17 червня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1349/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача - Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018;
- зобов'язати відповідача - Миколаївський зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно.
В обґрунтування вимог зазначив, що відповідач у супереч діючому законодавству протиправно не нарахував та не виплатив у повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки індексація грошового забезпечення має здійснюватися у межах коштів установ та організацій, передбачених на такі цілі. У межах наявного фінансового ресурсу відсутні можливості для виплати військовослужбовцям з січня 2016 по лютий 2018 року індексації грошового забезпечення. В 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. В зв'язку з цим, на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 року № 248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз'яснення від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2 згідно яких, у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (із змінами), згідно яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз'яснення.
Крім того, роз'ясненнями Міністерства соціальної політики України від 04.07.2017 № 220/5140 та від 08.08.2017 № 78/0/66-17 зазначено, що механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. Тому представник відповідача, зазначає, що індексація грошового забезпечення не може вважатися тією складовою грошового забезпечення, в розумінні статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець (а.с .20-23).
Дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України на посаді інспектора відділення Військової служби правопорядку Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку Південного територіального управління Військової служби правопорядку (а.с. 12).
Наказом начальника Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку (по особовому складу) від 20.12.2019 № 40-РС ОСОБА_1 звільнений у запас, та виключений зі списків особового складу відділу та усіх видів забезпечення з 23.12.2019 (а.с. 12).
15.04.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій на підставі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно. (а.с. 9-10).
Листом від 16.04.2020 №1755юк відповідач повідомив позивача, що у телеграмі директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 10.02.2016 №248/3/9/1/108 зазначено, що індексацію грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України не виплачувати до окремого роз'яснення Міністерства соціальної політики України. Крім того, телеграмою директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 №248/1485 повідомляється, що у січні 2016 - лютому 2018 року можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у Міноборони не було. Відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. Отже, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 не здійснювалась та є неможливою в дійсний час із вищенаведених причин (а.с. 11).
Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 1-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Згідно зі статтею 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Грошове забезпечення військовослужбовців врегульовано статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Частиною 1 цієї статті передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення".
За визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. (стаття 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення")
Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Вказаний Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Обґрунтовуючи правомірність невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018, відповідач не посилався на відсутність обставин, передбачених статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення для проведення індексації". Натомість наголошував не відсутності коштів та самого механізму виплати.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року у справі №9-рп/2013 зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 року у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 року у справі №825/694/17.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності коштів та механізму виплати індексації, оскільки вказані обставини жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
Тож суд погоджується з позивачем, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки не нараховував та не виплачував йому індексацію його грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018, що призвело до порушення прав позивача на належне забезпечення. Тому з метою захисту прав позивача позов слід задовольнити та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку індексацію.
Судові витрати, які підлягають стягненню на корись позивача відсутні.
Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку (вул. Нікольська, 30, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 08220847) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Зобов'язати Миколаївський зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію його грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Під час карантину, встановленого постановою Кабінетом Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, строки на апеляційне оскарження, визначені КАС України продовжуються на строк дії карантину.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун