10 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/6673/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр естетичного виховання "Золоті Сторінки" і Фонду державного майна України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 січня 2020 року (головуючий - Коробенко Г. П., судді - Євсіков О. О., Агрикова О. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 22 серпня 2019 року (суддя Бондарчук В. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрвтормет"
до Фонду державного майна України,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марини Миколаївни, 2. Закритого акціонерного товариства "Одеса-Чай", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр естетичного виховання "Золоті Сторінки", 4. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області,
про визнання права власності, скасування рішення державного реєстратора, визнання протиправним і скасування запису
Підстави касаційного перегляду
Ухвалами Верховного Суду від 12 та 18 березня 2020 року відкрито провадження за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр естетичного виховання "Золоті Сторінки" (далі - ТОВ "ЦЕВ "Золоті Сторінки") та Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 січня 2020 року (повний текст складено - 03 лютого 2020 року) і рішення Господарського суду міста Києва від 22 серпня 2019 року у справі № 910/6673/19.
Обидві касаційні скарги обґрунтовані підставою, передбаченою пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме: неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що більш детально буде проаналізовано нижче в цій Ухвалі.
Суть спору
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрвтормет" (далі - Позивач) та Фондом державного майна України (далі - ФДМУ) виник спір стосовно права власності на нерухоме майно. Позивач стверджує, що ним у 2004 році за цивільно-правовою угодою було придбане майно - підвальне нежиле приміщення № 501, яке знаходиться у місті Одеса по вулиці Маразліївська, 1 та зареєстроване як його приватна власність. Це ж саме приміщення ФДМУ зареєстрував за собою як державну власність у 2017 році, вказавши, що це захисна споруда цивільного захисту (бомбосховище), яке знаходиться у місті Одеса по вулиці Маразліївська, 1А.
При розгляді спору судами попередніх інстанцій встановлено наступне. Позивач придбав вказане майно 20.08.2004 у ТОВ «Одеса та Одесити», яке в свою чергу 20.07.2004 придбало вказане приміщення у Одеської міської ради в процедурі приватизації. 09.09.2004 право власності за Позивачем на приміщення було зареєстроване Одеським міським бюро технічної інвентаризації.
ФДМУ 04.06.2014 отримав лист від ЗАТ «Одеса-чай», що на балансі останнього знаходиться державне майно - бомбосховище. Згідно даних інвентаризаційних описів ЗАТ «Одеса-чай» за різні роки (2010, 2011 та 2014) це приміщення мало назву сховище або бомбосховище, та знаходилось в місті Одеса по вул. Маразліївській (без номеру) або Маразліївській 1 або Маразліївській 1А.
ФДМУ, отримавши відповідні дані, 19.09.2017 звернувся до управління державної реєстрації Одеської міської ради із заявою про державну реєстрацію права державної власності на захисну споруду цивільного захисту, яка знаходиться в місті Одеса по вул. Маразліївській, 1А. Право власності за ФДМУ було зареєстровано 19.09.2017.
Позивач стверджує, що його право власності на об'єкт нерухомого майна порушено шляхом проведення державної реєстрації за ФДМУ, при цьому зазначення іншої адреси (Маразліївська 1А замість Маразліївської 1) не свідчить про те, що ФДМУ зареєстрував право власності на інший об'єкт нерухомого майна. ФДМУ та ТОВ "ЦЕВ "Золоті Сторінки" вказане заперечують, стверджуючи, що мова йде про різні об'єкти, тобто, право Позивача власності не порушено.
Таким чином, питання, від якого залежить вирішення спору у даній справі можна сформулювати наступним чином: чи є об'єкт нерухомого майна, на який ФДМУ зареєстрував право державної власності 19.09.2017 тим самим об'єктом нерухомого майна, яке Позивач зареєстрував як приватну власність 13 років тому, тобто 09.09.2004. Хоча суди і не формулювали вказане запитання таким чином, вони відповіли на нього однаково ствердно, мотивуючи це наступним чином.
Мотивація судами першої та апеляційної інстанції рішень про задоволення позову
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України про: (1) визнання права власності на нежиле приміщення №501, загальною площею 111,2 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська,1; (2) скасування рішення державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марини Миколаївни, індексний номер 37243509 від 25.09.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про право власності 22498552 від 19.09.2017; (3) визнання протиправним та скасування запису у Єдиному державному реєстрі об'єктів державної власності (витяг з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, серія та номер: 10-15/11245, виданий Фондом державного майна України 09.06.2017 р.), який містить відомості про державне майно - захисну споруду цивільного захисту №56012 за адресою: м . Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1 А .
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 позов задоволено в повному обсязі. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрвтормет" право власності на нежиле приміщення №501, загальною площею 111,2 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська,1, задоволено інші позовні вимоги. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2020 вказане рішення залишено без змін, апеляційна скарга ФДМУ без задоволення.
Ухвалюючи власні рішення, суди виходили з такого:
(1) Інвентаризаційні описи, надані ЗАТ "Одеса-Чай" за 2010, 2011 та 2014 роки, які і стали правовою підставою для реєстрацію права власності на спірний об'єкт за ФДМУ, містили розбіжності, як в назвах об'єктів інвентаризації, так і в адресах місцезнаходження об'єкта. Згідно даних інвентаризаційних описів ЗАТ «Одеса-чай» за різні роки (2010, 2011 та 2014) це приміщення мало назву сховище або бомбосховище, та знаходилось в місті Одеса по вул. Маразліївській (без номеру) або Маразліївській 1 або Маразліївській 1А;
(2) 26.06.2018 Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради листом №4837-05/716 повідомило начальника управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки національної поліції України про те, що з огляду поверхових планів нежитлового приміщення - захисної споруди цивільного захисту №56012, за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1А, загальною площею 105,8 кв. м. та поверхового плану нежитлового приміщення №501, за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1, загальною площею 111,2 кв. м., яке належить ТзОВ "Компанія "Укрвтормет", їх місця розташування, встановлено, що це є ті самі приміщення;
(3) 02.08.2018 Регіональне відділення Фонду державного майна України листом №10-10-03656 повідомило тимчасово виконуючого обов'язки начальника управління захисту економіки Національної поліції України в Одеській області, про відсутність документів, на підставі яких захисна споруда цивільного захисту №56012, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1А була поставлена на баланс ЗАТ "Одеса-Чай";
(4) 15.11.2018 Одеська міська рада листом №618/1-мр повідомила начальника управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки НП України, що Одеська міська рада не приймала рішень щодо привласнення адреси: м. Одеса, вул. Маразліївськка, 1А, захисна споруда цивільного захисту №56012, загальною площею 105,8 кв.м. та привласнення адреси: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1А "Г", захисна споруда цивільного захисту №56012, загальною площею 105,8 кв.м.;
(5) Відповідно до висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №18-2207 від 30.08.2018, захисна споруда цивільного захисту №56012 за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1А та нежитлове приміщення №501 по вул. Маразліївська , 1 в м. Одесі - це один й той самий об'єкт нерухомого майна;
(6) Оцінюючи доказ, поданий ТОВ "ЦЕВ "Золоті Сторінки", а саме судової будівельно-технічної експертизи від 18.06.2019 №ЕС-2502-1-1351.19, суд апеляційної інстанції, звертаючись до балансу вірогідностей, встановив, що цей доказ не спростовує той факт, що спірне приміщення є одним і тим самим об'єктом нерухомого майна, яке придбав та зареєстрував за собою Позивач, а потім відбулася подвійна реєстрація за ФДМУ.
Касаційна скарга ФДМУ
У касаційній скарзі ФДМУ посилається на правову позицію, висловлену Верховним Судом у справі № 916/259/16, де Верховний Суд у пункті 34 зазначив наступне «Разом з тим Суд звертає увагу, що з мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції не вбачається наведення судом правової оцінки висновку судово-почеркознавчої експертизи №17-4728/01, а також зауважень відповідача щодо висновку судового експерта №17-453/01 від 24.05.2017. Тобто суд апеляційної інстанції належним чином не обґрунтував прийняття ним до уваги одних доказів та відхилення інших, що свідчить про неналежне дослідження ним зібраних у справі доказів».
Вказаним ФДМУ обґрунтовує свою правову позицію, яка полягає у тому, що судом апеляційної інстанції взято до уваги експертизу, надану Позивачем, і не взято до уваги іншу експертизу, надану ТОВ "ЦЕВ "Золоті Сторінки", при цьому необґрунтованим є посилання суду апеляційної інстанції на баланс вірогідностей.
Касаційна скарга ТОВ "ЦЕВ "Золоті Сторінки"
У касаційній скарзі ТОВ "ЦЕВ "Золоті Сторінки" посилається на аналогічну правову позицію Верховного Суду у справі № 916/259/16 , посилання на яку наведено вище, а також зазначає ще дві постанови Верховного Суду - у справі № 758/824/17 та 903/879/18.
У справі № 758/824/17 Верховний Суд скасував рішення суду апеляційної інстанції виходячи з того, що останнім не було надано оцінку всім фактичним обставинам справи та доводами позивачів.
У справі № 903/879/18, зокрема, у пункті 62, Верховний Суд зазначив: «Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані сторонами докази, господарські суди повинні в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування й ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом».
Заяви з процесуальних питань
27.04.2020 до Верховного Суду надійшла заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі - РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях) про заміну третьої особи - РВ ФДМУ по Одеській області на його правонаступника РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях в порядку статті 52 ГПК України у зв'язку з проведеною у травні - липні 2019 року реорганізацією.
Виходячи зі змісту статті 52 ГПК України, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках та допускається на будь-якій стадії судового процесу.
До заяви додано належним чином завірені копії: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо правонаступника; наказів ФДМУ про реорганізацію від 11.05.2019 № 445, від 22.05.2019 №484, від 30.07.2019 № 753.
Розглянувши заяву щодо заміни третьої особи на його правонаступника та додані до цієї заяви документи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.
Підстави закриття касаційного провадження
Розглянувши доводи та аргументи касаційних скарг разом з матеріалами справи, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність закриття касаційного провадження за поданими касаційними скаргами з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України (у редакції, чинній після 08.02.2020) суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Справа № 916/259/16, на яку посилаються у своїх касаційних скаргах як ФДМУ, так і ТОВ "ЦЕВ "Золоті Сторінки", стосується спору щодо визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант", а також змін та доповнень до статуту Товариства. Позивач у цій справі вказував, що такими діями було порушено його корпоративні права, оскільки під час їх прийняття не було дотримано процедуру виключення його зі складу засновників Товариства. Тобто, правовідносини у цій справі не є подібними та судові рішення приймались за зовсім іншими встановленими судами обставинами.
Крім того, Верховний Суд, направляючи справу № 916/259/16 на новий розгляд, вказав, що суд апеляційної інстанції не дослідив обставини щодо початку перебігу позовної давності, наявності чи відсутності її спливу на момент звернення з позовом у даній справі. Щодо висновку почеркознавчої експертизи, на недоліки якої вказував заявник касаційної скарги, Верховний Суд у пункті 33, зокрема зазначив: «Суд не може прийняти до уваги викладені в касаційній скарзі доводи щодо необґрунтованості висновку судового експерта №17-453/01 від 24.05.2017 та безпідставності його врахування судом апеляційної інстанції. Вказані аргументи позивача по суті зводяться до переоцінки доказів, але відповідно до визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази».
Верховний Суд відзначає, що по суті заявлених касаційних скарг, як ФДМУ, так і ТОВ "ЦЕВ "Золоті Сторінки" ставлять перед Верховним Судом питання щодо переоцінки доказів, що згідно згаданої статті 300 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
Що стосується справи № 758/824/17, на яку посилається у касаційній скарзі ТОВ "ЦЕВ "Золоті Сторінки", вказана справа стосується спору про визнання недійсними електронних торгів, в якій Верховний Суд, зокрема, аналізував способи захисту у спорах про визнання торгів недійсними та прийшов до висновку, що «для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду». Будь-якого правового зв'язку згаданої справи та цієї справи скаржник не наводить, а Верховним Судом не встановлено.
Справа № 903/879/18 стосується стягнення заборгованості за договором постачання товарно-матеріальних цінностей. Крім безпосередньо питань фактичної поставки, судами у справі також досліджувалось питання стягнення витрат на професійну правову допомогу.
Тобто, всі наведені скаржниками постанови Верховного Суду прийняті за різних встановлених фактичних обставин, з різними предметами спору та у різних правовідносинах. Скаржники не обґрунтували, яким чином неврахування зазначених позицій судами у даній справі призвело до ухвалення незаконного рішення.
Крім того, суди у даній справі приймали рішення, оцінюючи всі докази у сукупності, та експертиза не була єдиною підставою встановлення судами того факту, що на спірне приміщення дійсно було проведено подвійну реєстрацію, чим було порушено права Позивача. Наведені у касаційних скаргах правові позиції насправді покликані спонукати Верховний Суд до переоцінки доказів у справі, що не входить до повноважень Верховного Суду у відповідності до статті 300 ГПК України.
Враховуючи наведене, провадження за касаційними скаргами підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.
Керуючись статтями 52, 234, 287, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Замінити третю особу у справі - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.
2. Закрити касаційне провадження за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр естетичного виховання "Золоті Сторінки" та Фонду державного майна України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 січня 2020 року і рішення Господарського суду міста Києва від 22 серпня 2019 року у справі № 910/6673/19.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.