Іменем України
18 червня 2020 року
Київ
справа №823/1170/17
адміністративне провадження №К/9901/34900/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Бєлової Л.В., Безименної Н.В., Желтобрюх І.Л. у справі №823/1170/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, у якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (надалі по тексту - відповідач) від 31 січня 2017 року № 1769/6-17, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства;
зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву від 26 грудня 2016 року, що зареєстрована 27 грудня 2016 року за №26379/0/5-16-СГ, та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 31.01.2017 № 1769/6-17, яким позивачу відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,0000 га в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту.
Зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача та надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,0000 га в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що законом не передбачено права позивача звертатись до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, оскільки замовником такої документації він не являється. Таким чином, на думку заявника, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що правомірно звернувся з заявою, яка передбачена Земельним кодексом України для правовідносин щодо надання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації.
У поданому відзиві відповідач просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що 27.12.2016 позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Конельсько Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту.
У відповідності до зазначених додатків, до заяви було подано:
- обґрунтування розмірів земельної ділянки;
- копія документа, що посвідчує особу (паспорт);
- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
- копія довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями;
- копія довідки відділу Держгеокадастру у Жашківському районі;
- копія нотаріально завіреної копії згоди землекористувача про вилучення земельної ділянки.
Листом від 31.01.2017 за вих. № 1769/6-17 відповідачем відмовлено у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000га в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради, та повідомлено про можливість надання такого дозволу лише після розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок за попередньою згодою органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою.
Судами також встановлено, що у відповідності до даних державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 2,0000га в адміністративних межах Конельсько - Попівської сільської ради входить до складу сформованої земельної ділянки площею 106,57га в адмінмежах Конельсько - Попівської сільської ради та яка має кадастровий номер 7120983000:02:001:0082.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив про можливість у даному випадку відведення земельної ділянки за проектом землеустрою, а не лише після розроблення технічної документації щодо поділу чи об'єднання земельних ділянок.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції вказав, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Натомість, у спірних правовідносинах позивач звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
В контексті цих повноважень суду касаційної інстанції, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що цим судом вже розглядалась справа з подібним предметом та підставами позову.
Так, у постанові від 21.08.2018 у справі №823/1179/17 Верховний Суд дійшов такого висновку:
«Згідно частин першої та другої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Виходячи з аналізу положень частин п'ятої-десятої статті 79-1 ЗК України можна дійти висновку, що підставою для формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Відтак, за даних обставин справи, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина шоста статті 79-1 ЗК України, яка встановлює, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.
Крім того, згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.
Отже, формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а не з технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, що суперечить вимогам частини шостої статті 79-1 Земельного кодексу України, відповідач правильно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Враховуючи вищенаведене, Суд не встановив порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права. Тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді: А. І. Рибачук
С. Г. Стеценко