Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
10 червня 2020 р. справа №520/11523/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,
за участю: представника позивача - Хачатрян Н.А.,
представника відповідача - Пономаренко Г. О.
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпраці у Харківській області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ", в якому просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісна компанія» код ЄДРПОУ 37091926, 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44, до усунення порушень, шляхом заборони виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: 1. Заборонити виконання робіт з підвищеної небезпеки, а саме: роботи з накачування шин автотранспортних засобів; 2. Заборонити виконання робіт з ремонту та обслуговування автотранспортних засобів в оглядових канавах (4 одиниці); 3. Заборонити виконання робіт в приміщеннях технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів; 4.Заборонити експлуатацію електрогосподарства підприємства; 5. Заборонити виконання робіт з обслуговування та ремонту електрогосподарства; 6.Відсторонити від виконання робіт особу відповідальну за стан охорони праці на підприємстві.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення планової перевірки у період з 02.09.2019 року по 06.09.2019 року, посадовими особами Управління Держпраці було встановлено 60 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 25 (№ № 3, 5, 6, 8, 24, 26, 27, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 43, 44, 45, 47, 48, 49, 50, 51, 56, 57) створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що зафіксовано в акті перевірки №19-03-04-1303/1089 від 06.09.2019 року. У зв'язку з виникненням загрози життю та/або здоров'ю людей з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей є підстави для заборони виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Ухвалою суду від 12.11.2019 року відкрито провадження по справі, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зокрема, зазначивши, що адміністративний позов Головного управління Держпраці у Харківській області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) не підлягає задоволенню, оскільки положення ст.4 Закону України "Про охорону праці" та ст.27 Конституції України - не визначають та не встановлюють вичерпного переліку підстав для зупинення господарської діяльності, як це передбачено ч.4 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Відповідач зазначає, що ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не передбачено одночасне вжиття (застосування) органом державного нагляду (контролю) до одних і тих самих порушень декількох заходів реагування: звернення до суду із вимогою про зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг та складення обов'язкового для суб'єкта господарювання припису з тими ж самими вимогами.
У судовому засіданні 10.06.2020 року представник позивача вказав, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ" на даний момент не усунено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, встановлених в акті перевірки. Просив суд вимоги заявленого позову задовольнити, враховуючи підстави, викладені у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що вимоги заявленого позову є безпідставними та таким, що задоволенню не підлягають, оскільки згідно договору суборенди №СО01-02-19 від 01.02.2019 року питання безпечної експлуатації будівлі є обов'язком власника будинку, а не відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 21.08.2019 року за №1489 та направлення від 21.08.2019 року за №03.04-03/2705 у період з 02.09.2019 року по 06.09.2019 рік посадовими особами Управління Держпраці проведено планову перевірку ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ" код ЄДРПОУ 37091926, 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44, на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки (а.с. 14-18).
Під час проведення планової перевірки ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ" виявлено 60 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 25 (№ № 3, 5, 6, 8, 24, 26, 27, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 43, 44, 45, 47, 48, 49, 50, 51, 56, 57) на момент подання позову, створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 06.09.2019 року за №19-03-04-1303/1089 та приписи від 12.09.2019 року №19-03-04-1303/1089-3619/4323, №19-03-04-1303/1089-3620/4323, №19-03-04-1303/1089-3621/4323, №19-03-04-1303/1089-3622/4323. (а.с.34-50).
Наявність зазначених вище порушень зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, суд виходить з такого.
Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно п. 1 Положення про Державну службу з питань праці України, затвердженого Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року N 96, Державна служба з питань праці Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.
Пунктом 3 Положення про Державну службу з питань праці України, основними завданнями Держпраці є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об'єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об'єктів Єдиної газотранспортної системи.
Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу з питань праці України, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до абз.2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1 статті 4 Закону України №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Згідно частини 7 статті 7 Закону України №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Державна політика в галузі охорони праці визначена статтею 4 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року № 2694-XII (далі - Закон України № 2694-XII), якою визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Згідно ст. 38 Закону України "Про охорону праці" державний нагляд за яким законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Згідно положень ст. 18 Закону України "Про охорону праці", працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
Згідно положень пункту 4 Положення про Управління Держпраці, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 року № 340, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в і безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань:
- забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;
- монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
- безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення;
- виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів;
- організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань.
Здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за:
- факторами виробничого середовища та виробничих операцій, наявність та виконання яких можуть шкодити здоров'ю працівників;
- виконанням заходів щодо запобігання виникненню професійних захворювань;
- дотриманням вимог санітарних норм та правил;
- своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на попередження шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров'я працівників;
- наявністю обов'язкових медичних оглядів працівників.
Здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об'єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом (ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").
Наказом Держпраці України від 03.08.2018 року № 84 затверджено Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, згідно пункту 1 якого, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, суд приходить до висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров'ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері охорони праці створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не були усунуті суб'єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування.
Поняття загроза життю та/або здоров'ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Актом перевірки встановлено порушення статті 13 Закону України "Про охорону праці" №2694, а саме:
- працівникам для виконання робіт підвищено небезпеки щодо накачування шин автотранспортних засобів не проведено спеціальне навчання і перевірю знань відповідних нормативно-правових актів і, охорони праці, що є порушенням п. 4.1. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірці знань з питань охорони праці».
- стіни 4 (чотирьох) оглядових канав, не облицьовані керамічною плиткою світлих тонів, що є порушенням розділу III п. 5.15 НПАОП 0.00-1.62-12 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті»;
- оглядові канави (4 одиниці) не маюсь направляючі реборди на всю їх довжину для попередження падіння автомобіля у канаву під час руху, що є порушенням розділу III п. 5.16. НПАОП 0.00-1.62-12 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті»;
- на в'їзних частинах оглядових канави (4 одиниці) не передбачено розсікач висотою 0.15-0.20 м., що є порушенням розділу ІІІ п. 5.17 НПАОП 0.00-1.62-12 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті»;
- тупикові оглядові канави (4 одиниці) не обладнані стаціонарними колесовідбійними пристроями для коліс транспортного засобу, що є порушенням розділу ІІІ п.5.18. НПАОП 0.00-1.62-12 "Правила охорони праці на автомобільному транспорті";
- відсутня перевірка манометру який використовується для накачки шин автотранспорту, що є порушенням п.1.10 роз. 8 НПАОП 0.00-1.62-12;
- кран на магістралі стиснутого повітря не закривається (відкривається) спеціальним "ключем-маркою", що є порушенням п.8.13 роз.10 НПАОП 0.00-1.62-12;
- не надано проект який передбачає, що виробничі і допоміжні приміщення, а також споруди використовуються за їх призначенням, що є порушенням глава ІІІ, розділ 1, п.1.3 НПАОП 0.00-1.62-12;
- на будівлю та споруди не надано документацію (паспорти, акти, технічні журнали, проекти, тощо), що є порушенням глава ІІІ, розділ 1, п.14, "Правил охорони праці на автомобільному транспорті" НПАОП 0.00-1.62.12;
- відстань від площадок, призначених для зберігання і очікування ремонту транспортних засобів, до будівель і споруд не прийнято відповідно до вимог ВСН 01-89, що є порушенням ІІІ глава, розділ 1, п.1.10 "Правил охорони праці на автомобільному транспорті" НПАОП 0.00-1.62.12;
- зовнішні ворота приміщення технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів не обладнано повітряно-тепловими завісами, що є порушенням глава ІІІ, розділ 8, п.8.7 "Правил охорони праці на автомобільному транспорті" НПАОП 0.00-1.62.12;
- відкриття та закриття воріт не заблоковане з включенням (виключенням) повітряно-теплових завіс, що є порушенням глава ІІІ, розділ 8, п.8.8 "Правил охорони праці на автомобільному транспорті" НПАОП 0.00-1.62.12;
- приміщення технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів не обладнано загально обмінною приливно-витяжною вентиляцією механічним приводом з урахуванням режиму роботи підприємства, марок автомобілів, що експлуатуються, і кількості шкідливих речовин що виділяються, що є порушенням глава ІІІ, розділ 8, п.8.13 "Правил охорони праці на автомобільному транспорті" НПАОП 0.00-1.62.12;
- у приміщенні технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів видалення повітря системами загально обмінної вентиляції не передбачено із верхньої і нижньої зон порівно з урахуванням витяжки із оглядових канав, а подачу приливного повітря-розосереджено в робочу зону і оглядових канав, а також у приямки траншей і тунелі оглядових канав, що є порушенням глава ІІІ, розділ 8, п.8.15 "Правил охорони праці на автомобільному транспорті" НПАОП 0.00-1.62.12;
- відсутня перевірка виміру опору ізоляції, визначення опору заземлюючих пристроїв, перевірка ланцюга між заземлювачами та заземлюючими елементами та інші випробування електроустановок, що є порушенням глава V, розділ 2, п.2.14 "Правил охорони праці на автомобільному транспорті" НПАОП 0.00-1.62.12;
- відсутній паспорт заземлюючого пристрою на виробничі приміщення підприємства, що є порушенням п.8.7 НПАОП 40.1-1.21-98 "Правил охорони праці на автомобільному транспорті" НПАОП 0.00-1.62.12, п.7.4, р. VII "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів";
- відсутня особа, що заміщує у разі відсутності відповідального за електрогосподарство, що є порушенням вимог п.1.3.1, розділ IV "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів";
- електротехнічний персонал не забезпечений у необхідному обсязі електрозахисними засобами, що є порушенням вимог п.4.2.9 додаток 2 "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів" (далі по тексту - ПЕЕЗ) НПАОП 1.1.10-1.07-01;
- відсутні протоколи випробувань електрозахисних засобів, що є порушенням п.4.4.7 НПАОП 40.1-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів";
- електрозахистні засоби не перевіряються періодичним оглядом не рідше 1 разу на 6 міс. на їх наявність і стан із записом результатів огляду в "Журнал обліку і зберігання засобів захисту", що є порушенням п.4.4.2 НПАОП 40.1-1.07-01 "Правила експлуатації електрозахисних засобів";
- відсутні огляди, перевірка і випробування заземоювальних пристроїв в терміни, визначені ПТЕ електроустановок споживачів, що є порушенням п.7.3.13 НПАОП 40.1-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів";
- не проведено опосвідчення стану безпеки електроустановок (не надано відповідні акти), що є порушенням вимог п.8 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів" (ПБЕЕС) НПАОП 40.1-1.21-98.
Також, вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення статті 18 Закону України "Про охорону праці" №2694:
- відповідальний з питань охорони праці не прийшов навчання з питань охорони праці під час прийняття на роботу і періодично, один раз в три роки, що є порушенням п.5.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці НПАОП 0.00-4.12-05 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за №231/10511;
- відповідальна особа за стан охорони праці на підприємстві не контролює експлуатацію електроустановок і не має групу ІV з електробезпеки, що є порушенням глави 1 розділу 1.3 п.1.3.2 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів НПАОП 40.1.-1.21-98.
Відповідачем не надано до суду належних доказів про виконання приписів приписи від 12.09.2019 року №19-03-04-1303/1089-3619/4323, №19-03-04-1303/1089-3620/4323, №19-03-04-1303/1089-3621/4323, №19-03-04-1303/1089-3622/4323.
Щодо позовних вимог про заборону експлуатації електрогосподарства підприємства, заборони виконання робіт з підвищеної небезпеки, а саме: роботи з накачування шин автотранспортних засобів; заборону виконання робіт з ремонту та обслуговування автотранспортних засобів в оглядових канавах (4 одиниці); заборону виконання робіт в приміщеннях технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів; заборону виконання робіт з обслуговування та ремонту електрогосподарства, суд зазначає, що відповідачем не надані докази на спростування факту наявності усунення порушень, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Слід зазначити, що посилання відповідача на договір суборенди №СО01-02-19 від 01.02.2019 року не спростовує обов'язку привести приміщення та будівлю до належного стану, для виконання робіт - саме Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ", згідно вимог чинного законодавства про охорону праці, оскільки виявлені порушення стосуються саме господарської діяльності та забезпечення безпеки працівників відповідача.
Крім того, п. 3.1.10 договору суборенди встановлено, що суборендар при користуванні приміщенням зобов'язаний дотримуватися та забезпечувати чітке дотримання всіма іншими користувачами приміщень, за поведінку яких він відповідає, чинного законодавства (закони та інші нормативні акти щодо ліцензування й здійснення підприємницької (господарської) діяльності суборендаря, правила та положення по охороні здоров'я й дотриманню санітарних норм, норм енергоспоживання, техніки безпеки, правил безпеки клієнтів, протипожежної безпеки, природоохоронних правил і загальних правил громадського порядку).
Щодо позовної вимоги про відсторонення відповідальної особу за стан охорони праці на підприємстві, що дана позовна вимога ґрунтується на тому, що відповідальний з питань охорони праці не прийшов навчання з питань охорони праці та не контролює експлуатацію електроустановок і не має групу ІV з електробезпеки.
У зв'язку з тим, що відповідачем не надано інформації щодо усунення виявлених порушень, Управління Держпраці просить суд застосувати захід реагування шляхом відсторонення (заборони) виконання робіт суб'єкту господарювання.
