Справа № 466/9540/19
іменем України
09 червня 2020 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Федорової О.Ф.
секретар судового засідання Романчук М.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення спадкового майна,-
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення спадкового майна.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
19 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення спадкового майна.
Позовну заяву обґрунтовують тим, що 05.12.2000 року третьою Львівською державною нотаріальною конторою, на підставі заповіту, посвідченого 5-ю Львівською державною нотаріальною конторою 26.08.1994 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її внук ОСОБА_4 та правнук ОСОБА_2 .
Спадкове майно, на котре видане зазначене вище свідоцтво складається з Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 . Вказана Ѕ частина квартири належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, що видане Львівською міською адміністрацією 20.10.1993 року за № 7007 та зареєстроване у Львівському міжміському бюро технічної інвентаризації за № 5896.
Після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачка прийняла спадщину померлого за його ж заповітом, посвідченим 5-ю Львівською державною нотаріальною конторою 26.07.2016 року за реєстровим № 4-902. На частину спадкового майна померлого ОСОБА_4 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мельник О. Є. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Однак на частину спадкового майна, а саме на частину квартири АДРЕСА_1 , позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, оскільки у виданому Третьою Львівською державною нотаріальною конторою 05.12.2000 р. за реєстровим № 4-902 правовстановлювальному документі, свідоцтві про право на спадщину, не визначено розміру належної ОСОБА_4 частки у вказаній квартирі.
Виходячи із змісту заповіту, бабці померлого ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , остання заповіла належне їй майно в рівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Тобто, кожен із спадкоємців, в тому числі і ОСОБА_4 , за даним заповітом успадкував по Ѕ наявного майна. Державним нотаріусом Третьої Львівської державної нотаріальної контори помилково не вказано частки в спадковому майні померлої ОСОБА_3 .
Тобто, до майна ОСОБА_4 , яке підлягає спадкуванню належить Ѕ частка Ѕ частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Тому просить позов задовольнити та прийняти рішення яким визначити частку померлого в спільній сумісній власності.
Заяви (клопотання) учасників справи:
представник позивача - ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала заяву про відкладення розгляду справи (а.с.50);
від п?ятої Львівської державної нотаріальної контори надійшла відповідь, щодо перебування спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Мельник О.Є. (а.с.52-53);
від представника третьої особи - Третьої Львівської державної нотаріальної контори - надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника третьої особи (а.с.70);
представник позивача - ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подала заяву про проведення розгляду справи у її відсутності (а.с.61);
представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 подала заяву про розгляд справи без її участі (а.с. 62);
представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 подала заяву про розгляд справи без її участі (а.с. 62).
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с.22-23);
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02.03.2020 року справу призначено до судового розгляду по суті на 02.04.2020 року (а.с.43-45);
02.04.2020 року судове засідання відкладено (а.с.55);
04.05.2020 року судове засідання відкладено (а.с.58);
В судове засідання 09.06.2020 року:
позивач ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_5 не з'явились, про дату час та місце розгляду повідомлені належним чином, про що свідчить розписка про повідомлення особи у справі про дату, час та місце судового засідання (а.с.59) та інформація вихідної кореспонденції суду (а.с.60). Представник ОСОБА_5 подала заяву про розгляд справи у їх відсутності (а.с.61).
відповідач ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_6 не з'явились, про дату час та місце розгляду повідомлені належним чином, про що свідчить розписка про повідомлення особи у справі про дату, час та місце судового засідання (а.с.59) та інформація вихідної кореспонденції суду (а.с.60). Представник ОСОБА_6 , подала заяву про розгляд справи у їх відсутності (а.с. 62).
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:
Судом встановлено:
05.12.2000 року третьою Львівською державною нотаріальною конторою, на підставі заповіту, посвідченого 5-ю Львівською державною нотаріальною конторою 26.08.1994 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її внук ОСОБА_4 та правнук ОСОБА_2 (а.с.14).
Спадкове майно, на котре видане зазначене вище свідоцтво складається з Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Шевченківським районним у м. Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області складено актовий запис № 433 та видано свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 20.04.2018 року (а.с. 11) .
У видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу ОСОБА_1 відмовлено, оскільки у правовстановлюючому документі, виданому Третьою Львівською державною нотаріальною конторою 05.12.2000 р. - свідоцтві про право на спадщину за реєстровим № 4-902, не визначено розміру належної ОСОБА_4 частки у вказаній квартирі (а.с.10).
Зі змісту заповіту, бабці померлого ОСОБА_4 ., ОСОБА_3 , остання заповіла належне їй майно в рівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Тобто, кожен із спадкоємців, в тому числі і ОСОБА_4 , за даним заповітом успадкував по Ѕ наявного майна (а.с.16).
Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, заслухавши обґрунтування позивача, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
До способів захисту цивільних прав та інтересів згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України відноситься, зокрема, визнання права.
Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України, майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
У відповідності до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішення суду.
Згідно ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до ч.1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , заповіла належне їй майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . в рівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Тобто, кожен із спадкоємців, в тому числі і ОСОБА_4 , за даним заповітом успадкував по Ѕ наявного майна.
Тобто, до майна померлого ОСОБА_4 , яке підлягає спадкуванню належить Ѕ частка Ѕ частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України
Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, доводи є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, та сумніву у суду не викликають. Таким чином, доводи позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України
Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись:
- ст. ст. 15, 16, 355, 368, 370, 372ЦК України
- ст.ст. 12, 13,19, 81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України,
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення спадкового майна - задовольнити.
Визначити, що розмір частки ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в спільній сумісний власності на квартиру АДРЕСА_1 становить Ѕ в Ѕ частці квартири.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Львівського апеляційного суду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.
У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, такий строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України
- http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.
Роз'яснити що відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення Цивільно процесуального кодексу України та "ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року № 540 - ІХ Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".
Повний текст рішення складено 17 червня 2020 року.
Суддя О. Ф. Федорова