П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2800/19
Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року (суддя Пекний А.С., м. Херсон, повний текст рішення складений 05 березня 2020 року) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної державної адміністрації в особі комісії з розгляду питань щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
23 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Херсонської обласної державної адміністрації в особі комісії з розгляду питань щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення обласної комісії з розгляду питань щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Херсонській обласній державній адміністрації від 04.09.2019 року, яке оформлено протоколом №7 в частині визнання безпідставною видачу посвідчення особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії НОМЕР_1 від 15 лютого 1993 року гр. ОСОБА_1 ;
- зобов'язати обласну комісію з розгляду питань щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Херсонській обласній державній адміністрації повторно розглянути питання заміни посвідчення на посвідчення нового зразка ОСОБА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 був задоволений. Визнано протиправним та скасовано рішення обласної комісії з розгляду питань щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Херсонській обласній державній адміністрації від 04 вересня 2019 року, яке оформлено протоколом №7, в частині визнання безпідставною видачу посвідчення особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії НОМЕР_1 від 15 лютого 1993 року ОСОБА_1 . Зобов'язано обласну комісію з розгляду питань щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Херсонській обласній державній адміністрації повторно розглянути питання заміни посвідчення категорії 1 серії НОМЕР_1 від 15 лютого 1993 року, виданого ОСОБА_1 , на посвідчення нового зразка, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Департамент соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що у позивача відсутні документи, що відповідають Постанові КМУ від 11 липня 2018 року №551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян», які є необхідними для видачі посвідчення нового зразка.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Апелянт Департамент соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації надіслав до апеляційного суду відповідь на відзив, у якому просить задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі та не приймати до уваги відзив позивача.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26.04.1986 р. по ІНФОРМАЦІЯ_2 р. проживала в с. Мала Хайча Овруцького району Житомирської області, яке відноситься до 4 зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується довідкою №837 від 19.04.2019 року (а.с. 20).
На підставі довідки Овруцької районної державної адміністрації від 04.01.1993 року ОСОБА_1 видано посвідчення громадянина, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи категорії 1, серії НОМЕР_1 від 25.02.1993року (а.с 18, 22).
Згідно експертного висновку від 19 серпня 1992 року №73 встановлено, що захворювання, наявне у позивачки, пов'язано з наслідками аварії на ЧАЕС (а.с. 24).
27 жовтня 1998 року було видано довідку МСЕК, яка підтверджує встановлення позивачці 3 групи інвалідності безстроково,- Позивачка є інвалідом 3 групи у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з Чорнобильською катастрофою (а.с. 21).
16 листопада 1998 року до посвідчення було видано вкладку категорії 1 серії НОМЕР_1 - безстроково (а.с. 18).
На підставі постанови КМУ №551 від 11.07.2018 року ОСОБА_1 12.02.2019 р. звернулася до Департаменту соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації для заміни існуючого посвідчення на посвідчення нового зразка.
Управлінням праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області листом від 07.05.2019 р. №07-05/1645 надіслано до Управління праці та соціального захисту населення Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області довідку №837 від 19.04.2019 р., видану Овруцькою міською радою на громадянку ОСОБА_1 , про термін її проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю в с. Мала Хайча Овруцького району з 26.04.1986 р. по 11.04.1990 р., а також повідомлено, що на підставі цієї довідки немає законних підстав видати довідку встановленого зразка (Додаток 11).
Управління праці та соціального захисту населення Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області на запит надіслало особову справу позивача до Департаменту соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації.
Заява позивача про заміну посвідчення була розглянута обласною комісією з розгляду питань щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Херсонській обласній державній адміністрації, яка прийняла рішення від 04.09.2019 року, оформлене протоколом №7, про визнання безпідставною видачу посвідчення особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії НОМЕР_1 від 15 лютого 1993 року гр. ОСОБА_1 .
При цьому, доказів повідомлення позивачки про прийняте рішення до суду не надано.
За результатами розгляду звернення позивачки на особистому прийомі голови Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області їй надано відповідь листом від 10.09.2019 р. №К-335, яким повідомлено, що одноголосним рішенням членів комісії вирішено визнати безпідставною видачу ОСОБА_1 посвідчення особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, категорії 1, серії НОМЕР_1 від 15.02.1993 р. у зв'язку з тим, що у ОСОБА_1 відсутні документи, що відповідають постанові КМУ від 11 липня 2018 року №551, а саме довідки з Овруцької райдержадміністрації встановленого зразка за додатком №11 до вказаної постанови через відсутність підстав для її видачі. Також у цьому листі викладено вимогу здати до Управління праці та соціального захисту населення Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області указане вище посвідчення.
Вважаючи відмову обласної комісії з розгляду питань щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Херсонській обласній державній адміністрації щодо заміни посвідчення протиправною, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідача, оформлене протоколом №7 від 04.09.2019 р., яким визнано безпідставною видачу позивачу посвідчення особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії НОМЕР_1 від 15.02.1993 року, є незаконним та необґрунтованим.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 21.02.1991р. №796-ХІІ (далі-Закон №796-ХІІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
За змістом статті першої Закону №796-ХІІ, він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема:
пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об'єднань.
Згідно ст. 9 Закону №796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ст. 11 Закону №796-ХІ1 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:
1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення;
2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;
5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;
6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до ч. 5 ст. 17 цього Закону.
Як визначено ч. 1 ст. 14 Закону №796-ХІІ, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так, до категорії 1 відноситься особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
Статтею 15 Закону №796-ХІ1 встановлені підстави для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Так, підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій.
За змістом положень ст.65 Закону №796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади. Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15.02.1993 р. позивачці видане посвідчення № НОМЕР_2 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р.р. та громадянина, захворювання яких пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи категорія 1. До посвідчення видана вкладка від 16.11.1998 р., яка є безстроковою. Позивачка є інвалідом 3 групи у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з Чорнобильською катастрофою.
Зазначене посвідчення видане на підставі та за зразками, затвердженими чинними на той час постановами КМУ від 25 серпня 1992 р. №501 «Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 20 січня 1997 р. №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. №551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян за №551 (далі-Порядок №551), відповідно до якого затверджені нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1-14.
Даний порядок регламентує процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
За змістом пункту 2 Порядку №551 посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» іншими актами законодавства.
Згідно пункту 3 Порядку №551 особам з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видаються посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (категорія 1) серії Б синього кольору.
Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність.
У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис «Безстроково».
Пунктом 11 Порядку №551 визначено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Посвідчення видаються, зокрема, особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.
За змістом пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. №551 зобов'язано Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, зокрема, провести до 1 січня 2021 р. заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).
Як встановлено матеріалами справи та вже зазначалось вище, ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності, захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи. Вказане підтверджується довідкою №015636 та експертним висновком управління охорони здоров'я Херсонського обласного виконавчого комітету від 19.08.1992 р. №73.
Положеннями п. 11 Порядку №551 встановлено, що рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.
Так, Обласна комісія з розгляду питань щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Херсонській обласній державній адміністрації розглянула заяву позивачки про заміну посвідчення та матеріали її особової справи і прийняла оскаржене рішення про визнання безпідставною видачу посвідчення особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії НОМЕР_1 від 15 лютого 1993 року гр. ОСОБА_1 .
Вказану позицію відповідач обґрунтовує відсутністю документів, що відповідають постанові КМУ від 11.07.2018р. №551, а саме довідки з Овруцької районної державної адміністрації встановленого зразка за додатком №11 до вказаної постанови через відсутність підстав її видачі.
Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що вказана позиція є необґрунтованою з огляду на те, що позивачка є особою з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, якій встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою і відноситься до першої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій.
Тобто, посвідчення позивачці має бути видане на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою, яка наявна в матеріалах особової справи позивачки і досліджувалась відповідачем.
Однак відповідачем застосована норма Порядку №551, яка встановлює порядок видачі посвідчень особам, віднесеним до 4 категорії, яка вимагає наявності довідки встановленого зразка відповідно до додатку 11.
Водночас відповідач фактично мотивує свою позицію посиланням на пункт 4 частини 1 статті 11 Закону №796-ХІІ, умовам якого, на його думку, не відповідає позивачка. Проте даний пункт встановлює умови, яким має відповідати особа, яка постійно проживає або постійно працює чи постійно навчається на території зони посиленого радіоекологічного контролю, у той час як позивачка до таких осіб не відноситься.
Отже, відповідачем застосовані норми Порядку, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, що є протиправним.
Також доцільно звернути увагу на те, що Закон №796-ХІІ не містить визначення підстав і процедури позбавлення особи статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи, адже, якщо частина 3 статті 65 цього Закону визначає, що посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, то визнання безпідставною видачі посвідчення і вимога його повернути фактично означає позбавлення такої особи відповідного статусу.
Лише пунктами 11 та 14 Порядку №551 визначено, що у разі встановлення регіональними комісіями, комісіями з вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році та комісією при Мінсоцполітики факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами
Оскільки Законом №796-ХІІ Кабінету Міністрів України було надано повноваження визначати порядок видачі посвідчень, а не фактичного позбавлення статусу постраждалого (потерпілого) від Чорнобильської катастрофи, то за таких обставин, оскаржене рішення є протиправним.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини другої ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія): з урахуванням права особи па участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Слід також зазначити, що спірне рішення відповідача, оформлене протоколом №7 від 04.09.2019 р., яким визнано безпідставною видачу позивачці посвідчення особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, категорії 1 серії А №003901 від 15.02.1993року, взагалі не відповідає вищевказаним критеріям.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував.
У зв'язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення відповідача щодо позивачки не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняте без урахування усіх фактичних обставин, з порушенням її прав.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції не мається.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга Департаменту соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя І.П.Косцова
Суддя Ю.В.Осіпов