Іменем України
18 червня 2020 року
Київ
справа №284/454/17
адміністративне провадження №К/9901/17378/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №284/454/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області
про стягнення коштів
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Народицького районного суду Житомирської області від 09 серпня 2017 року (головуючий суддя: Піщуліна І.С.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Іваненко Т.В., суддів: Кузьменко Л.В., Франовської К.С.), -
Короткий зміст позовних вимог
1. В червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Народицького районного суду Житомирської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області, в якому просила: - стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області на її користь розмір інфляції за весь час прострочення виплати компенсації вартості втраченого майна в розмірі 93981,83 грн.; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області на її користь три відсотки річних в розмірі 10829,03 грн.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Народицького районного суду Житомирської області від 14 травня 2007 року з відповідача на користь ОСОБА_2 стягнуто компенсацію вартості втраченого домоволодіння в сумі 37030,12 грн. Після смерті ОСОБА_2 , останню замінено у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа, виданого за зазначеною постановою суду, на її правонаступника ОСОБА_1 . Протягом тривалого періоду часу постанова суду не виконувалось й гроші було стягнуто лише 12 лютого 2017 року. Оскільки відповідачем прострочено виконання зобов'язання, вона відповідно до статті 625 ЦК України має право на отримання заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Народицького районного суду Житомирської області від 09 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, а тому до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, передбачену статтею 625 ЦК України. Також, суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності в такого державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Народицького районного суду Житомирської області від 09 серпня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що оскільки відповідачем прострочено виконання зобов'язання, вона відповідно до статті 625 ЦК України має право на отримання заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Також, скаржник вказує, що посилання судів на те, що стягнення повинно проводитись Державною казначейською службою є необгрунтованими, оскільки по справі було відкрито виконавче провадження, боржником в якому є саме Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області, то і стягнення збитків повинно проводитись саме з цього органу.
7. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
8. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2018, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М.М., судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю., справу передано головуючому судді.
12. У зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12.06.2019 №728/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2020 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 16 червня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Народицького районного суду Житомирської області від 14 травня 2007 року з Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_2 стягнуто компенсацію вартості домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 37030,12 грн.
15. ІНФОРМАЦІЯ_1 стягувач ОСОБА_2 померла й спадщину після її смерті прийняла позивач в даній справі ОСОБА_1
16. Ухвалою Народицького районного суду Житомирської області від 14 грудня 2016 року стягувача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа, виданого за постановою Народицького районного суду Житомирської області від 14 травня 2007 року у справі №2а-161/07, замінено на її правонаступника ОСОБА_1 .
17. 17 лютого 2017 року позивачем отримано компенсацію вартості домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 37030,12 грн, що підтверджуються випискою по картковому рахунку від 23 березня 2017 року (а.с. 8).
18. Позивач, вважаючи, що відповідачем тривалий час не виконувалось судове рішення та таким чином прострочено виконання зобов'язання та порушено її права, звернулась до суду з даним позовом.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
21. Згідно із частиною 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
22. Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» врегульовано Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
23. Статтею 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
24. Згідно із частиною 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
25. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
26. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення врегульовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011року № 845.
27. Згідно із пунктом 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
28. Пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
29. Відповідно до пункту 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
30. Пунктами 25, 27 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
31. Для здійснення безспірного списання коштів орган Казначейства відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання боржника. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань зазначеного боржника. Одночасно боржник зобов'язаний привести у відповідність із такими бюджетними зобов'язаннями інші взяті ним бюджетні зобов'язання.
32. Згідно пункту 50 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується, в тому числі Казначейством, якщо боржником є державний орган. Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.
33. Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що належним відповідачем за наявності спору щодо компенсації за порушення встановленого законом строку перерахування коштів при виконанні виконавчого листа, є відповідний орган Казначейства.
34. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 305/1120/17.
35. Частинами 1, 3 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
36. Положення зазначеної норми процесуального права надають можливість заміни належної сторони виключно на стадії розгляду справи у суді першої інстанції.
37. Таким чином, при здійсненні апеляційного перегляду справи, суд не уповноважений на вчинення таких дій і повинен відмовляти у задоволенні позову, оскільки названий суб'єкт спірних правовідносин не повинен відповідати за вказаним адміністративним позовом.
38. Враховуючи, що при розгляді справи у суді першої інстанції, останній з власної ініціативи, а також і учасники процесу не порушували питання щодо заміни неналежного відповідача у справі, то суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що звернені позовні вимоги до Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області не підлягають задоволенню.
39. Суд касаційної інстанції також звертає увагу на те, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, за умови неможливості його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте вже до належного відповідача.
40. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 13 червня 2018 року (справа №303/3416/17), та від 10 липня 2018 року (справа №336/4525/17).
41. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).
42. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
43. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
44. Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Народицького районного суду Житомирської області від 09 серпня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
А.Ю. Бучик
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду