17 червня 2020 року
Київ
справа № 826/9136/17
адміністративне провадження № К/9901/12447/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі №826/9136/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГРОН» до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування повідомлення-рішення,
08.05.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС), направлена до суду кур'єрською експрес-доставкою 11.03.2020.
ГУ ДПС було подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка вмотивована тим, що вперше касаційна скарга у цій справі була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 16.05.2019 повернута. Зазначає, що ним вживалися всі необхідні заходи та залежні від нього дії щодо здійснення сплати судового збору, проте під час подання попередньої касаційної скарги не проводились платежі, рахунки ГУ ДПС були арештовані, що позбавило можливості своєчасно виконати вимоги ухвали, що свідчить про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для його поновлення. Також зазначає, що незабезпечення реалізації ГУ ДПС права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 22.05.2020 визнав їх неповажними та запропоновав скаржнику повідомити інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги.
На виконання вимог зазначеної ухвали, від ГУ ДПС 12.06.2020 надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та продовження строку виконання вимог ухвали в частині надання суду документа про сплату судового збору. Клопотання про поновлення строку обґрунтоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, її було повернуто. Звертає увагу, що сума судового збору є дуже значною для ГУ ДПС, а відсутність коштів для сплати судового збору перешкоджає їм реалізувати свої завдання та виконувати обов'язки. Неможливість сплати судового збору обумовлена обмеженим фінансуванням та систематичним блокування рахунків на підставі виконавчих листів, що підтверджується листами Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києва. Разом з тим, з огляду на початок повноцінного функціонування ГУ ДПС після реорганізації, ним вжито заходів щодо сплати судового збору, у зв'язку з чим було направлено службову записку до управління фінансування для отримання документа про сплату судового збору у цій справі. Крім того, через велике навантаження на одну штатну одиницю, великий обсяг роботи та малу чисельність відповідальних осіб, не вдалось своєчасно виявити пропущений строк на касаційне оскарження. При цьому, ці обставини є об'єктивними та не залежать від волі ГУ ДПС, а тому відповідач просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його. Просить врахувати, що касаційну скаргу подано до спливу одного року, з моменту отримання ухвали про повернення касаційної скарги.
Отже, фактично зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Суд оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.
Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава повинна дотримуватися раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України», принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Доводи скаржника, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п'ятою статті 333 КАС України, є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб'єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України, який становить тридцять днів, а так само не встановлює наявність у суб'єктів владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Надані повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києва про вжиття заходів по безспірному списанню коштів не є такими, що свідчать про об'єктивну неможливість сплати судового збору суб'єктом владних повноважень, а лише свідчать про здійснення органами Державної казначейської служби своїх повноважень щодо стягнення коштів за виконавчими провадженнями. Тим більш, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 03.08.2011 № 845 на час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, якщо вона не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти в можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже, клопотання ГУ ДПС про продовження строку виконання вимог ухвали в частині надання документу про сплату судового збору є недоцільним і задоволенню не підлягає, оскільки скаржнику для відшукання можливості сплатити судовий збір за поданою ним скаргою давалось достатньо часу.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі №826/9136/17.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду