17.06.2020 року м.Дніпро Справа № 908/1214/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі :
судді - доповідача: Березкіної О.В.,
суддів Антоніка С.Г., Дарміна М.О.
Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
Учасники процесу не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРЕЙД ЛТД”
на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 (головуючий суддя -Проскуряков К.В., судді: Горохов І.С., Мірошніченко М.В.) у справі № 908/1214/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРЕЙД ЛТД” (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, село Сотницьке, вул. Центральна, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 39494486)
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Земського лікаря Лукашевича, буд. 4, код ЄДРПОУ 07809992)
за участі Військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України (69063, м. Запоріжжя, вул. Базарна, буд. 2)
про визнання правочину недійсним.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРЕЙД ЛТД” звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя із позовом про визнання правочину недійсним.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 у справі № 908/1214/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРЕЙД ЛТД” звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування обставин справи, просив скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 16 грудня 2019 року по справі № 908/1214/19 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРЕЙД ЛТД” задовольнити у повному обсязі, а саме - визнати недійсним односторонній правочин про відмову від договору № 23з від 23 серпня 2018 року, вчинений Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя та оформлений листом за вих. № 540 від 21 лютого 2019 року про розірвання договору № 23з від 23 серпня 2018 року.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Зокрема, апелянт вважає, що оскільки відповідачем 21 лютого 2019 року здійснено відмову від договору в односторонньому порядку шляхом направлення листа позивачу, що не було передбачено договором, то така одностороння відмова від договору не відповідає вимогам ст. 651 ЦК України, зміст правочину про одностороннє розірвання договору в силу ст. 203,215 ЦК України суперечить вимогам Цивільного законодавства, що є підставою його недійсності.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 року відновлено строк подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРЕЙД ЛТД”, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРЕЙД ЛТД”, зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 13.04.2020 року на 09:30 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро , пр. Дмитра Яворницького,65, зал засідань № 207.
У зв'язку з встановленням на період дії карантинних заходів в Україні тимчасово особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” зі змінами, враховуючи Рекомендації Ради суддів України викладених у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом зборів суддів № 1 від 17.03.2020 року та рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом зборів суддів № 3 від 31.03.2020 року, розгляд справи № 908/1214/19, призначеної на 13.04.2020 року не відбувся.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2020 року розгляд справи № 908/1214/19 призначено в судовому засіданні на 17.06.2020 рік.
В судове засідання 17.06.2020 року представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРЕЙД ЛТД” ( апелянт) не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без участі сторони апелянта.
Відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРЕЙД ЛТД” залишити без задоволення ( а.с.225-227, т.3), представник в судове засідання не з'явився.
Представники третьої особи в судове засідання не з'явились,про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали.
Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.
Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Колегія суддів враховує, що Постановою КМУ від 20 травня 2020 р. № 392 « Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» визначено, що на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією запроваджується послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Послаблення протиепідемічних заходів застосовується та припиняється на території регіону на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке приймається з урахуванням оцінки епідемічної ситуації та наявності у регіоні ознак для послаблення протиепідемічних заходів, визначених цією постановою.
У регіонах, в яких здійснюється послаблення протиепідемічних заходів, дозволяється:
з 22 травня:
- регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні за умови перевезення пасажирів у межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Пунктом 1.8 Протоколу № 30 позачергового засідання Дніпропетровської регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій передбачено, що у зв'язку зі сприятливою епідемічною ситуацією, що склалася на території Дніпропетровської області, яка відповідає ознакам, встановленим у абзацах 3, 4 та 5 пункту 4 Постанови, запроваджується послаблення протиепідемічних заходів та дозволяється:
регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні за умови перевезення пасажирів у межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, за умови забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, та використання таких засобів індивідуального захисту пасажирами під час перевезення, в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів в міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспортному засобі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах.
Таким чином, з огляду на те, що на час призначення судового засідання у даній справі-17.06.2020року, на території Дніпропетровської області були послаблені протиепідемічні заходи, дозволено регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні, колегія суддів вважає, що відповідач та третя особа, які зареєстровані у м.Запоріжжі, мали можливість взяти участь у судовому засіданні як особисто, через представника, так і шляхом участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції як у суді, так і поза межами суду.
Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 23.08.2018 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя (Сторона-1 за договором, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укр-Трейд ЛТД” (Сторона-2, позивач) укладено договір № 23з, відповідно до п. 1.1. якого, з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності військових частин та підрозділів ЗСУ, що перебувають на квартирно-експлуатаційному забезпеченні в Квартирно-експлуатаційному відділі м. Запоріжжя, наповнення спеціального фонду Міністерства оборони України Сторони дійшли згоди про те, що цей договір є змішаним у розумінні ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Сторона-1 за сприяння Сторони-2 зобов'язується надавати за плату послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, що є власністю Держави та знаходиться в користуванні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (далі за текстом - послуги). Сторона-2 зобов'язується приймати надані послуги та вчасно їх оплачувати, реалізовувати вирощену Стороною-1 сільськогосподарську продукцію. Загальна орієнтовна площа, на якій буде здійснюватися надання послуг, становить 1500,00 га та знаходиться за адресою: Запорізька область, смт. Новопетрівка, Бердянський район (вивільнене військове містечко № 3). (План-схема земельної ділянки додається у додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору). Загальна площа підлягає уточненню після розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Про готовність земельної ділянки до використання за цим договором складаються акти обстеження земельної ділянки, які є невід'ємною частиною договору, та є підставою для початку відліку періоду надання послуг і здійснення розрахунків за них за цим договором.
Відповідно до п.1.2. договору, сторони погоджуються з тим, що вони мають наступні спільні цілі, які сформовані виключно на їх волевиявленні:
а) обробіток землі для вирощування сільськогосподарської продукції, розподіл праці та спеціалізація виробництва при вирощуванні сільськогосподарської продукції;
б) підвищення обсягів виробництва та досягнення економічного ефекту від раціонального використання землі;
в) забезпечення ефективності виробництва шляхом оптимізації витрат на матеріальні ресурси;
г) збільшення гнучкості виробництва та збуту у відповідності до вимог ринку;
д) швидке освоєння нової продукції, яка користується попитом на ринку.
Згідно з п. 1.3 договору, для досягнення вказаних у п. 1.2 цілей сторони забезпечують надання одна одній: насіннєвого матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інших необхідних компонентів для вирощування сільськогосподарських культур; послуг з обробітку, посіву, збору урожаю та транспортування сільськогосподарської продукції; сільськогосподарської техніки, її керування та технічної експлуатації екіпажами (водіями) сторін.
За умовами п. 1.5 послуги передаються Стороною-1 Стороні-2 на підставі акту приймання-передачі послуг. Акт приймання-передачі послуг складається після фактичного отримання послуг. Щомісячна оплата за послуги здійснюється відповідно до розділу 2 даного договору.
У пунктах 1.6, 1.7. договору визначено, що строки та способи передачі Стороною-1 послуг Стороні-2 визначаються за домовленістю Сторін. (п.1.6.) Сторони дійшли згоди, що право власності на всю сільськогосподарську продукцію, отриману в результаті надання послуг Стороною-1, належить Стороні-2.
У розділі 2 договору сторони визначили ціну договору та порядок розрахунків. Згідно з п. 2.1.3 договору грошова сума, яку Сторона-2 перераховує Стороні-1 за надані послуги складає 4 725 000,00 грн. на рік без ПДВ із розрахунку 3 150,00 грн. за 1 га земель, на яких надаються послуги.
Сторона-2 зобов'язана сплачувати плату за послуги щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за оплачуваним (звітним) місяцем, на підставі отриманого від Сторони-1 рахунку на оплату послуг за звітний місяць (п. 2.1.4).
У Розділі 4.1. договору передбачено, що Сторона-2 зобов'язана: приймати від Сторони-1 послуги, які є предметом цього договору, і оплачувати їх в розмірах, в порядку та строки, передбачені пунктами 2.1.3 - 2.1.5 цього договору (п.4.1.1.); надавати Стороні-1 підтримку та сприяння, що визначені п.1.3. цього договору. Спільно із Стороною-1 доглядати за посівами сільськогосподарських культур (внесення мінералів, добрив та інших засобів захисту рослин, тощо) та здійснювати заходи задля підвищення родючості ґрунтів (п.4.1.2.) та інші.
У пункті 4.2.3. Розділу 4.2. договору визначено, що Сторона-2 має право залучати для робіт та надання послуг відповідні організації, охоронні та інші організації для контролю за виконанням цього договору та збереження сільськогосподарської продукції, техніки, навколишнього середовища, протипожежної безпеки тощо.
Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін. Договір укладений строком до 31.12.2025 р. з обов'язковим підписанням сторонами актів наданих послуг, що підтверджують виконання зобов'язань за цим договором.
Згідно пункту 7.4. договору, умови договору вважаються виконаними в повному обсязі після складання актів звірки взаєморозрахунків, складених та підписаних уповноваженими особами Сторін.
Пунктом 7.5. договору передбачено, що сторони зобов'язані щорічно після збору врожаю скласти та підписати загальний Акт наданих послуг, загальний акт звірки взаєморозрахунків, якими вони підтверджують виконання сторонами зобов'язань за цим Договором.
Збір урожаю здійснюється Сторонами щорічно, але не пізніше 31 грудня. (п.7.6.)
Пунктом 7.9. договору передбачено, що цей договір може бути розірваний за взаємною згодою Сторін, з письмовим повідомленням про це іншої Сторони за 90 календарних днів до запланованої дати розірвання, що оформлюється додатковою угодою до цього договору. Протягом зазначеного періоду проводиться звірка взаєморозрахунків, підписуються акти наданих послуг та здійснюються відповідні розрахунки за Договором. Одностороннє розірвання Договору можливе лише в випадках, передбачених цим Договором та законодавством України.
Згідно з п. 7.10 договору, одностороннє дострокове розірвання договору можливе за ініціативи будь-якої із Сторін лише при істотному порушенні цього договору іншою Стороною, якщо потерпіла Сторона обґрунтовано доведе, що така подія мала місце.
Відповідно до п.7.10.1 договору, одностороннє дострокове розірвання договору можливе також у разі невнесення Стороною-2 плати., передбаченої п.2.1.3 - 2.1.6 договору протягом 3-х місяців. У разі, коли на момент розірвання договору на землях будуть засіяні сільськогосподарські культури, грошові зобов'язання Сторони-2 діють до моменту збору урожаю, що підтверджуватиметься підписанням Сторонами актів звірки взаєморозрахунків та актів наданих послуг.
Сторонами до договору № 23з підписані: Додаток № 1 “План-схема розташування земельної ділянки” та Додаток № 2.
Відповідно до Додатку № 2 від 23.08.2018 р. сторони встановили нарахування та оплату за послуги, зокрема, у вересні-грудні 2018 р. по 2000,00 грн., у січні-лютому 2019 р. по 2000,00 грн.
21.02.2019 р. комісією у складі чотирьох представників Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя без участі уповноваженого представника ТОВ “УКР-ТРЕЙД ЛТД” було проведено позачерговий огляд земельної ділянки військового містечка № 3 смт. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області, площею 1500 га та складено відповідний Акт, згідно змісту якого “земельна ділянка не використовується за призначенням, тобто проведення робіт за договором спільного використання від 23.08.2018р. № 23, відсутнє механічне або ручне оброблення. Забур'янена осотом та іншим бур'яном та чагарником. Також зазначено, що земельна ділянка може бути використана для спільної обробки за договором від 23.08.2018 р. №23з та на теперішній час не використовувалась на протязі шести місяців.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя направив ТОВ “УКР-ТРЕЙД ЛТД” повідомлення від 21.02.2019 р. за вих. № 540, в якому зазначив про виявлення факту невикористання земельної ділянки під обробку щодо вирощування сільськогосподарської продукції протягом шести місяців та наявність заборгованості ТОВ “УКР-ТРЕЙД ЛТД” за три місяці, у зв'язку з чим відповідач повідомив про одностороннє розірвання договору № 23з від 23.08.2018 р. з 21.02.2019 р.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Частиною 5 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних правових наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.
Зокрема, відповідно до ч. 1 та ч. З ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Звертаючись до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя із позовом про визнання правочину недійсним, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРЕЙД ЛТД” посилався на те, що ним не було порушено умови договору, відповідачем не було надано жодного доказу такого порушення, а тому одностороннє розірвання відповідачем договору, здійснене шляхом направлення повідомлення від 21.02.2019 р. , яке фактично є односторонньою відмовою від договору, суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.
Позивач зазначив, що відповідач розірвав договір способом односторонньої відмови від договору, право на яку не було передбачено договором, а тому є підстави для визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від договору, оскільки лист від 21.02.2019 року містить позицію щодо розірвання договору, а не пропозицію в порядку ч.2 ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що у статті 188 ГК України визначено порядок дій сторін при зміні або розірванні господарського договору, отже відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя, направивши на адресу позивача повідомлення від 21.02.2019 р. за вих. №540 про одностороннє розірвання договору від 23.08.2018 р. №23з з 21.02.2019 р., яке за своєю суттю є пропозицією в розірванні вказаного договору, та не отримавши відповіді на вказане повідомлення, мав право звернутися до суду з відповідним позовом. Однак своїм правом не скористався.
Отже, вказана пропозиція від 21.02.2019 р. №540 відповідача про розірвання договору від 23.08.2018 р. №23з не тягне за собою жодних юридичних наслідків для позивача у вигляді припинення відповідних прав та обов'язків сторін за договором. Про чинність вказаного договору після 21.02.2019 р. та на дату прийняття цього рішення, свідчить уся сукупність дій КЕВ м. Запоріжжя, який направляв на адресу позивача пропозиції про розірвання спірного договору (від 21.11.2018 р. за вих. №4333, від 31.01.2019 р. за вих. №299, від 21.02.2019 р. за вих. №540, 04.03.2019 р. за вих. №623). Проте, на жодну з цих пропозицій відповідач відповіді від позивача в порядку статті 188 ГК України не отримав.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до приписів ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Аналіз положень статті 651 ЦК України свідчить про три способи розірвання договору:
- За згодою сторін
- На вимогу однієї із сторін за рішенням суду
- В разі односторонньої відмови від договору.
Пунктом 7.9. договору передбачено, що цей договір може бути розірваний за взаємною згодою Сторін, з письмовим повідомленням про це іншої Сторони за 90 календарних днів до запланованої дати розірвання, що оформлюється додатковою угодою до цього договору. Протягом зазначеного періоду проводиться звірка взаєморозрахунків, підписуються акти наданих послуг та здійснюються відповідні розрахунки за Договором. Одностороннє розірвання Договору можливе лише в випадках, передбачених цим Договором та законодавством України.
Згідно з п. 7.10 договору, одностороннє дострокове розірвання договору можливе за ініціативи будь-якої із Сторін лише при істотному порушенні цього договору іншою Стороною, якщо потерпіла Сторона обґрунтовано доведе, що така подія мала місце.
Відповідно до п.7.10.1 договору, одностороннє дострокове розірвання договору можливе також у разі невнесення Стороною-2 плати, передбаченої п.2.1.3 - 2.1.6 договору протягом 3-х місяців. У разі, коли на момент розірвання договору на землях будуть засіяні сільськогосподарські культури, грошові зобов'язання Сторони-2 діють до моменту збору урожаю, що підтверджуватиметься підписанням Сторонами актів звірки взаєморозрахунків та актів наданих послуг.
Як встановлено судом першої інстанції, сторони не дійшли згоди щодо розірвання договору; відповідач, направивши на адресу позивача повідомлення від 21.02.2019 р. за вих. №540 про одностороннє розірвання договору від 23.08.2018 р. №23з з 21.02.2019 р., та не отримавши відповіді на вказане повідомлення, мав право звернутися до суду з відповідним позовом. Однак своїм правом не скористався. Вказаний договір у судовому порядку не розірваний.
З аналізу статей 651 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України вбачається, що договір не може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою однієї із сторін за відсутності правових підстав, визначених Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, в тому числі спеціально визначених умовами укладеного договору, оскільки в такому випадку одностороння відмова від договору може порушити права іншої сторони договору, яка належним чином виконувала прийняті на себе зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.06.2019 р. у справі № 908/857/19, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2019 р. у справі №908/857/19, відмовлено у задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Трейд ЛТД» про стягнення основного боргу за договором № 23 з від 23.08.2018 року у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, відсутні підстави для розірвання договору в односторонньому порядку відповідачем.
Разом з цим, предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від договору № 23з від 23.03.2018 року, оформленого листом від 21.02.2019 року про розірвання договору.
Колегія суддів зазначає, що одностороння відмова від договору є одностороннім правочином, оскільки є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов'язків та характеризується тим, що для її реалізації правомочній стороні не потрібно звертатися з вимогою до суду чи інших уповноважених органів та не потрібна згода іншої сторони, а достатнім є відповідне повідомлення іншої сторони та отримання останньою цього повідомлення.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Таким чином, розірвання договору, за загальним правилом, може відбуватись лише за згодою сторін або за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором. Водночас, одностороння відмова від договору може мати місце лише у випадку, якщо таке право передбачено законом або умовами договору.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що лист відповідача про розірвання договору від 21.02.2019 року є пропозицію про розірвання договору у порядку, передбаченому ст. 651 та 188 ГК України, а тому не тягне за собою жодних юридичних наслідків для позивача у вигляді припинення відповідних прав та обов'язків сторін за договором, оскільки відповідач не отримавши відповіді на вказане повідомлення|, не скористався своїм правом звернення до суду, а тому договір є чинним.
Проте, зі змісту листа від 21.02.2019 року вбачається, що відповідач повідомив позивача про розірвання договору в односторонньому порядку з 21.02.2019 року, в той час як п. 7.9 Договору передбачає, що договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін з письмовим повідомленням про це іншої сторони за 90 календарних днів до запланованої дати розірвання, що оформлюється додатковою угодою.
Оскільки у листі від 21.02.2019 року відповідач повідомляв про розірвання договору з конкретної дати - 21.02.2019 року, тобто, з дня направлення повідомлення, то за змістом цей лист колегія суддів розцінює не як пропозицію розірвання договору у відповідності до ст. 188 ГК України, а саме як повідомлення про відмову від договору, і в цій частині колегія суддів погоджується з доводами апелянта.
При цьому, одностороння відмова від договору у відповідності до ч.3 ст. 651 ЦК України можлива лише в разі встановлення права на таку відмову договором або законом.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
При цьому, недодержання особою при вчиненні правочину наведених вимог в силу статті 215 ЦК України є правовою підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.
Оскільки договором сторони не передбачили можливість відмови від договору в односторонньому порядку, відповідачем не надано жодного доказу порушення позивачем умов договору, а тому відповідач, вчинивши односторонній правочин щодо відмови від договору, порушив встановлений законом порядок припинення правовідносин, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання правочину щодо односторонньої відмови від договору, недійсним.
При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що пропозиція відповідача від 21.02.2019 р. №540 про розірвання договору від 23.08.2018 р. №23з не тягне за собою жодних юридичних наслідків для позивача у вигляді припинення відповідних прав та обов'язків сторін за договором, є необґрунтованими, оскільки за змістом цей лист є відмовою від договору з конкретної дати, яка впливає на права та обов'язки другої сторони за договором.
Це також підтверджується наданим позивачем листом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя від 23.04.2019 року № 1149, яким позивача повідомлено про те, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя вважає договір розірваним з 21.02.2019 року, внаслідок чого на офіційному сайті Міністерства оборони розміщена інформація про проведення Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя конкурсного відбору учасників спільної обробки на земельну ділянку площею 1500 га, яка розташована у Запорізькій області, смт. Новопетрівка, Бердянського району( вивільнене військове містечко № 3), тобто, земельну ділянку, відносно якої між сторонами укладений договір.
Таким чином, оскільки господарський суд Запорізької області неправильно застосував норми матеріального права та дав неналежну правову оцінку доказам, апеляційна скарга ТОВ “УКР-ТРЕЙД ЛТД” підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог та визнання недійсним одностороннього правочину Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя про відмову від договору № 23 з від 23.08.2018 року, оформленого листом за вих. № 540 від 21 лютого 2019 року про розірвання договору.
Судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРЕЙД ЛТД” - задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.12.2019 у справі № 908/1214/19- скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРЕЙД ЛТД”- задовольнити.
Визнати недійсним односторонній правочин про відмову від договору № 23 з від 23.08.2018 року, вчинений Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя та оформлений листом за вих. № 540 від 21 лютого 2019 року про розірвання договору № 23 з від 23.08.2018 року.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Земського лікаря Лукашевича, буд. 4, код ЄДРПОУ 07809992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРЕЙД ЛТД” (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, село Сотницьке, вул. Центральна, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 39494486) судові витрати за подання позовної заяви у сумі 1921грн.та апеляційної скарги у сумі 2881,50грн.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, відповідно до ст.327 ГПК України доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених статтею 287 ГПК України.
Повний текст постанови складений 18.06.2020року.
Головуючий суддя О.В.Березкіна
Суддя С.Г.Антонік
Суддя М.О.Дармін