Іменем України
18 червня 2020 року
Київ
справа №809/212/17
адміністративне провадження №К/9901/24516/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року (суддя Бошовський Т.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року (колегія суддів: Гудим Л.Я., Пліш М.А., Святецький В.В.) у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області до ВАТ "Автоливмаш" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
В лютому 2017 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі - УПФУ в м. Івано-Франківську) звернулося в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Автоливмаш» (далі - ВАТ «Автоливмаш»), в якому просило стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 208664,02 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що при викупі цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш" в процесі відновлення платоспроможності боржника до правонаступників перейшли майнові права та зобов'язання цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш", а відтак відповідно до пункту 6.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах повинні відшкодовувати правонаступники ВАТ "Автоливмаш".
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Управління ПФУ подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що відсутній акт прийому-передачі грошових зобов'язань з чітким розмежуванням та визначенням заборгованості чи здійснення поточних платежів, зокрема до Пенсійного фонду України до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш", за умовами якого до правонаступників перейшли майнові права та зобов'язання даного цілісного майнового комплексу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 травня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Справу передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що ВАТ "Автоливмаш" перебуває на обліку в управлінні ПФУ як платник страхових внесків.
Працівники ВАТ «Автоливмаш» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та, яким призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Список № 2), витрати на виплату та доставку яких за період з 01.04.2016 року до 01.01.2017 року позивачем понесено в розмірі 146 972,00 гривень. ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та, яким призначені пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Список № 1), витрати на виплату та доставку яких за період з 01.04.2016 року до 01.01.2017 року позивачем понесено в розмірі 61 692,02 гривень.
Позивач на адресу відповідача надіслав розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до підпунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно яких сума відшкодування витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за період з 01.04.2016 до 01.01.2017 становить 208 664,02 грн.
Однак, відповідачем у передбачені строки не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаний період.
Разом з цим, судами установлено, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2003 року у справі за №Б-7/282 введено процедуру санації боржника ВАТ "Автоливмаш" та визначено інвесторів санації - Державну компанію з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України і товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Куфур". Згідно з планом санації інвестори взяли на себе зобов'язання по задоволенню всіх вимог кредиторів згідно реєстру, викупу цілісного майнового комплексу майна боржника, перепрофілювання виробництва, технічного переоснащення для випуску спеціалізованих ліній по утилізації сміття, збереженню робочих місць, тощо.
Згідно з договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш" при викупі в процесі відновлення платоспроможності боржника від 23 липня 2004 року Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" Кабінету Міністрів України і ТОВ "Куфур" є правонаступниками у всіх майнових правах та зобов'язаннях цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш" без обмежень.
Пунктом 1.6. цього договору визначено, що покупці є правонаступниками майнових прав та зобов'язань цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш".
Частиною 2 статті 33 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу в установленому порядку відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.
Окрім того, судами встановлено, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15 грудня 2005 року в справі № Б-7/282 припинено провадження по справі № Б-7/282. Згідно вказаної ухвали суду боржника - ВАТ "Автоливмаш" визнано таким, що відновив свою платоспроможність, та звільнений від боргових зобов'язань, які не увійшли до реєстру вимог кредиторів в процедурі банкрутства.
За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Це означає, що підприємства і організації відшкодовують органу Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам підприємства відповідно до пунктів "а", "б-з" частини першої статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII), незалежно від їх часу призначення, до досягнення цими працівниками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV.
Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій визначено Інструкцією.
Пунктом 6.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за №21-1, передбачено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
За загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що до правонаступників перейшли всі майнові права та зобов'язання цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш" без обмежень.
З огляду на викладене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій за встановлених у цій справі обставин, про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки продажем цілісного майнового комплексу ВАТ "Автоливмаш" змінено його власника, а тому в силу пункту 6.3 Інструкції, відсутні підстави для стягнення з ВАТ "Автоливмаш" заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідного висновку у аналогічних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 17.07.2018 у справі №809/733/17, від 20.02.2019 у справі № 809/602/17, від 25.06.2019 у справі № 809/569/17, від 11.07.2019 у справі № 809/1128/17.
Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами рішень, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук