17 червня 2020 року
Київ
справа №742/2360/17
адміністративне провадження №К/9901/33227/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 (головуючий суддя: Пилипенко О.Є., судді: Бєлова Л.В.., Глущенко Я.Б.) у справі № 742/2360/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій,
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.08.2017 у справі №742/2360/17, яка набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі:
визнано протиправними дії пенсійного органу щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 70 відсотків заробітної плати, згідно довідки Прокуратури Чернігівської області від 03.05.2017 №18-43;
зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, призначену у відповідності до Закону України «Про прокуратуру», в розмірі 70 відсотків заробітної плати без обмежень максимального розміру на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 №1013, згідно довідки Прокуратури Чернігівської області від 03.05.2017 №18-43 з 01.12.2015.
У липні 2019 року позивач в порядку, визначеному статтею 383 КАС України, звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області із заявою про визнання протиправними дій, вчинених ГУПФУ в Чернігівській області на виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.08.2017 по справі № 742/2360/17-а, в частині обмеження максимального розміру пенсії з 01.06.2019.
За результатами розгляду вказаної заяви, 07.08.2019 Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області прийнято окрему ухвалу, якою задоволено заяву ОСОБА_1 ; визнано протиправними дії ГУПФУ в Чернігівській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження її максимального розміру відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.08.2017 по справі №742/2360/17-а; зобов'язано ГУПФУ в Чернігівській області відновити з 01.06.2019 виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження її максимального розміру, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.08.2017 по справі № 742/2360/17-а.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 окрему ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07.08.2019 скасовано, а заяву ОСОБА_1 , подану 22.07.2019 в порядку статті 383 КАС України, залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019, прийняту за наслідками перегляду окремої ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07.08.2019, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 27.04.2020 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши вимоги касаційної скарги, колегія Верховного суду дійшла висновку, що касаційне провадження підлягає закриттю з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно частини шостої статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Положенням статті 249 КАС України регламентовано порядок постановлення окремої ухвали суду.
Частиною 2 статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмова у відкритті провадження у справі), 5 (відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмова у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміна сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Виходячи зі змісту наведеної процесуальної норми та положень статті 294 КАС України, колегія суддів вважає, що окрема ухвала суду першої інстанції не є ухвалою суду, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Відповідно окрема ухвала, після її перегляду в апеляційному порядку, касаційному оскарженню не підлягає.
Пунктом першим частини першої статті 333 КАС України встановлено імперативну норму, яка визначає, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Верховного Суду від 26.11.2018 у справі № 820/3675/17, від 10.12.2018 у справі № 524/6964/17, від 08.01.2019 у справі № 820/747/18, від 14.01.2019 у справі № 815/7790/13-а, від 22.02.2019 у справі №183/1552/17 та від 10.02.2020 у справі №760/19613/17.
Оскільки касаційне провадження у цій справі помилково відкрито, а оскаржуване у цій справі судове рішення не може бути переглянуте Верховним Судом як судом касаційної інстанції в адміністративних справах у порядку, визначеному главою 2 розділу ІІІ чинної редакції КАС України, то згідно з частиною другою статті 339 КАС, таке підлягає закриттю.
Аналогічних висновків щодо процесуальної можливості закриття провадження у справах, провадження у яких відкрито помилково, дійшов Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 (справа №826/11418/17) та ухвалі від 27.01.2020 у справі №742/1545/16-а, а також Верховний Суд України у постанові від 16.02.2016 (справа №800/284/15).
Керуючись статтями 13, 333, 339, 355, 359 КАС України, Суд,
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 у справі № 742/2360/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
А. А. Єзеров
В. М. Шарапа