплату.
Суд касаційної інстанції визнає, що суд першої та апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції лише переглядає правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області - залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2018 року - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду