18 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/15765/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 травня 2020 року (головуючий - Куксов В. В., судді - Яковлєв М. Л., Шаптала Є. Ю.) і рішення Господарського суду міста Києва від 28 січня 2020 року (суддя - Балац С. В.) у справі
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Торгівельно-виробничої фірми «Інтерон»
про стягнення 14 867,59 грн,
11 червня 2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 травня 2020 року і рішення Господарського суду міста Києва від 28 січня 2020 року у справі № 910/15765/19.
За наслідками перевірки матеріалів касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у цій справі, зважаючи на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до статті 15 цього Кодексу суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову є стягнення 14 867,59 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00 грн станом на 2020 рік), а тому у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.
Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження Військової частини НОМЕР_1 зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо вирішення спорів, які виникають із договірних зобов'язань, не наводячи при цьому правової норми, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, чи інших правових позицій Верховного Суду, в розріз з якими прийнято оскаржене судові рішення. Зазначення переліку великої кількості судових справ з подібним предметом позову за участі позивача цієї обставини не спростовують.
Також скаржник наголошує, що справа № 910/15765/19 має виняткове значення для Військової частини НОМЕР_1 , обґрунтовуючи це тим, що предметом договору, щодо виконання умов якого виник спір, є закупівля товарів за державні кошти, що впливає на боєздатність держави в умовах війни.
За змістом статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини 1 статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг зважаючи на її правовий статус, джерело фінансування, походження коштів, розпорядником яких вона є, призведе до порушення одного з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
Таким чином, оскільки доводи скаржника щодо наявності передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав для перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 12 травня 2020 року і рішення Господарського суду міста Києва від 28 січня 2020 року у малозначній справі № 910/15765/19 є необґрунтованими, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12 травня 2020 року і рішення Господарського суду міста Києва від 28 січня 2020 року у справі № 910/15765/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. С. Міщенко
Судді І. С. Берднік
В. Г. Суховий