17 червня 2020 року
Київ
справа №240/8881/19
адміністративне провадження №К/9901/14335/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України з Житомирській області, яка виразилась у невиплаті йому грошового забезпечення за період з 23 травня 2018 року до 23 липня 2018 року;
- стягнути з Управління Служби безпеки України в Житомирській області на його користь невиплачену суму грошового забезпечення за період з 23 травня 2018 року до 23 липня 2018 року у розмірі 50474,63 грн;
- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Житомирській області, які виразились у неправильному нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової допомоги при звільнені;
- стягнути з Управління Служби безпеки України в Житомирській області на його користь невиплачену частину одноразової грошової допомоги у розмірі 53993,95 грн (без врахування несплаченої частини військового збору у розмірі 822,24 грн).
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року скасовано, та ухвалено нове, яким адміністративний позов задоволено.
У поданій касаційній скарзі Управління Служби безпеки України в Житомирській області з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Також, до матеріалів касаційної скарги додано документ про сплату судового збору, однак судовий збір сплачено скаржником не в повному обсязі.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI(далі - "Закон № 3674-VI").
Згідно з підпунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 28.02.2019 № 2696-VІІI прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на 2019 рік у розмірі 1921, 00 грн.
З матеріалів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач є фізичною особою, звернувся до суду в 2019 році та заявив дві позовні вимоги майнового характеру.
Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги сплачується у розмірі 3 073 грн. 60 коп. (1536,80+1536,80)х200%=3 073,60 грн).
Оскільки скаржником доданий документ про сплату судового збору лише на суму 1536,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №653 від 04 червня 2020 року, тому до сплати судового збору підлягає сума у розмірі 1 536 грн. 80 коп.
Документ про сплату судового збору повинен містити такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102 ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Скаржник не входять в перелік осіб, які відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір»(в редакції чинній на момент подання касаційної скарги) користуються пільгами по сплаті судового збору
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Касаційна скарга не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 330 КАС України, оскільки скаржник не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), а також документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків, а саме: зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та надання документу про сплату судового збору.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Управління Служби безпеки України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та документу про сплату судового збору.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов