01 червня 2020 року Справа № 160/2005/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій, -
19.02.2020р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2018р. №0243361700 про донарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9723,63грн., з яких 7778,90грн. - основне зобов'язання та 1944,73грн. - штрафні санкції;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.04.2018р. №0243341700;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.04.2018р. №0243321700.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що спірні рішення відповідача були видані на підставі акта перевірки від 10.06.2016р. №737/1302/ НОМЕР_1 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017р. у справі №804/7057/16, якою залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у цій справі від 07.04.2017р. про часткове скасування попередніх рішень контролюючого органу, виданих на підставі вищевказаного акта перевірки, а саме: податкових повідомлень-рішень №0006291700 від 23.08.2016р. та №0003951302 від 04.07.2016р., вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0003981302 від 23.08.2016р., рішення №0004021302 від 23.08.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та податкової вимоги від 02.09.2016р. №2394-17. Водночас, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017р. у справі №804/7057/16, яка стала підставою для прийняття оскаржуваних у цій справі рішень, була скасована постановою Верховного Суду від 10.05.2018р., тому, як наслідок, підстави прийняття оскаржуваних в рамках цієї справи рішень контролюючого органу також були скасовані, у зв'язку із чим податковий орган повинен був відкликати ці рішення, чого протиправно не зробив, а залишив відомості про них в КОР з ПДФО та ЄСВ позивача, внаслідок чого такі зобов'язання набули статусу заборгованості, а всі поточні платежі ФОП ОСОБА_1 з ПДФО та ЄСВ автоматично перенаправляються на її погашення. Більш того, податковому органу було відомо, що судове оскарження попередніх рішень, прийнятих на підставі акта перевірки від 10.06.2016р. №737/1302/ НОМЕР_1 , продовжилося і за його результатами Третім апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 26.06.2019р., якою всі ці рішення скасовано у повному обсязі, а ухвалою Верховного Суду від 06.08.2019р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Дніпропетровській області на вказану постанову суду апеляційної інстанції. Таким чином, з 26.06.2019р. всі донарахування, здійснені контролюючим органом на підставі акта перевірки №737/1302/ НОМЕР_1 від 10.06.2016р., визнані в судовому порядку протиправними та скасовані, отже, і спірні рішення є протиправними і підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року позовна заява ФОП ОСОБА_1 залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: належним чином завірених копій документів, що додані до позовної заяви, для суду та відповідача.
На виконання вимог вказаної ухвали суду від 24.02.2020р. позивачем 06.03.2020р. усунуто означені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2005/20, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з 13.04.2020р., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вищевказаною ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: завірені належним чином копії акта перевірки від 10.06.2016р. №737/1302/ НОМЕР_1 та всіх винесених на підставі цього акта податкових повідомлень-рішень.
03 квітня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ФОП ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами проведеної у червні 2016 року перевірки, зокрема, встановлено завищення ФОП ОСОБА_1 витрат на суму 91731,47грн., у тому числі за 2014 рік на суму 47250 грн. та за 2015 рік - 44481,47грн., за рахунок включення до складу витрат вартості товару, який безпосередньо не пов'язаний з отриманням доходу у відповідному звітному періоді. Так, згідно з наданими підприємцем до перевірки первинними документами до складу витрат 2015 року позивачем віднесено вартість товару на загальну суму 44481,47грн. за видатковими накладними, виписаними ТОВ «Компанія «Грінкар». Водночас, у звітному періоді отримано дохід до 21.12.2015 року включно (від ТОВ «Кондитерська фабрика «Меркурій»). При цьому отриманий від ТОВ «Компанія «Грінкар» товар у господарській діяльності у 2015 році позивачем не використовувався, а рахувався в залишках товару. У зв'язку із наведеним ФОП ОСОБА_1 занижено чистий оподатковуваний дохід за 2015 рік на суму 44481,47грн., та, відповідно, занижено ПДФО за 2015 рік на 6672,20грн. Перевіркою правильності нарахування позивачем єдиного соціального внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7%, встановлено заниження за 2015 рік - 21768,86грн. внаслідок заниження чистого оподатковуваного доходу (бази нарахування ЄСВ) за 2015 рік на 44481,47грн., з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та даних, визначених у звітності з ЄСВ платника. За наведених обставин, контролюючий орган вважає обґрунтованим нарахування грошових зобов'язань та штрафних санкцій спірними рішеннями та вважає їх такими, що скасуванню не підлягають.
Крім того, 03.04.2020р. та 22.04.2020р. на виконання вимог ухвали суду від 11.03.2020р. відповідачем надано копії витребуваних судом доказів.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України, а також з урахуванням того, що з 12.05.2020 р. по 29.05.2020 р. включно, суддя Турова О.М. перебувала у відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Чечелівському (Красногвардійському) районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. Видами діяльності позивача є друкування іншої продукції; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; неспеціалізована оптова торгівля.
Судом також встановлено, що в період з 16.05.2016р. по 03.06.2016р. на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до наказу №201 від 29.04.2016р. ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питання дотримання вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильність його нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати за період з 01.01.2011 року по 31.12.2015 року.
За результатами означеної перевірки складено акт №737/1302/ НОМЕР_1 від 10.06.2016р., згідно з висновками якого проведеною перевіркою встановлено наступні порушення:
- п.177.4 ст.177, п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у загальній сумі 14451,10грн., в тому числі: за 2014 рік в сумі 7788,90грн., за 2015 рік - в сумі 6672,20грн.;
- абз.5 п.6 ст.128 Господарського кодексу України, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України в частині неналежного ведення обліку доходів та витрат у 2014 та 2015 роках;
- п.п.2) п.1 ст.7 р. III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано єдиний соціальний внесок на загальну суму 28529,46грн., у тому числі за 2014 рік - 6760,60грн., за 2015 рік - 21768,86грн.
Вказані висновки акта перевірки, зокрема, обґрунтовані тим, що згідно з наданими позивачем до перевірки первинними документами до складу витрат 2015 року ФОП ОСОБА_1 віднесено вартість товару на загальну суму 44481,47грн. за видатковими накладними, виписаними ТОВ «Компанія «Грінкар». Водночас, у звітному періоді отримано дохід до 21.12.2015 року включно від ТОВ «Кондитерська фабрика «Меркурій». При цьому отриманий від ТОВ «Компанія «Грінкар» товар у господарській діяльності у 2015 році позивачем не використовувався, а рахувався в залишках товару. У зв'язку із наведеним ФОП ОСОБА_1 занижено чистий оподатковуваний дохід за 2015 рік на суму 44481,47грн., та, відповідно, занижено ПДФО за 2015 рік на 6672,20грн. Перевіркою правильності нарахування позивачем єдиного соціального внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7%, встановлено заниження за 2015 рік - 21768,86грн. внаслідок заниження чистого оподатковуваного доходу (бази нарахування ЄСВ) за 2015 рік на 44481,47грн., з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та даних, визначених у звітності з ЄСВ платника.
На підставі акта перевірки №737/1302/ НОМЕР_1 від 10.06.2016 року ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняті:
- податкове повідомлення-рішення №0003951302 від 04.07.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем в розмірі 14451,10грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3612,78грн.;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0003981302 від 04.07.2016р. зі сплати єдиного внеску в сумі 28529,46грн.;
- рішення №0004021302 від 04.07.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі штрафу 2852,95грн.
Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.08.2016р. №4779/10/04-36-10-01-09 збільшено на 30,57 грн. (за основним платежем в розмірі 24,46грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6,11грн.) суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування; скасовано вимогу №Ф-0003981302 від 04.07.2016р., як таку, що не відповідає нормам Інструкції №449, та надано вказівку сформувати нову вимогу і надіслати позивачу, а також скасовано рішення №0004021302 від 04.07.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, як виконавчі документи.
На підставі вищевказаного рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 08.08.2016р. №4779/10/04-36-10-01-09 ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області 23.08.2016р. прийнято:
- податкове повідомлення-рішення №0006291700 від 23.08.2016р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем в розмірі 24,46грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 6,11грн.;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0003981302 від 23.08.2016р. зі сплати єдиного внеску в сумі 22037,44грн.;
- рішення №0004021302 від 23.08.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі штрафу 2203,74грн.
Судом встановлено, що вказані рішення прийняті контролюючим органом з підстав встановленого під час перевірки факту завищення позивачем суми витрат на загальну суму 91731,47грн. (2014 рік - 47250,00грн., 2015 рік - 44481,47грн.).
Не погодившись із вищевказаними рішеннями контролюючого органу, 24.10.2016р. ФОП ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Красногвардійському районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003951302 від 04.07.2016р., №0006291700 від 23.08.2016р., рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого внеску №0004021302 від 23.08.2016р., вимогу про сплату боргу(недоїмки) №Ф-0003981302 від 23.08.2016р., податкову вимогу №2394-17 від 02.09.2016р.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2017р. у справі №804/7057/16 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0006291700 від 23.08.2016р.;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0003951302 від 04.07.2016р. в частині основного зобов'язання у сумі 6672,20грн. та штрафних санкцій у сумі 1668,05грн.;
- визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0003981302 від 23.08.2016р. зі сплати єдиного внеску в частині суми 15276,84грн.;
- визнано протиправним та скасовано рішення №0004021302 від 23.08.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині 1527,68грн.;
- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 02.09.2016р. №2394-17 на суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 9748,09грн., в тому числі: 7803,36грн. основного платежу та 1944,73грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- в задоволенні інших вимог відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017р. у справі №804/7057/16 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2017р. залишено в силі.
Таким чином, станом на 22.08.2017р. відповідно до приписів ч.3, ч.5 ст.254 КАС України (в редакції чинній станом на 22.08.2017р.) постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2017р. у справі №804/7057/16 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017р. є такими, що набрали законної сили.
Так, відповідно до п.п.60.1.4, п.п.60.1.5 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (п.п.60.1.4); рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (п.п.60.1.5).
Згідно з п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
При цьому, приписами п.60.5 ст.60 Податкового кодексу України визначено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Аналогічні положення закріплені в розділі V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015р. №1204 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.01.2016р. за №124/28254.
Судом встановлено, що на виконання вищенаведених приписів ст.60 Податкового кодексу України та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017р. у справі №804/7057/16, у зв'язку із визнанням протиправними та скасуванням в частині податкового повідомлення-рішення №0003951302 від 04.07.2016р., вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0003981302 від 23.08.2016р. та рішення №0004021302 від 23.08.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску судовим рішенням у цій справі, яке набрало законної сили, ГУ ДФС у Дніпропетровській області, правонаступником якого є ГУ ДПС у Дніпропетровській області, 18.04.2018р. винесено:
- податкове повідомлення-рішення №0243361700 від 18.04.2018р., яким позивачеві донараховано грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9723,63грн., з яких 7778,90грн. - основне зобов'язання та 1944,73грн. - штрафні санкції;
- вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0243341700 від 18.04.2018р. на суму 6760,60грн.;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.04.2018р. №0243321700 на суму 676,06грн. (у зв'язку із донарахуванням контролюючим органом своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 6760,60грн.).
Відмітка відносно того, що вищевказані рішення контролюючого органу прийняті ним саме на виконання рішення суду від 22.08.2017р. у справі №804/7057/16 та на підставі акта перевірки №737/1302/ НОМЕР_1 від 10.06.2016р. міститься безпосередньо в кожному з цих рішень.
Також судом встановлено і відповідачем не спростовано, що сума грошових зобов'язань, донарахованих контролюючим органом на підставі спірного податкового повідомлення-рішення №0243361700 від 18.04.2018р., є різницею між сумою грошових зобов'язань нарахованих частково скасованим судом у справі №804/7057/16 податковим повідомленням-рішенням №0003951302 від 04.07.2016р. та сумою, на яку відбулося його скасування (основне зобов'язання: 14451,10грн. - 6672,20грн. = 7778,90грн. та штрафні санкції: 3612,78грн. - 1668,05грн. = 1944,73грн.).
Так само і спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0243341700 від 18.04.2018р. винесена на суму, що є різницею між первинно визначеною сумою боргу з ЄСВ відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0003981302 від 23.08.2016р., що частково скасована судовим рішенням у справі №804/7057/16, та сумою, на яку відбулося скасування (22037,44грн. - 15276,84грн. = 6760,60грн.).
Відповідно до і рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.04.2018р. №0243321700 винесено на суму, що є різницею між первинно визначеною сумою штрафу відповідно до частково скасованого судовим рішенням у справі №804/7057/16 рішення №0004021302 від 23.08.2016р., та сумою, на яку відбулося таке скасування (2203,74грн. - 1527,68грн. = 676,06грн.).
Встановлені судом вищенаведені обставини беззаперечно свідчать про те, що підставою для винесення оскаржуваних в рамках цієї справи рішень відповідача є виключно висновки акта перевірки №737/1302/ НОМЕР_1 від 10.06.2016р. та рішення суду у справі №804/7057/16 від 22.08.2017р., яким частково скасовані попередні рішення контролюючого органу, винесенні на підставі цього акта перевірки. Жодні інші підстави для прийняття цих рішень місця не мали, що відповідачем не спростовано.
