Справа № 930/1068/20
Провадження №2/930/563/20
17.06.2020 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Царапори О.П.
при секретарі Євтодієвій Н.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Немирів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради про визнання права власності на самочинно збудований житловий будинок,-
Виклад позиції позивача.
На підставі рішення Муховецької сільської ради народних депутатів Немирівського району Вінницької області від 14.11.1992 позивачу було виділено земельну ділянку площею 0,08 га., по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку.
На підставі розпорядження представника Президента України Матієнка М.С. від 21.06.1993 року позивач отримала дозвіл на будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .
У 2014 році ОСОБА_1 закінчила будівництво житлового будинку загальною площею 67 м2., житловою площею 33,9 м2., де А «1-1» - прихожа загальною площею 13,6 м2., А «1-2» - кімната житловою площею 12,7 м2., А «1-3» - кімната житловою площею 21,2 м2., А «1-4» - кухня загальною площею 19,5 м2., за адресою АДРЕСА_1 .
Так як оформлення всієї проектно-кошторисної документації потребувало значних коштів та часу, то вказане будівництво позивач здійснила за власні кошти без отримання всіх відповідних необхідних дозволів та розробки проектно-кошторисної документації.
Вданий час у неї виникла необхідність оформити право власності на будівлю, але через відсутність належно затвердженого проекту вона не може це здійснити.
Розташування побудованого житлового будинку відповідає всім технічним нормам, його конструкція не порушує права інших співвласників чи інших осіб, а також не створює перешкод для доступу відповідних служб по ремонту електропередач, зв'язку чи інших інженерних комунікацій.
У позасудовому порядку позивач позбавлена можливості оформити за собою право власності на об'єкт будівництва, а тому такі обставини й стали підставою для ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом для захисту своїх законних прав.
Виклад позиції відповідача.
Представник відповідача Немирівської міської ради відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не подав, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 14.05.2020 року.
Заяви, клопотання позивача, відповідача
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Надійшла до суду заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Немирівської міської ради подав до суду заяву відповідно до якої не заперечує у задоволенні позову та просить справу розглянути у його відсутність.
Процесуальні дії у справі
Відповідно до ухвали судді від 14.05.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.06.2020 року о 09:30 год.
В підготовчому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати, суд вирішив здійснювати підготовче засідання у відсутності позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Немирівської міської ради враховуючи, при цьому, що відповідач повністю визнає позов та не заперечує стосовно його задоволення.
За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи та ухвалення судового рішення в судовому засіданні, відповідно до вимог ч.4 ст.206 ЦПК України, немає.
Враховуючи, що розгляд зазначеної справи здійснюється у підготовчому засіданні у відсутності всіх учасників справи, то суд не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази
Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.
Судом встановлено, що на підставі рішення Муховецької сільської ради народних депутатів Немирівського району Вінницької області від 14.11.1992 мені виділено земельну ділянку площею 0,08 га., по АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.19-21).
На підставі розпорядження представника Президента України Матієнка М.С. від 21.06.1993 року позивач отримала дозвіл на будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.11-13)
У 2014 році ОСОБА_1 закінчила будівництво житлового будинку загальною площею 67 м2., житловою площею 33,9 м2., де А «1-1» - прихожа загальною площею 13,6 м2., А «1-2» - кімната житловою площею 12,7 м2., А «1-3» - кімната житловою площею 21,2 м2., А «1-4» - кухня загальною площею 19,5 м2., за адресою АДРЕСА_1 про що було виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (а.с.14-18).Звітом про оцінку майна підтверджується вартість оціночна ринкова вартість об'єкту нерухомості, що складає 70000 гривень (а.с.23-26).
Побудований житловий будинок відповідає всім технічним нормам, його конструкція не порушує права інших співвласників чи інших осіб, а також не створює перешкод для доступу відповідних служб по ремонту електропередач, зв'язку чи інших інженерних комунікацій.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин другої та третьої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Крім того, відповідно до ч.2 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.
За змістом статті 26 Закону України"Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
В силу ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору є власником цієї речі. Частина 2 цієї норми передбачає особливості набуття права власності на новостворене нерухоме майно.
Згідно з ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Таким чином, за змістом частини 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності. Отже, до прийняття об'єкта новоствореного нерухомого майна в експлуатацію та його державної реєстрації право власності на цей об'єкт не виникає. До виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва (ч. 3 ст. 331 ЦК України).
У відповідності до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.
Зібрані у справі докази свідчать, що спірний об'єкт нерухомості є самочинною побудовою.
Висновки суду
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності в контексті вищевказаних правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини наведені ним у позовній заяві, отож наявність порушених прав позивача є очевидною, відтак вони підлягають захисту судом у спосіб, що ним обраний.
Крім цього, відповідач позов визнав, про що надав заяву відповідного змісту.
Враховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.
Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 197-198, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 07.03.2017 Немирівським РС УДМС України у Вінницькій області, інд код. НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок загальною площею 67 м2., житловою площею 33,9 м2., де А «1-1» - прихожа загальною площею 13,6 м2., А «1-2» - кімната житловою площею 12,7 м2., А «1- 3» - кімната житловою площею 21,2 м2., А «1-4» - кухня загальною площею 19,5 м2., який розташований за адресою АДРЕСА_1 , як самочинно збудований.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Немирівського районного суду, Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно дії Закону 540-ІХ від 30.03.2020 року установлений у судовому рішення строк не може бути меншим, ніж строк дії карантину пов'язаного із запобіганням поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), а тому рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Суддя: О.П. Царапора