Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 червня 2020 р. Справа№200/4223/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача із заявою про надання документів щодо розрахунку пенсії. Після отримання відповіді на свою заяву, позивач не погодився з неврахуванням відповідачем певних періодів його роботи до пільгового стажу, що і спричинило звернення до суду.
Позивач вважає, що відповідач грубо порушує його конституційні права на пенсію та просить суд:
визнати протиправними дії Добропільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області, щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.09.1999 року по 03.09.1999 року навчання в учбовому пункті; з 26.01.2000 року по 07.02.2000 року в якості прохідника підземного з повним робочим днем у шахті в ТОВ ГПП «Укшахтобуд»; з 22.01.2001 року по 28.03.2001 року в якості прохідника підземного з повним робочим днем у шахті в ТОВ ГПП «Шахтобуд»; з 01.10.2005 року по 14.10.2005 року та з 21.03.2006 року по 27.03.2006 року в якості машиніста гірничо-виймальних машин підземним з повним робочим днем у шахті в ТОВ «Вуглебуд»; з 01.03.2006 року по 02.03.2006 року навчання в учбовому пункті; з 31.03.2006 року по 13.05.2006 року в якості машиніста гірничо-виймальних машин з повним робочим днем у шахті, в ТОВ «Спецвуглебуд»; з 21.09.2008 року по 28.09.2008 року в якості машиніста гірничо-виймальних машин з повним робочим днем у шахті, в ТОВ «Краснолиманське»; з 19.05.2010 року по 04.10.2010 року в якості прохідника підземного з повним робочим днем у шахті в ПП «КОМПАНІЯ ОРТУС ІНВЕСТ»; з 28.08.2011 року по 23.09.2011 року;
зобов'язати Добропільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про зарахування до пільгового стажу періодів роботи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.09.1999 року по 03.09.1999 року навчання в учбовому пункті; з 26.01.2000 року по 07.02.2000 року в якості прохідника підземного з повним робочим днем у шахті в ТОВ ГПП «Укшахтобуд»; з 22.01.2001 року по 28.03.2001 року в якості прохідника підземного з повним робочим днем у шахті в ТОВ ГПП «Шахтобуд»; з 01.10.2005 року по 14.10.2005 року та з 21.03.2006 року по 27.03.2006 року в якості машиніста гірничо-виймальних машин підземним з повним робочим днем у шахті в ТОВ «Вуглебуд»; з 01.03.2006 року по 02.03.2006 року навчання в учбовому пункті; з 31.03.2006 року по 13.05.2006 року в якості машиніста гірничо-виймальних машин з повним робочим днем у шахті, в ТОВ «Спецвуглебуд»; з 21.09.2008 року по 28.09.2008 року в якості машиніста гірничо-виймальних машин з повним робочим днем у шахті, в ТОВ «Краснолиманське»; з 19.05.2010 року по 04.10.2010 року в якості прохідника підземного з повним робочим днем у шахті в ПП «КОМПАНІЯ ОРТУС ІНВЕСТ»; з 28.08.2011 року по 23.09.2011 року.
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на безпідставність позиції ОСОБА_1 та зазначив, що неврахування до пільгового стажу певних періодів роботи позивача здійснене відповідачем в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 27.04.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено засідання по справі на 26.05.2020 року.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , перебуває на обліку в установі відповідача як отримувач пільгової пенсії.
Згідно змісту Листа відповідача від 05.02.2020 року № 14/Л, який було надано на заяву ОСОБА_1 щодо розміру пенсії та періодів, які були враховані при визначенні її розміру, зараховано до пільгового стажу:
період з 02.09.1999 року по 04.01.2000 року (за фактично відпрацьований час під землею та за винятком періоду навчання в учбовому пункті з 02.09.1999 року по 03.09.1999 року), з 08.02.2000 року по 28.03.2001 (за фактично відпрацьований час під землею) в якості прохідника підземного в ТОВ ГПП «Укшахтобуд»;
з 05.01.2000 року по 07.02.2000 (за фактично відпрацьований час під землею) в якості прохідника підземного у шахті в ТОВ ГПП «Укшахтобуд»;
з 20.09.2005 по 14.10.2005 (за фактично відпрацьований час під землею), з 01.03.2006 по 27.03.2006 (за фактично відпрацьований час під землею та за винятком періоду навчання в учбовому пункті з 01.03.2006 року по 02.03.2006 року) в якості машиніста гірничо-виймальних машин в ТОВ «Вуглебуд»;
з 28.03.2006 по 13.05.2006 (за фактично відпрацьований час під землею та за винятком періоду навчання в учбовому пункті з 04.04.2006 року по 06.04.2006 року) в якості машиніста гірничо-виймальних машин в ТОВ «Спецвуглебуд»;
період з 06.11.2007 року оп 28.09.2008 року в ТОВ «Краснолиманське» зарахований до пільгового стажу за фактично відпрацьований час на підставі довідки про пільговий характер роботи № 159 від 03.05.2008 року та довідки про спуски в шахту № 160арх від 03.05.2018.
Період роботи з 19.05.2010 року по 04.10.2010 року в шахті в ПП «КОМПАНІЯ ОРТУС ІНВЕСТ» зарахований до загального стажу у зв'язку з ненаданням довідки що підтверджує пільговий характер роботи.
Період роботи з 15.10.2010 року по 23.09.2011 року у ТОВ «Техіновація» зарахований до пільгового стажу за фактично відпрацьований час на підставі довідки про пільговий характер роботи № 28к від 11.04.2018 року та довідки про спуски в шахту № 29к від 11.04.2018 року.
Відповідно трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 , позивач 02 вересня 1999 року був прийнятий в ГОВ ГПП «Шахтобуд» в якості прохідника підземного з повним робочим днем в шахті (наказ №80 к від 02.09.1999 року). З 04.01.2000 року звільнений за переводом в ТОВ ГПП «Укршахтобуд». Працював на даному підприємстві до 28.03.2001 року звідки був звільнений за власним бажанням. 20.09.2005 року був прийнятий у ТОВ «Вуглебуд» машиністом гірничо-виймальних машин підземним з повним робочим днем під землею, де пропрацював до 14.10.2005 року, а потім був звільнений за переводом до ВП шахта «Білицька». 01.03.2006 року - був прийнятий по переводу у ТОВ «Вуглебуд» в якості машиніста гірничо-виймальних машин підземно з повним робочим днем у шахті, де пропрацював до 27.03.2006 року, а потім був звільнений за переводом у ТОВ «Спецвуглебуд». 28.03.2006 року прийнятий у ТОВ «Спецвуглебуд» в якості машиніста гірничо-виймальних машин з повним робочим днем під земліею в шахті де пропрацював до 13.05.2006 року; з 06.11.2007 року - у ТОВ «Краснолиманська» в якості машиніста гірничо-виймальних машин з повним робочим днем під землею в шахті, де пропрацював до 28.09.2008 року. З 19.05.2010 року позивач пропрацював у ПП «КОМПАНІЯ ОРТУС ІНВЕСТ» в якості прохідника з повним робочим днем під землею в шахті. Був звільнений за власним бажанням 04.10.2010 року. У період з 15.10.2010 року по 23.09.2011 року позивач працював у ТОВ «Техінновація» в якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Пунктом 2 розділу XY Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
Статтею 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, відповідно до якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Стаття 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З приводу періодів з 26.01.2000 року по 07.02.2000 року, з 22.01.2001 року по 28.03.2001 року, з 01.10.2005 року по 14.10.2005 року, з 21.03.2006 року по 27.03.2006 року, з 31.03.2006 року по 13.05.2006 року, з 21.09.2008 року по 28.09.2008 року, з 19.05.2010 року по 04.10.2010 року, з 28.08.2011 року по 23.09.2011 року, згідно яких наявні відомості в трудовій книжці, що позивач працював в шахті повний робочій день.
Згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній” у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Тобто, зазначеною нормою встановлено, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Відповідно суд наголошує, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу без надання відповідних довідок.
Таким чином період з 26.01.2000 року по 07.02.2000 року, з 22.01.2001 року по 28.03.2001 року, з 01.10.2005 року по 14.10.2005 року, з 21.03.2006 року по 27.03.2006 року, з 31.03.2006 року по 13.05.2006 року, з 21.09.2008 року по 28.09.2008 року, з 19.05.2010 року по 04.10.2010 року, з 28.08.2011 року по 23.09.2011 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Щодо періоду навчання позивача в учбовому пункті з 02.09.1999 року по 03.09.1999 року, з 01.03.2006 року по 02.03.2006 року, з 04.04.2006 року по 06.04.2006 року, суд зазначає, що вказані періоди записані в трудовій книжці як такі, що відпрацьовані повний робочій день в шахті; відповідно даних ОК-5, страхові внески за вказаний період сплачені в повному обсязі.
Відповідно суд вважажає, що дані періоди також підлягають до врахуванню в пільговий стаж.
Враховуючи наведене, суд вважає, що, не враховуючи до пільгового стажу вищевказані періоди роботи позивача, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення, тому позовні вимоги про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити пенвні дії, підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37755477, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправними дії Добропільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди роботи з 02.09.1999 року по 03.09.1999 року; з 26.01.2000 року по 07.02.2000 року; з 22.01.2001 року по 28.03.2001 року; з 01.10.2005 року по 14.10.2005 року, з 21.03.2006 року по 27.03.2006 року; з 01.03.2006 року по 02.03.2006 року; з 31.03.2006 року по 13.05.2006 року; з 21.09.2008 року по 28.09.2008 року; з 19.05.2010 року по 04.10.2010 року; з 28.08.2011 року по 23.09.2011 року, - протиправними.
Зобов'язати Добропільське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про зарахування до пільгового стажу періодів роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.09.1999 року по 03.09.1999 року; з 26.01.2000 року по 07.02.2000 року; з 22.01.2001 року по 28.03.2001 року; з 01.10.2005 року по 14.10.2005 року, з 21.03.2006 року по 27.03.2006 року; з 01.03.2006 року по 02.03.2006 року; з 31.03.2006 року по 13.05.2006 року; з 21.09.2008 року по 28.09.2008 року; з 19.05.2010 року по 04.10.2010 року; з 28.08.2011 року по 23.09.2011 року з урахуванням висновків суду, визначних в даному рішенні.
Стягнути з Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37755477, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Роз'яснити сторонам, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя В.В. Стойка