При цьому судом встановлено, що в подальшому постановою Верховного Суду від 10.05.2018р. у справі №804/7057/16 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2017р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Таким чином, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017р. у справі №804/7057/16, яка стала підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.04.2018р. №0243361700, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.04.2018р. №Ф-0243341700 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.04.2018р. №0243321700 скасована 10.05.2018р.
Крім того, судом також встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2018р., ухваленим за результатами нового розгляду справи №804/7057/16, в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Водночас, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019р. у справі №804/7057/16 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2018р. скасовано та прийнято нову постанову, якою скасовано податкові повідомлення-рішення №0003951302 від 04.07.2016р. та №0006291700 від 23.08.2016р.; рішення №0004021302 від 23.08.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску; вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0003981302 від 23.08.2016р. зі сплати єдиного внеску та податкову вимогу №2394-17 від 02.09.2016р.
Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2019р. у справі №804/7057/16 (адміністративне провадження №К/9901/21210/19) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019р. у справі №804/7057/16.
Таким чином, вищевказаною постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019р. у справі №804/7057/16, яка відповідно до приписів ч.1 ст.325 КАС України є такою, що набрала законної сили, встановлено протиправність висновків акта перевірки №737/1302/ НОМЕР_1 від 10.06.2016р. та прийнятих на його підставі рішень контролюючого органу, а саме: податкових повідомлень-рішень №0003951302 від 04.07.2016р. та №0006291700 від 23.08.2016р.; рішення №0004021302 від 23.08.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску; вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0003981302 від 23.08.2016р. зі сплати єдиного внеску та податкової вимоги №2394-17 від 02.09.2016р.
Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019р. у справі №804/7057/16, зокрема, встановлено наступні обставини.
З акта перевірки №737/1302/ НОМЕР_1 від 10.06.2016р. слідує, що фактично за даними первинних документів, даними обліку в період з 01.01.2013р. по 31.12.2015р. ФОП ОСОБА_1 здійснювала друкування етикеток та надання поліграфічних послуг та господарська діяльність позивачем здійснювалася в нежитловому приміщенні площею 198кв.м, орендованому на праві договору позички від 01.11.2014р. №1/11/14 з фізичною особою ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 .
Як слідує з акту перевірки, перевіркою правильності визначення одержаного доходу, відображеного в декларації про доходи, з даними про суми загального одержаного доходу, встановленими в ході перевірки, не встановлено заниження доходу, але встановлено завищення валових витрат на суму 91731,47грн, що складається з сум: 47250грн. за 2014р. та 44481,47грн. за 2015 р., у зв'язку із чим перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в декларації про доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеному в ході перевірки, виявлено заниження на 91731,47грн. (2014р. - 47250,00грн.; 2015р. - 44481,47грн.).
З матеріалів справи апеляційним судом було встановлено, що 04.12.2014р. між позивачем та ТОВ «Кондитерська фабрика «Меркурій» укладено договір на виробництво поліграфічної продукції (етикеток), у зв'язку із чим в період з 08.12.2014р. по 26.12.2014р. даним контрагентом за замовлення поліграфічної продукції здійснено попередню оплату на суму 56700,00грн. за закупівлю матеріалів для виробництва поліграфічної продукції, що були витрачені на придбання відповідних матеріалів у ПП «Леванте» (оракал, лак, фарба в асортименті) та в ТОВ «Юнайтед Форест» (папір самоклеючий Unicoat), що підтверджується прибутковими накладними, видатковими накладними від 30.12.2014р. на суму 51700,00грн. та 4166,67грн. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що придбаний товар позивачем отримано, лише 03.03.2015р., що в подальшому використаний у виробництві продукції (етикеток) за замовленням ТОВ «Кондитерська фабрика «Меркурій», у зв'язку із чим списаний у формування виробничої собівартості замовленої продукції, про що свідчить акт списання матеріалів на виробництво №СпТ-000002 від 30.12.2014р., з огляду на що висновки акта перевірки про те, що товар не пов'язаний з господарською діяльністю позивача та залишався на залишках складу не підтверджені належними доказами.
Доказами видачі ТОВ «Кондитерська фабрика «Меркурій» замовленого товару - «етикеток» є видаткові накладні: №РН-0000014 від 09.2015р. на суму 5105,64грн.; №РН-0000012 від 30.03.2015р. на суму 3657,60грн.
Таким чином, судом встановлено, що витрати позивача в розмірі 47250,00грн. документально підтверджені, дані витрати безпосередньо пов'язані з виготовленням продукції, тобто з господарською діяльністю і з отриманням доходу - попередньою оплатою в сумі 56700,00грн.
Як слідує з акта перевірки, на виконання вимог укладеного договору між позивачем та ТОВ «Кондитерська фабрика «Меркурій» щодо виробництва поліграфічної продукції, за період з 15.12.2015р. по 21.12.2015р. позивачу надійшла попередня оплата на суму 84871,40грн., що використана позивачем для придбання товару у ТОВ «Компанія «Грінкар», що підтверджено видатковими накладеними від 22.12.2015р. на суму 44481,47грн. Даний товар списаний у виробничу собівартість, про що свідчить акт списання товарів від 20.01.2016р. №СпТ-000002.
Підтвердженням вироблення товару з придбаних у ТОВ «Компанія «Грінкар» матеріалів є видаткові накладні №РН-0000003 від 21.01.2016р. та №РН-0000001 від 21.01.2016р.
Таким чином, судом встановлено, що витрати позивача в розмірі 44481,47грн. документально підтверджені та дані витрати безпосередньо пов'язані з виготовленням продукції, тобто з господарською діяльністю та з отриманням доходу - попередньою оплатою в сумі 84871,40грн.
Крім того, акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та ТОВ «Кондитерська фабрика «Меркурій» від 31.12.2015р. підтверджує факт отримання позивачем передплати та в подальшому реалізації товару на певну суму.
Також судом встановлено, що зауваження відповідача щодо складання первинної документації в акті перевірки відсутні.
Згідно з актом перевірки та відповідно до наданих до перевірки первинних документів відповідач вказав, що придбаний товар мав бути відображений у складі понесених витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу, а тому позивач не мала права віднести до витрат звітного року безпосередньо пов'язаних з придбанням товарів витрати, в зв'язку з тим, що вони не пов'язані з отриманням доходу звітного року.
Однак, як слідує з акта перевірки, відповідач не заперечує факт понесення витрат для придбання товарів та не спростовує доводи позивача, що витрати позивача документально підтверджені та пов'язані з отриманням доходу.
Крім того, з матеріалів справи слідує, що відповідач не довів суду, чому документально підтверджені витрати в 2014р. та в 2015р. позивач не мала права відносити до витрат відповідно 2014р. та 2015р., та якщо необхідно відносити такі витрати до витрат 2015р. та 2016р., то чому, відповідачем не враховані дані витрати в зазначені періоди.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком відповідача про завищення валових витрат позивача та заниження оподатковуваного доходу, оскільки дані витрати документально підтверджені та пов'язані з отриманням доходу та висновки відповідача спростовуються матеріалами справи.
При цьому відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зважаючи на приписи ч.4 ст.78 КАС України, встановлені постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019р. у справі №804/7057/16, яка набрала законної сили, обставини не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.
Оскільки постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019р. у справі №804/7057/16 встановлено протиправність висновків акта перевірки №737/1302/ НОМЕР_1 від 10.06.2016р. та прийнятих на його підставі рішень контролюючого органу, а саме: податкових повідомлень-рішень №0003951302 від 04.07.2016р. та №0006291700 від 23.08.2016р.; рішення №0004021302 від 23.08.2016р. про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску; вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0003981302 від 23.08.2016р. зі сплати єдиного внеску та податкової вимоги №2394-17 від 02.09.2016р., та скасовано ці рішення, то підстави стверджувати про обґрунтованість та правомірність оскаржуваних в рамках цієї справи рішень контролюючого органу, прийнятих саме на підставі вказаного акта перевірки №737/1302/ НОМЕР_1 від 10.06.2016р., висновки якого не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи №804/7057/16, відсутні, тим більше, що судове рішення, на підставі якого було винесено спірні податкове повідомлення-рішення від 18.04.2018р. №0243361700, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 18.04.2018р. №Ф-0243341700 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.04.2018р. №0243321700 (ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017р. у справі №804/7057/16), також скасоване в касаційному порядку постановою Верховного Суду від 10.05.2018р. у справі №804/7057/16.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49600) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.04.2018р. №0243361700.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.04.2018р. №Ф-0243341700, винесену Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.04.2018р. №0243321700.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49600) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 01.06.2020 року.
Суддя О.М. Турова