ун. № 759/965/20
пр. № 2/759/2707/20
02 червня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Гродський П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним,
у січні 2020 р. позивач звернулася з позовом про визнання шлюбу недійсним з підстав фіктивності.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 29.08.2017 сторони уклали шлюб. Від шлюбу дітей не мають. Вважає, що цей шлюб був зареєстрований за домовленістю обох сторін саме для отримання посвідки на постійне проживання відповідача, ніколи вони не проживали разом, спільного побуту не мали.Вирішити питання мирним шляхом не вдається так як відповідач відмовляється звернутися з приводу визнання шлюбу недійсним до органів РАЦС.
Ухвалою суду від 22.01.2020 відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 12).
У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України судом вирішено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Сторони у судове засідання не зявилися, повідомлені належним чином, заяви про слухання справи без їх участі не надходило, явку своїх представників не забезпечили. Заяв про перенесення судового засідання не надходило.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 29.08.2017 між сторонами укладено шлюб (а.с.5-6).
Звертаючись до суду із позовною заявою про визнання шлюбу недійсним з підстав його фіктивності, позивач стверджувала, що шлюб було укладено без мети створення сім'ї, а з метою одержання пільг і привілеї, а саме - одержання відповідачем в подальшому громадянства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що за рішенням суду шлюб обов'язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності.
За теоретичним визначенням шлюб - це добровільний сімейний союз (спільність) жінки та чоловіка, спрямований на створення сім'ї, зареєстрований у встановленому порядку з дотриманням вимог закону, і такий, що породжує у них особисті та майнові права й обов'язки подружжя.
Умовою дійсності шлюбу є наявність взаємної згоди осіб, які беруть шлюб, воля цих осіб повинна бути спрямована на створення сім'ї.
Відповідно до положень СК України при розгляді спорів щодо фіктивності шлюбу судам необхідно встановити всі обставини справи, зокрема, стосунки подружжя до шлюбу, його тривалість, спільне проживання, у разі тимчасового або роздільного проживання, його причини, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, інші докази, які б свідчили про бажання створити сім'ю чи про його відсутність.
Слід зазначити, що фіктивність шлюбу характеризується відсутністю наміру сторін створити сім'ю, тобто як і будь-який правочин може бути визнаний фіктивним, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.
При цьому позивачем повинно бути доведено, що під час укладення шлюбу у сторін був відсутній намір створити сім'ю.
Також, при розгляді даного спору необхідно встановити наскільки цим шлюбом порушено права та інтереси позивача.
Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування, як зазначено у ст.ст. 76, 77 ЦПК України.
Разом з тим, в ході судового розгляду, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача.
Посилання позивача на те, що відповідач не проживав разом з нею та не вів спільного господарства не можуть бути підставою для визнання шлюбу недійсним, оскільки згідно ч. 1 ст. 56 СК України дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання.
Також посилання позивача на те, що між нею та відповідачем були домовленості щодо фіктивного укладання шлюбу; наявність корисливої мети; намагання через укладення фіктивного шлюбу отримати дозвіл на постійне місце проживання в Україні; відсутність дошлюбного спілкування; підтримання відносин з іншими особами, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Такі твердження позивачем недоведені належними та допустимими доказами, а тому суд не може приймати їх до уваги.
Беручи до уваги наведене, суд прийшов до висновку, якщо шлюб між сторонами існує формально, вони не підтримують сімейні стосунки та не проживають разом тривалий час, сім'я сторін розпалась остаточно і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, позивачу необхідно звертатись до органів РАЦСу про розірвання шлюбу або до суду. А тому, у задоволенні позовної заяви слід відмовити, оскільки позивачем не доведено наявність ознак фіктивності шлюбу.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з повною відмовою в задоволенні позову витрати позивачів по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають і покладаються на них.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 21, 24, 40, 56, 110, 112 Сімейного кодексу України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 12.06.2020.