04 червня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/771/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Притули К.М.,
за участю секретаря: Потєхіної І.В.
представника відповідача: Цоток І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 28.02.2020 року №1-дс "Про накладання дисциплінарного стягнення ".
Ухвалою від 10 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с.1-2).
Ухвалою від 26 березня 2020 року розгляд справи відкладено (а.с.92).
Ухвалою від 27 квітня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду та відмовлено в задоволені клопотання позивача про виклик свідка (а.с.103-104).
Ухвалою від 14 травня 2020 року відмовлено в задоволені клопотання відповідача про виклик свідка (а.с.120).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем не надано належних доказів вчинення дисциплінарного проступку.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи даний відзив, відповідач вважає спірний наказ законним та обґрунтованим, оскільки доказова база ґрунтується на рішенні суду (а.с.42-44).
Своїм правом на подачу відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив сторони не скористалися.
Судове засідання призначено на 04 червня 2020 року.
Позивач просив здійснювати розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання з'явився.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши сторін по справі, суд встановив наступне.
Наказом від 31.10.2018 року №554-о ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного ревізора - інспектора сектору аналітики податкових ризиків управління моніторингу доходів та обліково - звітних систем Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.
26.06.2019 року прокуратура Кіровоградської області звернулась із поданням до Головного управління ДФС у Кіровоградській області № 05/3-699 вих-19 у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 . ЗУ "Про запобігання корупції", а саме: неподання декларації про суттєві зміни у майновому стані, та зобов'язано провести службове розслідування за даним фактом (а.с.45-46).
За результатами службового розслідування складено Акт службового розслідування від 18 липня 2019 року, яким винесено пропозиції щодо самостійного опрацювання ОСОБА_1 відповідних норм законодавства та проведення індивідуальну роз'яснювальну роботу (а.с.58-60).
Судом встановлено, що Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.09.2019 року по справі 405/4626/19 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, у відношенні ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення (а.с.14-18).
Відповідно до доповідної записки в.о. завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Кіровоградській області запропоновано ініціювати дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 . Доповідна записка обґрунтована тим, що у постанові Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.09.2019 року по справі 405/4626/19 встановлено, що ОСОБА_1 , обґрунтовуючи заперечення щодо пред'явленого звинувачення, вказала, що про необхідність подачі у 10-денний строк повідомлення НАЗК про суттєві зміни в майновому стані не знала, за місцем роботи уповноваженою особою про такий обов'язок їй не повідомлялось та не роз'яснювалось. Таким чином, у вказаній доповідній записці дійшли висновку про порушення ОСОБА_1 вимог частини 2 ст. 65 ЗУ "Про запобігання корупції", оскільки дала завідомо неправдиві відомості суду з метою уникнути відповідальності, чим порушила вимоги п.п. 3.12, 4.4 правил етичної поведінки в органах ДФС (а.с.61-62).
Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Кіровоградській області після повного та об'єктивного розгляду матеріалів дисциплінарної справи №1 за 2020 рік у діях головного державного ревізора-інспектора відділу аналізу та прогнозування надходжень податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску, розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області ОСОБА_1 встановлено наявність дисциплінарного проступку у вигляді порушення правил етичної поведінки державного службовця, передбаченого підпунктом 2 пункту 2 ст.65 Закону України "Про державну службу".
Наказом Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 28.02.2020 року № 1-дс Позивачу оголошено попередження за неповну службову відповідність головному державному ревізору - інспектору відділу аналізу та прогнозування надходжень податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску, розгляду звернень платників податків управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (а.с.12-13).
Надаючи правову оцінку, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Згідно з частиною другою статті 1 вказаного Закону, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Частиною 1 статті 8 цього ж Закону визначено, що державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Статтею 64 Закону України «Про державну службу» передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 65 вказаного Закону, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Перелік дисциплінарних проступків визначено частиною другою статті 65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, за змістом якої дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Згідно з вимогами статті 69 зазначеного Закону, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Правилами частини першої статті 73 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Частиною 2 статті 73 вказаного Закону визначено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Згідно з частиною третьою зазначеної статті, результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
У відповідності до вимог статті 74 Закону України «Про державну службу», дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Підставою для винесення спірного наказу стало те, що ОСОБА_1 , при слухані справи Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.09.2019 року у справі 405/4626/19 вказала, що про необхідність подачі у 10-денний строк повідомлення НАЗК про суттєві зміни в майновому стані не знала, за місцем роботи уповноваженою особою про такий обов'язок їй не повідомлялось та не роз'яснювалось, чим, на думку Відповідача дала завідомо неправдиві показання суду, оскільки вона неодноразово, у тому числі і за результатами службового розслідування, була повідомлена та знала про свій обов'язок подавати декларацію про суттєві зміни у майновому стані, чим порушила правила етичної поведінки державного службовця.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.09.2019 року у справі 405/4626/19 чітко визначено, що відсутність умислу ОСОБА_1 , спрямованого на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, свідчить про відсутність однієї із складових його елементів, а саме суб'єктивної сторони, а отже і складу адміністративного правопорушення в цілому.
