17 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/227/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської міської ради
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 березня 2020 року (головуючий - Лавриненко Л.В., судді - Аленін О.Ю., Філінюк І.Г.) і рішення Господарського суду Одеської області від 25 листопада 2019 року (суддя Петров В.С.) у справі
за позовом Одеської міської ради
до: (1) Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів професійних спілок України "Укрпрофоздоровниця", (2) Державного підприємства "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", (3) Приморської районної державної адміністрації Одеської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
про визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності, скасування запису про право власності та витребування нежитлового приміщення з чужого незаконного володіння
(у судовому засіданні в режимі відеоконференції взяли участь представники: Позивача - Варбаногло Г.А.; Відповідача - Мусієнко А.Ю., Халдай І.В.)
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У лютому 2018 року Одеська міська рада (далі також Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі також Відповідач - 1), Державного підприємства "Одеський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі також Відповідач - 2) та Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (далі також Відповідач - 3):
- про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 18.05.2000 № 8, виданого Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради, на багатоквартирний будинок, що розташований у АДРЕСА_1;
- про скасування запису про право власності від 31.10.2017 № 23163576 Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства лікувально оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення першого поверху ясла - садку "Чайка", загальною площею 794,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1;
- про витребування нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 794,1 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, з незаконного володіння Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" Закритого акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.
2. В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що саме територіальна громада м. Одеса є власником спірного житлового будинку свідоцтво про право власності на який має Третя особа і крім цього, нежитлові приміщення першого поверху в цьому будинку також належать громаді, однак незаконно зареєстровані за Відповідачем - 1.
2.1. Виникнення права власності на спірне майно Позивач обґрунтовує завершеною процедурою передачі цього майна із власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" у комунальну власність та прийняттям відповідних рішень Одеської міської ради про прийняття цього майна.
Короткий зміст і мотиви судових рішень
3. Дана справа розглядалася судами неодноразово. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Одеської області від 25.11.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 у задоволенні позову відмолено.
4. Судові рішення мотивовані тим, що матеріали цієї справи не містять доказів передачі у комунальну власність нежитлових приміщень першого поверху ясла - садку "Чайка", загальною площею 794,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, а вимога про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 18.05.2000 № 8 заявлена не до тієї особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з прийнятими рішеннями, посилаючись при цьому на пункти 1, 3 і 4 частини 2 статті 287 ГПК України, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 і рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2019 у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Доводи касаційної скарги Позивача (узагальнено)
6. З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, що була викладена, зокрема, у справах № 910/5394/15-г, № 373/1281/16-ц, № 372/4583/14-ц слід вважати, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні було застосовано приписи статей 321, 328, 387 ЦК України щодо права власності за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах. Водночас, не дослідження судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові доказів, які містяться в матеріалах справи призвело до відмови у задоволенні позовних вимог з формальних підстав без встановлення фактичних обставин, які мають значення для її правильного вирішення.
7. Скаржник стверджує, що в ході апеляційного провадження апеляційним господарським судом не враховано існування та чинність правових актів, на підставі яких територіальна громада м. Одеса є власником усього житлового будинку по вул. Чорноморській, 2 а, а саме це (1) Рішення зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 23.06.1999 "Про передачу будівель і споруд здравниць Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" у комунальну власність м. Одеси", (2) Рішення Одеської міської ради від 09.12.1999 № 460-ХХІІІ "Про передачу будівель і споруд здравниць Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", (3) Рішення про передачу відомчого житла за результатами наради від 01.03.2000, (4) Розпорядження Одеського міського голови від 31.03.2000 № 243-01р.
7.1. В цій частині ще одним аргументом наявності у територіальної громади м. Одеса права власності на спірне майно, що залишено без уваги апеляційним судом, є факт приватизації квартир у житловому будинку та його передача на баланс створеного у ньому ОСББ.
8. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування таких норм у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 521/18393/16-ц.
У вказаній справі, роблячи висновок про процесуальний статус особи, право власності якої оскаржується, Великою Палатою Верховного Суду визначено, що особа, яка є власником майна, може брати участь у справі як третя особа і такі процесуальні дії, тобто не залучення її відповідачем, не можуть бути підставою для відмови у позові.
Зазначений висновок не враховано судами попередніх інстанцій і саме тому ними необґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування свідоцтва від 18.05.2000 № 8.
8.1. Проігноровані судами також і вказівки Верховного Суду, що надавалися останнім у постанові від 29.05.2019 у даній справі.
9. Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося і те, що станом на дату видачі оспорюваного свідоцтва ПАТ "Укрпрофоздоровниця" вже не була власником спірного житлового будинку, що унеможливлює оскарження речового права такої особи як власника.
Доводи відзиву Відповідача - 1 (узагальнено)
10. Подана касаційна скарга є необґрунтованою. Оскаржувані судові рішення прийняті з неухильним додержанням правових норм, отже і підстав для їх зміни чи скасування не має.
Межі перегляду справи судом касаційної інстанції
11. Ухвалою Верховного Суду від 30.04.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської міської ради з підстав, що передбачені пунктами 1, 3 і 4 частини 2 статті 287 ГПК України.
12. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
13. Згідно з пунктами 1, 3 і 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
14. Відповідно до п. 1 постанови Ради Міністрів Української PCP "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" від 23.04.1960 № 606 на Міністерство охорони здоров'я УРСР покладено обов'язок передати до 1 травня 1960 року Українській республіканській Раді профспілок:
а) всі діючі госпрозрахункові санаторії (крім туберкульозних) загальною кількістю 73 об'єкти на 23 586 ліжок, 92 будинки відпочинку на 20 997 ліжок, 8 санаторних пансіонатів на 1 510 ліжок, курортні поліклініки, які перебувають у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР, згідно з додатками №№ 1, 2, а також санаторії (крім туберкульозних) і будинки відпочинку, що будуються для цього Управління;
б) Головне республіканське і територіальні управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку з усіма підприємствами і організаціями, що знаходяться у їх віданні, та курортні контори, згідно з додатком № 3.
14.1. Санаторій "Лермонтовський" включено до додатку № 1 цієї постанови.
15. Пунктом 2 цієї постанови передбачено, що передача у відання профспілкових органів курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і організацій здійснюється безоплатно, з усім обладнанням, транспортом, допоміжними підприємствами і підсобними господарствами, спорудами, жилими будинками, земельними ділянками, парками станом на 1 січня 1960 року, а також асигнуваннями на їх утримання, планами з праці, фондами персональних надбавок, капіталовкладеннями, фондами на всі види матеріалів і лімітами на проектування за планом на 1960 рік, невикористаними централізованими коштами курортного збору і амортизаційного фонду та іншими коштами по балансу на 1 січня 1960 року.
16. Постановою Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України "Про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" від 22.11.1991 № ІІ-ІІ-І на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об'єднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соціального страхування України створено Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" з акціонерним капіталом 1 089,384 тис. карбованців.
17. Відповідно до акту прийому-передачі майна Федерації незалежних професійних спілок України у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" від 24.01.1992 Федерація незалежних професійних спілок України передала, а Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" прийняло майно територіальних санаторно-курортних закладів професійних спілок, санаторіїв будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об'єктів, підвідомчих колишній Українській республіканській раді по управлінню курортами професійних спілок, в об'ємі та сумі згідно додатку.
18. Згідно з переліком об'єктів (станом на 01.01.1992) у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" було передано, в тому числі, санаторій "Лермонтовський" та дитячий садок № 2 по вул. Гефта, 2 а, без зазначення його площі.
19. У 1998 році Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" було перейменоване на Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (ЗАТ "Укрпрофоздоровниця").
20. 31.05.1999 за результатами проведення наради з питання приймання на баланс місцевою радою відомчого житла ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", на якій були присутні, голова правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та голова Одеської міської ради, було прийнято рішення про передачу відомчого житла, яке знаходиться на балансі ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", загальною площею 20,85 тис. кв.м., на баланс Одеської міської ради.
21. 23.06.1999 зборами акціонерів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" було прийнято рішення дозволити передати у комунальну власність міста Одеси житловий фонд Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" площею 20,85 тис. м.кв. та три оздоровниці - санаторії "Фонтан", "Жемчужина" та будинок відпочинку "Маяк", як компенсацію витрат на реконструкцію, ремонт та утримання житла, що передається.
21.1. Доручено голові правління закритого акціонерного товариства укласти договір з Одеським міськвиконкомом про передачу цих об'єктів в комунальну власність з врахуванням також умов погашення боргів та сплату податків. Умови договору попередньо погодити з управлінням майном Федерації профспілок України.
22. 09.07.1999 Виконавчим комітетом Одеської міськради прийнято рішення "Про передачу відомчого житлового фонду, будівель та споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" до комунальної власності міста" № 601, відповідно до якого вирішено прийняти у комунальну власність міста, зокрема, житлові будинки по вул. Піонерській, 28, Тополевій, 17, пров. Обсерваторному, 6, вул. Чорноморська, 2а.
В преамбулі цього рішення зазначено те, що воно прийняте за результатами розгляду питання передачі відомчого житлового фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", рішення зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 23.06.1999.
22.1. Пунктом 2 рішення від 09.07.1999 доручено ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та Управлінню житлово-комунального господарства оформити акти прийняття-передачі вказаних житлових будинків, будівель та споруд здравниць, зовнішніх інженерних мереж до комунальної власності міста, передаточний фінансовий план об'єктів житлово-комунального господарства на 1999 рік.
Пунктами 3, 4, 7 рішення від 09.07.1999 зобов'язано:
- ЗАТ "Одесводоканал", ТОВ "Одестеплокомуненерго", ТМ ВАТ "Одесобленерго", Одеські електричні мережі, ВАТ "Одесагаз" - прийняти на баланс зовнішні інженерні мережі тепло-водо-електро-газопостачання вказаних житлових будинків, здравниць у існуючому технічному стані, безоплатно;
- Приморську та Суворовську районні адміністрації - прийняти на баланс місцевих рад вказані житлові будинки;
- Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості - внести зміни до реєстраційних документів із зазначенням власника житлових будинків, будівель та споруд, вказаних у пункті 1 цього рішення, - Одеської міської ради.
23. 24.11.1999 зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" було прийнято рішення про створення Одеського дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та затверджено його статут.
24. Відповідно до пунктів п. 1.3 та 1.4 Статуту Одеського дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", затвердженого рішенням Зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" від 24.11.1999, підприємство є правонаступником Одеського відділення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" стосовно цивільно-правових відносин.
24.1. Підприємство має право створювати філії.
Філії діють на підставі Положення про філію, що затверджуються Підприємством. Положення про філію не повинно суперечити цьому Статуту.
Філії Підприємства:
- санаторій "Лермонтовський";
- санаторій ім. Пирогова;
- санаторій "Україна";
- санаторій ім. Горького;
- санаторій "Дружба";
- санаторій "Жемчужина";
- санаторій "Примор'є";
- санаторій "Червоні зорі";
- санаторій "Чорне море";
- санаторій ім. Чувиріна;
- санаторій "Фонтан";
- пансіонат з лікуванням "Мирний";
- пансіонат "Маяк";
- санаторій "Зелений мис";
- об'єднання пансіонатів на курорті Кароліно - Бугаз;
- підприємство "Курорттеплоенерго";
- гідрологічна станція;
- дитячий сад № 2;
- об'єднання промислових виробництв та побутових послуг;
- сільсько - господарське підприємство "Промінь";
- спеціалізоване підприємство "Інтер'єр".
25. 09.12.1999 Одеською міськрадою було прийнято рішення "Про передачу будівель та споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" № 460-ХХІІІ.
25.1. Відповідно до п. 1 цього рішення прийнято до комунальної власності територіальної громади м. Одеси:
- будівлі та споруди відділення № 1 санаторію "Перлина" (колишній санаторій "Якір"), розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Амундсена, 51;
- житлові будинки, розташовані по вул. Піонерській, 28, вул. Тополевій, 17, пров. Обсерваторному, 6, Чорноморській, 2 а (п. п. 1.2.1. п. 1.2.).
25.2. Пунктом 2 рішення зобов'язано Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості внести зміни до реєстраційних документів із зазначенням Одеської міськради власником будівель та споруд санаторію "Перлина", зазначених у пункті 1 рішення.
25.3. Відповідно до п. 4 рішення від 09.12.1999 № 460-ХХІІІ скасовано рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради "Про передачу відомчого житлового фонду, будівель та споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" до комунальної власності міста" від 09.07.1999 № 601.
26. 01.03.2000 за результатами проведення наради з питання приймання на баланс місцевою радою відомчого житла ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та санаторіїв ("Жемчужина" та "Фонтан"), на якій були присутні представники ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та Одеської міської ради, було прийнято рішення про передачу відомчого житла (зокрема житлового будинку, який розташований за адресою: вул. Чорноморська, 2 а), загальною площею 20,85 тис. кв.м.
27. 13.03.2000 Закрите акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця" звернулось до Приморської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради з листом № 10-14/60, в якому просило оформити свідоцтва про право власності на належні йому будинки, у тому числі на житловий будинок по вул. Чорноморській, 2а.
28. 31.03.2000 Одеським міським головою прийнято розпорядження "Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій зовнішніх інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" № 243-01р, пунктом 1 якого голів Приморської, Суворовської та Київської районних адміністрацій, управління житлово-комунального господарства уповноважено провести прийом-передачу на баланс житлових підприємств житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель за адресами: вул. Піонерська, 3, 28, 28/1, вул. Тополева, 17, пров. Обсерваторний, 6, вул. Чорноморська, 2а, вул. Затонського, 19, вул. Дача Ковалевського, 81, з усіма вбудованими та прибудованими - нежитловими приміщеннями, зовнішніми мережами тепло, водопостачання, водовідведення в існуючому технічному стані.
29. Разом із цим, 18.05.2000 Приморською районною адміністрацією Виконавчого комітету Одеської міської ради видано розпорядження "Про видачу свідоцтв ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2а, Тополева, 17 , Піонерська, 3,28, пров. Обсерваторний, 2, 6» № 474, яким вирішено видати ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" свідоцтва про право власності на житлові будинки та господарські будівлі, які розташовані на прибудинкових територіях за адресами: вул. Чорноморська, 2а, Тополева, 17, Піонерська, 3, 28, пров . Обсерваторний, 2, 6.
29.1. На підставі цього розпорядження 18.05.2000 Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради було видано Закритому акціонерному товариству "Укрпрофоздоровниця" свідоцтво про право власності № 8 на багатоквартирний будинок № 2 а по вул. Чорноморська у м. Одесі, житлова площа якого складає 1 652 кв.м., загальна площа - 3 194 кв.м.
30. 29.11.2001 Приморською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради було прийнято розпорядження "Про анулювання свідоцтв про право власності на житлові будинки по вул. Чорноморська, 2 а; Тополева, 17; Піонерська, 3, 28; пров. Обсерваторний, 2 , 6, виданих ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» № 1158.
30.1. Причиною анулювання свідоцтв про право власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" стало прийняття розпорядження про видачу цих свідоцтв без урахування розпорядження міського голови "Про прийняття на баланс житлових підприємств Приморської, Суворовської, Київської районних адміністрацій зовнішніх інженерних мереж, житлових будинків, сімейних гуртожитків, будівель ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 31.03.2000 № 243-01р.
31. В подальшому Управлінням житлово - комунального господарства Одеської міської ради, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", мешканцям житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, були видані свідоцтва про право власності на житло, зокрема: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8
32. Рішенням загальних зборів Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" "Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" від 22.01.2003 № 3/1 реорганізовано філію "Клінічний санаторій "Лермонтовський" Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" шляхом виділення в Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", затверджено його статут та доручено правлінню ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" здійснити перерозподіл майна, активів та пасивів ліквідованих дочірніх підприємств та представництв, а також здійснити реєстрацію у встановленому законодавством порядку.
32.1. Відповідно до акту прийому-передачі майна цілісного майнового комплексу від 24.04.2003 Одеське дочірнє підприємство ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" передало, а Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" прийняло у володіння та користування майно, без права прийняття рішення про відчуження основних засобів, що належать на праві власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", інших активів, зобов'язань, власного капіталу і складає цілісний майновий комплекс - Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, згідно з передаточним балансом станом на 31.03.2003 та додатками до нього.
32.2. Крім того, на підставі акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 24.04.2003, затвердженого головою правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", Одеським дочірнім підприємством ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" було передано, а Дочірнім підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" було прийнято нежитлові приміщення першого поверху № 101, загальною площею 794,1 кв.м, які розташовані в місті Одесі по вул. Чорноморській, 2 а.
33. В подальшому, 28.09.2011 Управління освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації видало Дочірньому підприємству "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (для філії "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) "Чайка") ліцензію на здійснення такого виду господарської діяльності, як надання освітніх послуг, пов'язаних з одержанням дошкільної освіти за напрямом: виховання і навчання дітей дошкільного віку.
34. 31.10.2017 нежитлові приміщення першого поверху (ясла-садок "Чайка"), загальною площею 794,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, були зареєстровані за Дочірнім підприємством "Клінічний санаторій "Лермонтовський" на праві приватної власності (номер запису про право власності 23163576).
34.1. Підставою виникнення права власності зазначено акт приймання-передачі нерухомого майна від 24.04.2003, видавник: Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", Одеське дочірнє підприємство ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"; акт приймання-передачі нерухомого майна від 24.01.1992, видавник: Федерація незалежних профспілок України, АТ "Укрпрофоздоровниця"; протокол № 3, рішення № 3/1 від 22.01.2003 загальних зборів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
35. Як вже зазначалося вище, предметом позову у даній справі є вимоги про:
1) визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності від 18.05.2000 № 8, виданого Закритому акціонерному товариству "Укрпрофоздоровниця" на багатоквартирний будинок за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а;
2) скасування запису від 31.10.2017 № 23163576 про право власності Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" на об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення першого поверху ясла-садка "Чайка", загальною площею 794,1 кв.м., за адресою: м. Одеса , вул. Чорноморська, 2-а;
3) про витребування нежитлового приміщення першого поверху ясла-садку "Чайка" загальною площею 794,1 кв.м. з незаконного володіння Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.
36. Так, відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
37. Порядок здійснення судочинства у господарських судах визначено Господарським процесуальним кодексом України.
38. Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
39. В силу приписів частини 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
40. Відповідно до частин 2 та 3 статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
41. З наведених положень слідує, що відповідачем у справі повинна бути така юридична чи фізична особа, за рахунок якої, в принципі, можливо було би задовольнити позовні вимоги. Тобто сторонами у судовому процесі є суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення.
42. Першою позовною вимогою у даній справі є вимога Одеської міської ради про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 18.05.2000 № 8, а відповідачами визначено Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Лермонтовський" ЗАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Державне підприємство "Одеський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою" та Приморську районна адміністрацію Одеської міської ради.
43. Водночас, суди встановили, що відповідно до змісту свідоцтва про право власності від 18.05.2000 № 8, ним посвідчується, що багатоквартирний будинок загальною площею 3 194 кв.м., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а, належить Закритому акціонерному товариству "Укрпрофоздоровниця".
44. Таким чином, як слушно зазначили суди попередніх інстанцій, в межах цієї справи належить вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є Закрите акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця", до якої Одеською міською радою не заявлено позовних вимог.
45. Залучення до участі у справі співвідповідача, заміна неналежного відповідача здійснюються в порядку, визначеному статтею 48 ГПК України.
45.1. Частинами 1 та 2 цієї норми передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
45.2. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
46. Отже, обов'язковою умовою для здійснення місцевим господарським судом такої процесуальної дії як залучення до участі у справі співвідповідача або заміна первісного відповідача належним відповідачем, є відповідне клопотання позивача.
47. З матеріалів цієї справи вбачається, що Одеська міська рада до Господарського суду Одеської області з відповідним клопотанням не зверталась.
48. Таким чином, з огляду на те, що Одеською міською радою позовну вимогу про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 18.05.2000 № 8 заявлено не до тієї особи, яку визначено власником спірного майна, і Позивач правом на звернення до суду першої інстанції з клопотанням про залучення до участі у справі належного співвідповідача не скористався, абсолютно правильним є висновок судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову Одеської міської ради в цій частині.
49. Щодо доводів касаційної скарги Одеської міської ради про те, що роблячи вказаний висновок суди не врахували позиції Великої Палати Верховного Суду, яка була викладена у постанові від 24.04.2019 у справі № 521/18393/16-ц, то тут колегія суддів Касаційного господарського суду констатує, що скаржник насправді викривлює дійсний зміст наведеного Верховним Судом висновку (пункт 8 цієї Постанови).
50. Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц, від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц).
51. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17).
52. У справі на яку посилається скаржник Велика Палата Верховного Суду не надавала протилежних висновків, а навпаки вказала, що судами попередніх інстанцій розглянуто справу, не врахувавши, що рішення суду впливає на права третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, - ТОВ "Кей-Колект" і ТОВ "Кей-Колект" повинно брати участь в указаній справі, оскільки воно є особою, право на майно якої оспорюється та щодо якої прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності.
Разом з цим, зіславшись на приписи частини 2 статті 410 ЦПК України Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань, оскільки ТОВ "Кей-Колект" як суб'єкт цивільних процесуальних та спірних матеріальних правовідносин одержав захист особистих суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів, беручи участь у справі як третя особа, яке не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача у тому числі шляхом апеляційного та касаційного оскарження судових рішень.
53. Доводи касаційної скарги Позивача у цій частині є необґрунтованими, оскільки є вони по суті спробою скаржника спотворити наведені процесуальні дії Великої Палати Верховного Суду, адже фактично Одеська міська рада вказує, що суди попередніх інстанцій, порушивши норми процесуального законодавства, повинні були вирішити спір, а Верховний Суд потім не мав би підстав для скасування прийнятих ними судових рішень, однак наведене повністю суперечить як загальним засадам судочинства так і приписам ГПК України.
54. З тотожних мотивів відхиляються у цій частині і доводи скаржника про ігнорування судами вказівок Касаційного господарського суду, що надавалися останнім у постанові від 29.05.2019 якою дана справа направлялася на новий розгляд. Крім цього, в силу діючої на час прийняття вказаної постанови частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряв правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
55. Тут не приймаються також і аргументи касаційної скарги, що описані у пункті 9 цієї Постанови, адже спір про скасування свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна має розглядатися як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав на цей об'єкт і належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено відповідний запис у Реєстрі (див. зокрема висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 16.01.2019 у справі № 755/9555/18, від 04.04.2018 у справі № 817/1048/16, від 20.11.2019 у справі № 344/8200/14-ц). Скаржник просто не враховує, що не визнання ним права власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниці" як раз і тим оспоренням, мова про яке, йде вище.
56. За таких обставин, в ході касаційного розгляду не підтвердилася наявність підстави касаційного оскарження, яка передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, а тому підстав для задоволення касаційної скарги у цій частині не має.
57. Щодо інших вимог Одеської міської ради про скасування запису від 31.10.2017 № 23163576 про право власності Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський" на об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення першого поверху ясла-садка "Чайка" та про витребування цих приміщень з незаконного володіння Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Лермонтовський", Верховний Суд зазначає таке.
58. В силу приписів частин 1 - 6 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Власність зобов'язує.
Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Держава не втручається у здійснення власником права власності.
59. Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
60. В силу приписів статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
61. Вище вже вказувалося, що судами були встановлено, що 24.01.1992 Федерацією незалежних професійних спілок України у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" згідно акту прийому-передачі майна було передано майно територіальних санаторно-курортних закладів професійних спілок, санаторіїв будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об'єктів, підвідомчих колишньому Українській республіканській раді по управлінню курортами професійних спілок, в об'ємі та сумі згідно додатку.
62. Відповідно до переліку об'єктів (станом на 01.01.1992) у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" були передані, в тому числі, санаторій "Лермонтовський" та дитячий садок № 2, розташований по вул. Чорноморська, 2 а.
63. 31.05.1999 за результатами проведення наради з питання приймання на баланс місцевою радою відомчого житла ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", на якій були присутні, голова правління ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та голова Одеської міської ради, було прийнято рішення про передачу відомчого житла, яке знаходиться на балансі ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", загальною площею 20,85 тис. кв.м., на баланс Одеської міської ради.
64. 23.06.1999 зборами акціонерів ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" було прийнято рішення дозволити передати у комунальну власність міста Одеси житловий фонд Одеського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" площею 20,85 тис. м.кв. та три оздоровниці - санаторії "Фонтан", "Жемчужина" та будинок відпочинку "Маяк", як компенсацію витрат на реконструкцію, ремонт та утримання житла, що передається.
64.1. Доручено голові правління закритого акціонерного товариства укласти договір з Одеським міськвиконкомом про передачу цих об'єктів в комунальну власність з врахуванням також умов погашення боргів та сплату податків. Умови договору попередньо погодити з управлінням майном Федерації профспілок України.
65. 09.07.1999 Виконавчим комітетом Одеської міськради прийнято рішення "Про передачу відомчого житлового фонду, будівель та споруд здравниць ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" до комунальної власності міста" № 601, відповідно до якого вирішено прийняти у комунальну власність міста, зокрема, житлові будинки по вул. Піонерській, 28, Тополевій, 17, пров. Обсерваторному, 6, вул. Чорноморській, 2а.
66. Відповідно до статті 4 Житлового кодексу Української РСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.
Житловий фонд включає:
жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд);
жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);
жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);
жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд);
квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).
До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду.
До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
67. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
68. Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
68.1. Для застосування положень статті 387 ЦК України необхідною умовою є доведеність позивачем того факту, що він є власником нерухомого майна і таке право власності підтверджене правовстановлюючими документами; особа, яка звернулась до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.
68.2. Предмет доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.
69. Враховуючи приписи статті 4 Житлового кодексу Української РСР, та виходячи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів та встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що нежитлові приміщення першого поверху ясла-садка "Чайка", загальною площею 794,1 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 2-а , до комунальної власності м. Одеси не передавались, а тому і права на витребування такого майна Одеська міська рада не має.
70. Верховний Суд не вбачає у діях судів попередніх інстанцій жодних порушень правових норм і у цій частині, оскільки ними у цілковитій відповідності з приписами ГПК України було встановлено усі фактичні обставини даної справи, зокрема, в частині долі спірного майна та його дійсного власника, належно досліджено усі наявні у справі докази та враховано усі доводи та аргументи сторін.
71. Верховним Судом не приймають доводи скаржника, описані у пункті 7 цієї Постанови, адже такі доводи повністю спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень, у тексті яких своє відображення та оцінку знайшли усі рішення на які посилається Позивач, інша справа, що останній не погоджується з такою оцінкою.
71.1. Тут відхиляються також і доводи, що описані у пункті 7.1. цієї Постанови, адже, як слушно зазначив місцевий господарський суд, громадянами здійснювалась приватизація саме квартир у будинку по вул . Чорноморській, 2а , тобто житлового фонду, а не спірних нежитлових приміщень першого поверху ясел-садка "Чайка".
72. З огляду на наведене Верховний Суд вважає, що в ході здійснення касаційного провадження у даній справі наявність, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України в поєднанні з положеннями пункту 3 цієї ж частини статті випадку не підтверджено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги Одеської міської ради і у цій частині не має.
73. Відповідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
74. Під час касаційного розгляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи відміни, за мотивів наведених у касаційній скарзі, судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не вбачає.
75. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується також принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicatа можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
76. Судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 березня 2020 року і рішення Господарського суду Одеської області від 25 листопада 2019 року у справі № 916/227/18 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.