18 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9437/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення з питань судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №160/9437/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,-
встановиВ:
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог.
Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить її скасувати та прийняти рішення щодо подовження розгляду у судової справі 160/9437/19 та/або кваліфікувати неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання позову згідно ч. 4 ст. 159 КАС України. При цьому, позивачем до апеляційної скарги додано дублікат квитанції №0.0.1597097263.1 від 27.01.2020 року код квитанції 1852-4792-7051-4321 про сплату судового збору у справі №160/9437/19 у розмірі 2102 грн. (а.с.10 матеріали щодо провернення апеляційної скарги - провадження №852/2220/20).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року про повернення без розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог у справі №160/9437/19 - повернуто.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року відмовлено у залученні ОСОБА_2 до участі у розгляді справи як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у справі №160/9437/19.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 13.03.2020 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою, просить "діючи у межах повноважень згідно норм права п.2 ч.1 статті 315 КАСУ керуючися ч.1 ст. 377 ЦКУ, ч.1 ст. 120 ЗКУ, Прецедентною практикою Європейського суду по правам человека/ у справі Brumrescu v. Romania [GC], №28342/95, § 61, ЄСПЛ, 1999-VII від 28 жовтня 1999 року)./, ч.1 статті 245, ч.4 статті 159 КАС України та принципом правової визначеності ухвалити нове судове рішення у частині відповідній публічно-правовому спору надання дозволу розробки землеустрою по фактичному розміщенню об'єктів нерухомого майна №1836763512101 та №1836657612101 стосовно ухвал №87036233, №87035908 від 15.01.2020 р. Дніпропетровського окружного адміністративного суду діяти виключно до закону". При цьому, позивачем до апеляційної скарги додано дублікат квитанції №0.0.1615749048.1 від 14.02.2020 року код квитанції 1870-5252-7245-7136 про сплату судового збору у справі №160/9437/19 у розмірі 840,80 грн. (а.с.5 матеріали щодо провернення апеляційної скарги - провадження №852/3711/20).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №160/9437/19 - повернуто скаржникам.
ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про ухвалення додаткового судового рішення з питань судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №160/9437/19.
Клопотання обгрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат після ухвалення судового рішення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Так, частиною 1 статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З аналізу зазначених норм слідує, що на суд покладено обов'язок щодо стягнення здійснених фізичною особою судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі при ухваленні судового рішення, яким завершується розгляд справи.
Судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права і згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства є обов'язковим до виконання на всій території України. Судовим рішенням є постанова або ухвала суду, якою завершується розгляд справи (про залишення позовної заяви без розгляду, про закриття провадження у справі (крім закриття провадження у зв'язку з відмовою від позову чи примиренням).
За змістом частини першої статті 14 КАС України судові рішення, якими закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюються іменем України.
Закінчення розгляду справи у розумінні цієї норми права є вирішення спору по суті судом першої, апеляційної або касаційної інстанції, у тому числі прийняття постанови щодо частини позовних вимог відповідно до частини першої статті 245 КАС України, ухвалення додаткового судового рішення (стаття 252 КАС України). Ці рішення ухвалюються іменем України.
Така вимога не поширюється на інше закінчення розгляду справи в суді апеляційної чи касаційної інстанції, якими вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги, а саме вирішення питання пов'язаних з процедурою розгляду адміністративної справи таких як повернення апеляційної скарги.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №160/9437/19 було повернуто, тобто спір по суті не вирішувався, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення з питань судового збору.
При цьому, частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом пункту 2 частини 1 та частини 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подання апеляційних скарг на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №160/9437/19, що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1597097263.1 від 27.01.2020 року код квитанції 1852-4792-7051-4321 про сплату судового збору у розмірі 2102 грн. та дублікатом квитанції №0.0.1615749048.1 від 14.02.2020 року код квитанції 1870-5252-7245-7136 про сплату судового збору у справі №160/9437/19 у розмірі 840,80 грн.
При цьому, апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №160/9437/19 повернуто йому ухвалами суду апеляційної інстанції.
Враховуючи положення пункту 2 частини 1 та частини 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір», а також те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року та ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 повернуто, сплачена згідно з квитанцією №0.0.1597097263.1 від 27.01.2020 року код квитанції 1852-4792-7051-4321 сума судового збору у розмірі 2102 грн. та квитанцією №0.0.1615749048.1 від 14.02.2020 року код квитанції 1870-5252-7245-7136 сума судового збору у справі №160/9437/19 у розмірі 840,80 грн. підлягає поверненню ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 132 КАС України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення з питань судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі №160/9437/19 - задовольнити частково.
Повернути ОСОБА_1 сплачену згідно з квитанцією №0.0.1597097263.1 від 27.01.2020 року код квитанції 1852-4792-7051-4321 суму судового збору за подання апеляційної скарги у справі №160/9437/19 у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.
Повернути ОСОБА_1 сплачену згідно з квитанцією №0.0.1615749048.1 від 14.02.2020 року код квитанції 1870-5252-7245-7136 суму судового збору за подання апеляційної скарги у справі №160/9437/19 у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
У задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 18 червня 2020 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко