ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.06.2020Справа № 910/8357/20
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» (54003, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Гречишнікова, будинок 54)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техойл НК» (01030, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 5-В)
про стягнення 300 135, 89 грн.,
Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техойл НК» (далі - відповідач) про стягнення збитків, пов'язаних з порушенням договірних зобов'язань щодо поставки товару за договором закупівлі ДК 021:2015 (09130000-9) Нафта та дистиляти (бензин автомобільний А-92; дизельне паливо ДП-3-Євро-5 за електронними старт-картами (або талонами), а саме:
- витрат на паливо та втрати робочого часу на позапланові (повторні) поїздки на АЗС у розмірі 6 674, 95 грн.;
- вартості оплаченого непоставленого товару у розмірі 264 379, 20 грн.;
- пені за прострочення поставки товару у розмірі 10 575, 20 грн.;
- штрафу за прострочення поставки товару у розмірі 18 506, 54 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на те, що 03.07.2018 року між ним та відповідачем було укладено Договір про закупівлю товару № 030/017/0718, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар (нафтопродукти). Відповідач всупереч взятих на себе зобов'язань товар вчасно та в повному обсязі не поставив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій. Крім того, позивач вказує на те, що неправомірна поведінка відповідача призвела до позапланові (повторні) поїздки водіїв на автозаправну станцію, що стало підставою втрат робочого часу. Враховуючи наведене, позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
В даному випадку, подана Комунальним підприємством «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Згідно з приписами частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Положеннями частини 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви судом встановлено, що від імені позивача - Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» позовна заява підписана адвокатом Павловичем Євгенієм Володимировичем, на підтвердження повноважень якого надано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВЕ № 1013491 від 21.05.2020.
Разом з тим, суд зазначає, що реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Таким чином, обов'язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в сумі свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, суд зобов'язаний перевірити щонайменше дві складових представництва, а саме факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та обсяг таких повноважень, зокрема право на звернення з відповідним процесуальним документом до суду у конкретний момент часу.
Відповідно до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Отже, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером, виданим на ведення справи в суді, або довіреністю.
Частиною 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Рішення Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 (далі - Положення) ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.
Пунктом 15 Положення встановлено реквізити ордера, до яких середі іншого віднесено назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
При цьому в разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18.
Дослідивши зміст доданого до позовної заяви ордера на надання правової допомоги серії ВЕ № 1013491 судом встановлено, що позивач надав адвокату Павловичу Євгенію Володимировичу повноваження на представництво його інтересів у Центральному районному суді м. Миколаєва.
За таких обставин, зазначений ордер не можна вважати документом, що підтверджує повноваження адвоката Павловича Євгенія Володимировича на підписання позовної заяви та представництво інтересів позивача у господарському суді міста Києва.
Вищевикладені обставини унеможливлюють встановлення дійсного волевиявлення Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» на надання адвокату Павловичу Євгенію Володимировичу повноважень на підписання позовної заяви та звернення до господарського суду міста Києва з позовом від імені позивача. Тоді як звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог частини 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України та до позовної заяви не додано належного документу, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити Комунальному підприємству «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Комунальному підприємству «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання оригіналу документу, що підтверджує повноваження адвоката Павловича Євгенія Володимировича на представництво інтересів позивача у господарському суді міста Києва.
4. Роз'яснити Комунальному підприємству «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг», що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua.
Суддя В.С. Ломака