Вказаною постановою доведено невинуватість ОСОБА_1 .
Державні службовці у своїй діяльності керуються принципами етики державної служби, що ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу та запобігання корупції, та закріплені Правилами етичної поведінки державних службовців, а саме: 1) служіння державі і суспільству; 2) гідної поведінки;3) доброчесності;
4) лояльності; 5) політичної нейтральності; 6) прозорості і підзвітності;7) сумлінності.
Служіння державі і суспільству передбачає:1) чесне служіння і вірність державі; 2) забезпечення державних інтересів під час виконання завдань та функцій держави; 3) сприяння реалізації прав та законних інтересів людини і громадянина; 4) формування позитивного іміджу держави.
Гідна поведінка передбачає: 1) повагу до гідності інших осіб; 2) ввічливість та дотримання високої культури спілкування; 3) доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами; 4) недопущення, у тому числі поза державною службою, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Доброчесність передбачає: 1) спрямованість дій на захист публічних інтересів, забезпечення пріоритету загального блага громадян над особистими, приватними або корпоративними інтересами; 2) неприпустимість використання державного майна в особистих цілях; 3) недопущення наявності конфлікту між публічними і особистими інтересами; 4) нерозголошення та невикористання інформації, що стала відома у зв'язку з виконанням державним службовцем своїх обов'язків, у тому числі після припинення державної служби, крім випадків, установлених законом; 5) недопущення надання будь-яких переваг і виявлення прихильності до окремих фізичних та юридичних осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій.
Лояльність передбачає: 1) добросовісність щодо виконання рішень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та державного органу, в якому працює державний службовець, незалежно від своїх власних переконань і політичних поглядів; 2) утримання від будь-яких проявів публічної критики діяльності державних органів, їх посадових осіб; 3) коректне ставлення до керівників і співробітників державного органу під час виконання державним службовцем своїх обов'язків.
Політична нейтральність передбачає: 1) недопущення впливу політичних інтересів на дії та рішення державного службовця; 2) відмову від публічної демонстрації політичних поглядів і симпатій; 3) дотримання вимог стосовно обмежень щодо політичної діяльності, встановлених законом стосовно окремих категорій державних службовців; 4) уникнення використання символіки політичних партій під час виконання державним службовцем своїх обов'язків; 5) забезпечення прозорості у відносинах з особами, що виконують політичні функції.
Прозорість і підзвітність передбачає: 1) відкритість та доступність інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України; 2) для державних службовців першої та другої категорії:
ведення обліку телефонних розмов та особистих зустрічей з представниками політичних партій, народними депутатами України, суб'єктами господарювання або їх уповноваженими особами, а також надання інформації про такі розмови та зустрічі у порядку, встановленому законодавством про доступ до публічної інформації;
ведення обліку фактів використання транспортних засобів, майна, інших матеріальних та нематеріальних активів, наданих за рахунок фізичних чи юридичних осіб у службових цілях.
Сумлінність передбачає:
1) добросовісне, чесне та професійне виконання державним службовцем своїх обов'язків, виявлення ініціативи і творчих здібностей;
2) постійне підвищення рівня своєї професійної компетентності та удосконалення організації службової діяльності;
3) недопущення ухилення від прийняття рішень та відповідальність за свої дії та рішення.
Суд зазначає, що факт того, що Позивач при слухані справи Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.09.2019 року у справі 405/4626/19 вказала, що про необхідність подачі у 10-денний строк повідомлення НАЗК про суттєві зміни в майновому стані не знала, за місцем роботи уповноваженою особою про такий обов'язок їй не повідомлялось та не роз'яснювалось, яке навіть не було покладено в основу постанови як підставу для визнання невинуватості Позивача, не може розцінюватися, як порушення етичної поведінки державного службовця.
Крім того, незрозуміло на яких підставах Відповідачем було надано правову оцінку встановленого факту у постанові суду, щоб розцінювати пояснення Позивача як завідомо неправдиві відомості суду.
Відповідачем не надано жодного належного доказу в підтвердження наявності вчинення дисциплінарного проступку та вини Позивача.
Крім того частиною другою статті 77 Закону України «Про державну службу» передбачено те, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Всупереч вимогам вищенаведеної статті в наказі не вказано стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 28.02.2020 року №1-дс " Про накладання дисциплінарного стягнення ".
Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Під час карантину, встановленого постановою Кабінетом Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, строки на апеляційне оскарження, визначені КАС України продовжуються на строк дії карантину.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула