Справа № 639/575/16-к Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1270/20 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.121 КК України
Іменем України
09 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.05.2017 стосовно ОСОБА_10 , -
Вказаним вироком:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кадикчан Сусуманського району Магаданської області РФ, росіянин, громадянин України, з повною вищою освітою, одружений, має двох неповнолітніх дітей, інваліда ІІ групи, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
засуджений за ч.1 ст.121 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Крім того, цим же вироком вирішені доля речових доказів та процесуальних витрат у порядку передбаченому ст.ст.100, 124 КПК України.
Згідно вироку, 20.12.2009 приблизно о 14 годині ОСОБА_10 , перебуваючи на 4-му поверсі будинку АДРЕСА_2 , де він проживав у кв. АДРЕСА_2 , помітив біля сміттєпроводу ОСОБА_7 , сусіда із кв. АДРЕСА_3 , який викидав сміття.
Саме в той час у ОСОБА_10 на ґрунті неприязних взаємовідносин, які раніше між ними склалися, виник протиправний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_10 , діючи зі злістю, умисно, суб'єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку і протиправність своїх дій, спочатку схопив ОСОБА_7 ззаду за комір куртки, а потім розвернув до себе обличчям та, утримуючи його, став наносити з силою удари кулаком правої руки в область обличчя потерпілого. Всього ОСОБА_10 завдав ОСОБА_7 приблизно 7 - 8 ударів.
При цьому, потерпілий ОСОБА_7 , побоюючись за своє життя та здоров'я, намагався вирватися від ОСОБА_10 , який силоміць утримував його. В подальшому ОСОБА_7 зумів відштовхнути від себе ОСОБА_10 і сховатися у своїй квартирі АДРЕСА_3 від нападника, а ОСОБА_10 з місця скоєння злочину зник.
Того ж дня одразу після вказаних подій ОСОБА_7 було госпіталізовано до КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня №14», де йому своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.
В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_10 спричинив потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді тяжкої контузії, гифеми, посттравматичного мідріазу, сублюксації кришталика, часткової гемофтальми, геморагічного відшарування судинної оболонки лівого ока, субкон'юктивального крововиливу і гематоми повік лівого ока, які утворилися від дії тупого твердого предмету. По ступеню тяжкості це тяжке тілесне ушкодження, що спричинило стійку втрату працездатності понад одної третини (35%), що підтверджено висновком судово-медичного експерта №489-ая/15 від 23.03.2015 року.
В апеляційній скарзі зі зміненими доводами прокурор просить вирок скасувати та на підставі п.4 ч.1 ст.49 КК України, звільнити ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за вчення злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а кримінальне провадження закрити відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Обвинувачений та його захисник відмовились від своїх апеляційних скарг та заявили клопотання про закриття апеляційного провадження на підставі п.4 ч.1 ст.49 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторони захисту, які просили задовольнити заявлене клопотання, з'ясувавши позицію прокурора, який просив задовольнити змінену апеляційну скаргу та потерпілого, який просив залишити вирок суду без змін, перевіривши апеляційні доводи і дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як випливає з апеляційної скарги прокурора, він не оскаржує ні фактичні обставини ні правову кваліфікацію тому колегія суддів не перевіряє зазначені аспекти.
Згідно санкції ч.1 ст.121 КК України та наведеної класифікації у ст.12 КК України вказаний злочин відноситься до тяжких злочинів.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Зі змісту вироку (т.2 а.с.165-174) вбачається, що зазначений злочин було вчинено 20.12.2009 року тож колегією суддів встановлено, що на час апеляційного розгляду з дня вчинення злочину минуло десять років.
Кримінальне провадження закривається судом відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст.284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження відповідно до ст.417 КПК України.
Звідси, враховуючи, що закінчився строк давності встановлений п.4 ч.1 ст.49 КК Україниза вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу прокурора, в новій редакції слід задовольнити.
Керуючись ст.ст.405, 407-409, 417, 419 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання обвинуваченого та його захисника задовольнити.
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.05.2017 стосовно ОСОБА_10 скасувати, а кримінальне провадження закрити відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності так як закінчився строк давності.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий
Судді