Суд з цього приводу зазначає, що задовольняючи позовні вимоги в частині заборони експлуатації електрогосподарства підприємства, заборони виконання робіт з підвищеної небезпеки, а саме: роботи з накачування шин автотранспортних засобів; заборони виконання робіт з ремонту та обслуговування автотранспортних засобів в оглядових канавах (4 одиниці); заборони виконання робіт в приміщеннях технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів; заборони виконання робіт з обслуговування та ремонту електрогосподарства, не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині відсторонення відповідальної особу за стан охорони праці на підприємстві, оскільки ця вимога поглинається іншими, які задовольняються судом та є зайвою деталізацією способу виконання рішення щодо заборони виконання робіт.
В ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів на спростування факту виявлених порушень.
Щодо наданого відповідачем наказу керівника від 04.11.2019 року "Про зупинення робіт" суд зазначає, що вказаний наказ не є належним доказом зупинення виконання робіт, оскільки належним доказом усунення порушень може бути акт перевірки контролюючого органу, з висновками про відсутність порушень.
Суд зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров'я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.
Недотримання правил у сфері охорони праці може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють на ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ".
Представником відповідача надано до суду письмові пояснення, які на думку відповідача, вказують на виконання виявлених перевіркою порушень в ході здійснення заходу державного нагляду.
Однак, суд звертає увагу, що надані представником відповідача пояснення не спростовують виявлені перевіркою порушення вимог законодавства в сфері охорони праці.
Станом на момент розгляду справи, доказів фактичного усунення встановлених перевіркою порушень відповідачем до суду не надано.
Посилання відповідача на те, що виявлені порушення не створюють загрозу життю та здоров'ю людей - суд не приймає до уваги, оскільки суд оцінює лише наявні у справі докази, з урахуванням їх достовірності на належності та не може надавати оцінку доводам відповідача, які не ґрунтуються на належних доказах.
Суд зазначає, що стороною відповідача не надано достатніх доказів на підтвердження того, що вищезазначені порушення усунуто, та обладнання та устаткування працюють у відповідності та з дотримання виробничих стандартів без створення загрози життю та здоров'ю робітників, а також враховуючи те, що тільки позивач при проведенні перевірки міг пересвідчитись в достовірності вказаних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України №877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Отже, факт виконання/невиконання суб'єктом господарювання порушень, може бути встановлено лише за результатами проведення органом державного нагляду (контролю) позапланових заходів (перевірки).
Суд не наділений повноваженнями виконувати функції органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері охорони праці, які в свою чергу є дискреційними, а тому тільки позивач при проведенні перевірки вправі оцінити якість виконаних робіт, спрямованих на усунення порушень.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи
Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей.
Таким чином, не має значення якою особою було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей, тобто має запобіжний характер.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.
Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.12.2018 р. по справі № 826/13896/16.
Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 73 КАС України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 74 КАС України).
Згідно ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Розглядаючи вказану справу суд зазначає, що відповідачем вказано про вжиття вичерпних заходів по усуненню порушень виявлених позивачем, на підтвердження чого надано суду низку доказів, які містяться у справі та досліджені судом.
Разом з тим, суд акцентує увагу, що належним, допустимим та достатнім доказом зазначеного є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, який може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень відповідачем законодавства, зокрема, з охорони праці та промислової безпеки, санітарного законодавства з розділу гігієни праці тощо.
З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ", до повного усунення порушень, шляхом зупинення: заборони виконання робіт з підвищеної небезпеки, а саме: роботи з накачування шин автотранспортних засобів; заборони виконання робіт з ремонту та обслуговування автотранспортних засобів в оглядових канавах (4 одиниці); заборони виконання робіт в приміщеннях технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів; заборони експлуатацію електрогосподарства підприємства; заборонити виконання робіт з обслуговування та ремонту електрогосподарства.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов Головного управління Держпраці у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісна компанія» код ЄДРПОУ 37091926, 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 44, до усунення порушень, шляхом заборони виробництва (виготовлення), виконання робіт, експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:
1. Заборонити виконання робіт з підвищеної небезпеки, а саме: роботи з накачування шин автотранспортних засобів;
2. Заборонити виконання робіт з ремонту та обслуговування автотранспортних засобів в оглядових канавах (4 одиниці);
3. Заборонити виконання робіт в приміщеннях технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;
4. Заборонити експлуатацію електрогосподарства підприємства;
5. Заборонити виконання робіт з обслуговування та ремонту електрогосподарства.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 17 червня 2020 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.