18 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/10277/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Чорнова Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №160/10277/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції 10.02.2020 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №160/10277/19 - залишено без руху та надано строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, зокрема і надання до суду апеляційної скарги із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу із зазначенням у ній дати отримання копії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року - 09 січня 2020 року (а.с.158).
Враховуючи зазначену Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області дату отримання скаржником копії повного судового рішення, що оскаржується - 09.01.2020 року та дату звернення до суду з апеляційною скаргою - 10.02.2020 року, суд апеляційної інстанції враховуючи положення частини 2 статті 295 КАС України ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року поновив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року у справі №160/10277/19 та відкрив апеляційне провадження у цій справі (а.с.172).
Проте, враховуючи клопотання позивача, яке надійшло на адресу суду 10.04.2020 року щодо витребування у скаржника доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року зобов'язано скаржника надати у судове засідання: письмові пояснення із зазначенням яким шляхом (поштовим зв'язком, наручно в приміщенні суду чи інше) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було отримано копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року; ким та коли його було отримано та належні та допустимі докази щодо підтвердження наявності цих обставин; письмові пояснення із зазначенням чи перебувала у період з 19.12.2019 року по 12.02.2020 року в штаті Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області особа зазначена в розписці на отримання рішення суду у цій справі (а.с. 143) та чи отримувала вона копію зазначеного рішення, чи мала на це повноваження, чи надавала суду щодо цього розписку та надати відповідні докази для підтвердження таких пояснень.
На виконання вимог зазначеної ухвали Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено суд апеляційної інстанції про отримання заступником начальника юридичного управління - начальником відділу організації правової роботи Радевич Т.Б. копії рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №160/10277/19 - 19 грудня 2019 року. При цьому, до клопотання додано наказ №27-о від 17.01.08 року про призначення ОСОБА_2 на зазначену посаду.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Осовська та інші проти України” звернув увагу на те, що національні суди при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду повинні не лише враховувати відомості зазначені особою у заяві, а й встановлювати та приймати до уваги докази щодо цих тверджень наявні в матеріалах справи, такі як супровідні листи, поштові записи, тощо.
Так, в матеріалах справи наявна розписка про отримання 19 грудня 2019 року “представником позивача” Радкевич Т.Б. копії рішення від 18.12.2019 року (а.с.143).
Проте, на підставі наданих відповідачем письмових пояснень та доказів, судом встановлено, що ОСОБА_2 є представником саме відповідача, а не позивача, як про це зазначено в розписці про отримання рішення суду, що наявна в матеріалах справи.
Отже, враховуючи наявність такої розписки в матеріалах справи, а також те, що ОСОБА_2 є заступником начальника юридичного управління - начальником відділу організації правової роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що саме 19 грудня 2019 року є датою отримання скаржником копії оскаржуваного рішення суду.
У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи, те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 19 грудня 2019 року, а з апеляційною скаргою він звернувся до суду 10 лютого 2020 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою та відсутності підставі для поновлення такого строку на підставі частини 2 статті 295 КАС України.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини “Устименко проти України” (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності”.
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” № 11681/85).
Таким чином, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
З урахуванням зазначеного та згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Враховуючи те, що скаржник не порушує питання про поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою та не зазначає обставин з посиланнями на докази, які б вказували на існування особливих обставин непереборної сили, які не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, та запропоновувати скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись статтями 120, 298 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №160/10277/19 - залишити без руху та запропонувати протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.
У випадку не усунення недоліку у вказаний строк апеляційна скарга буде залишена без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко