Іменем України
18 червня 2020 року
Київ
справа №498/337/17
адміністративне провадження №К/9901/24306/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 21.06.2017 (в складі головуючого судді Теренчук Ж.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 (у складі колегії суддів: головуючого - Потапчука В.О., суддів: Семенюка Г.В., Шеметенко Г.В.) у справі №498/337/17 за позовом ОСОБА_1 до Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (далі - Великомихайлівське ОУПФУ, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді згідно з довідкою ТУ ДСА України в Одеській області від 14.11.2016 та згідно з довідкою ТУ ДСА України в Одеській області від 19.01.2017 про заробітну плату, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і станом на 14.11.2016 складає 21750 грн та станом на 19.01.2017 року складає 24000 грн в розмірі 86 % заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 16 листопада 2016 року, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу, як судді у відставці строк служби у рядах Радянської армії - 2 роки 9 днів, навчання в Одеському державному університеті (денна форма навчання) - 2 роки 11 місяців 5 днів, роботу помічником прокурора Ленінського району м. Одеси - 2 роки 9 місяців 12 днів;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді згідно з довідкою ТУ ДСА України в Одеській області від 14.11.2016 та згідно з довідкою ТУ ДСА України в Одеській області від 19.01.2017 про заробітну плату, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і станом на 14.11.2016 складає 21750 грн та станом на 19.01.2017 складає 24000 грн в розмірі 86 % заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 16 листопада 2016 року, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу недоплачене щомісячне грошове утримання, починаючи з 16 листопада 2016 року по теперішній час в розмірі 86% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Позов обґрунтував тим, що до його стажу роботи на посаді судді, повинен бути зарахований календарний період проходження строкової військової служби, половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та робота на посаді помічника прокурора, що в свою чергу дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86 % суддівської винагороди, оскільки за кожний повний рік на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 % заробітної плати судді.
Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 21 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, позов задоволено.
Не погодившись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга аргументована тим, що відповідно до ст. 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" стаж роботи позивача на посаді судді становить 15 років 10 місяців 2 дні. Календарний період проходження позивачем військової служби, половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі та робота на посаді помічника прокурора не підлягають зарахуванню до стажу роботи позивача на посаді судді, оскільки не передбачені вказаним Законом.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу відповідача не скористався.
У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами встановлено, що позивач відповідно до Указу Президента України від 05.12.2000 №1304/2000 «Про призначення суддів» був призначений на посаду судді Великомихайлівського районного суду Одеської області на п'ять років.
Постановою Верховної ради України «Про обрання суддів» від 09.02.2006 №3433-ІV ОСОБА_1 був обраний суддею безстроково.
Постановою Верховної ради України від 22.09.2016 №1600-VІІІ у зв'язку з поданням заяви про відставку ОСОБА_1 звільнений з посади судді Великомихайлівського районного суду Одеської області, а 03.11.2016 наказом №09-ос/с голови Великомихайлівського районного суду Одеської області позивача звільнено зі штату суду.
Позивач перебуває на обліку у Великомихайлівському ОУПФУ з 16.11.2016 та отримує довічне грошове утримання судді у відставці.
Згідно з розрахунком відповідача загальний стаж позивача складає 34 роки 08 місяців 22 дні, з них стаж на посаді судді - 15 років 10 місяців 2 дні.
Для розрахунку довічного грошового утримання, позивачу враховано тільки стаж роботи на посаді судді Великомихайлівського районного суду Одеської області у період з 03.01.2001 по 03.11.2016, що становить - 15 років 10 місяців 2 дні.
До стажу судді у відставці та розрахунку довічного грошового утримання відповідачем не враховано - службу в армії - 2 роки 9 днів та період навчання в Одеському державному університеті - 2 роки 11 місяців 5 днів, роботу помічником прокурора Ленінського району м. Одеси - 2 роки 9 місяців 12 днів. Дані періоди трудової діяльності зараховані лише до загального трудового стажу.
Згідно з довідкою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 14.11.2016 №03-26/02/16 стаж судді ОСОБА_1 , що дає йому право на отримання щомісячного довічного грошового утримання складає - 23 роки 5 місяців 27 днів, із яких: 15 років 10 місяців 2 дні - на посаді судді Великомихайлівського районного суду Одеської області, 2 роки 9 днів - служба в армії, 2 роки 11 місяців 5 днів - половина навчання в Одеському державному університеті, 2 роки 9 місяців 12 днів - робота помічником прокурора Ленінського району м. Одеси.
Враховуючи наявний стаж роботи на посаді судді ОСОБА_1 15 років 10 місяців 2 дні, відповідачем визначено розмір щомісячного довічного грошового утримання судді - 80 % суддівської винагороди.
Відповідно до довідки ДСА в Одеській області від 14.11.2016 №5-2889/16 в заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці враховано: посадовий оклад згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 02 червня 2016 року № 1402-8 - 14 500,00 грн; надбавку за вислугу років згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 02.06.2016 року № 1402-8 (50%) - 7 250,00 грн, всього: 21 750,00 грн.
Пенсія позивача на підставі довідки від 14.11.2016 призначена з 04.11.2016 у розмірі 17 400,00 грн, при цьому загальний процент грошового утримання від заробітку становить 80 % (протокол № 558 від 18.11.2016).
Відповідно до довідки ДСА в Одеській області від 19.01.2017 № 5-163/17 в заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці враховано: посадовий оклад згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 02.06.2016 № 1402-8 - 16 000,00 грн; надбавку за вислугу років згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 02.06.2016№ 1402-8 (50%) - 8000,00 грн, всього: 24 000,00 грн.
Відповідно до вищезазначеної довідки перерахунок позивачу здійснений з 05.01.2017 та пенсію призначено у розмірі 19200,00 грн, загальний процент утримання від заробітку становить 80 % (розпорядження від 01.02.2017 №122879).
09 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо перерахування призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання з 80% на 86 % суддівської винагороди, оскільки відповідачем безпідставно не включено до суддівського стажу періоди проходження строкової військової служби, навчання на денній формі в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова на юридичному факультеті, роботу на посаді помічника прокурора Ленінського району м. Одеси.
20 лютого 2017 року позивач отримав від відповідача лист за № 1/П-4 про відмову у перерахунку та збільшенні довічного грошового утримання до 86% від грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, відповідно до ст. 137 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-8.
Не погоджуючись з вищевикладеною відмовою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на підставі законодавства, чинного на час призначення позивача на посаду судді, період проходження строкової військової служби (2 роки 9 днів), половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (2 роки 11 місяців 5 днів) та робота помічником прокурора (2 роки 9 місяців 12 днів) підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та в сукупності зі стажем роботи на посаді судді (15 років 10 місяців 2 дні) дає право на призначення позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86% від грошового утримання працюючого судді.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX; далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України, матеріальне та соціально-побутове забезпечення, у тому числі й суддівська винагорода, є елементами статусу судді. Забезпечення суддів у відставці визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", яким запроваджено особливий порядок обчислення розміру щомісячного довічного утримання суддів.
На момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402).
Відповідно до пункту 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Таким чином, спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі - закон №2453).
За правилами частини першої статті 120 Закону №2453-VI, в редакції діючій на час подання позивачем заяви про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до роз'яснення поняття «прокурор», яке міститься в ст. 56 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII (в редакції, чинній на час роботи позивача в органах прокуратури) під поняттям «прокурор» слід розуміти: Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники та помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), їх перші заступники, заступники, міжрайонні прокурори, прокурори міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх перші заступники і заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах своєї компетенції.
Отже, час роботи на посаді помічника прокурора Ленінського району м. Одеси підлягає зарахуванню до стажу роботи судді.
Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
На час набрання чинності Законом № 2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить більше 15 років (при достатніх 10), до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також період проходження строкової військової служби.
Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді (15 років 10 місяців 2 дні) календарний період проходження строкової військової служби (2 роки 9 днів), половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі (2 роки 11 місяців 5 днів) та роботу на посаді помічника прокурора (2 року 9 місяців 12 днів), загалом 23 роки 06 місяців 28 днів.
Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби, половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та роботи на посаді помічника прокурора, і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.
Враховуючи вищенаведене, суди дійшли вірного висновку, що стаж роботи позивача на посаді судді, до якого, як вже було зазначено, зараховується календарний період проходження строкової військової служби, половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі та робота на посаді помічника прокурора, в свою чергу, дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17 від 28 листопада 2019 року у справі №428/3117/17.
Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Великомихайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області залишити без задоволення.
Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 21 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді: Л. Л. Мороз
А. І. Рибачук