16 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/549/20 пров. № А/857/5476/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,
з участю секретаря судового засідання Цар М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі № 500/549/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
суддя в 1-й інстанції - Мартиць О.І.,
час ухвалення рішення - 06.04.2020 року,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення - 06.04.2020 року,
24 лютого 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:
- визнати протиправними бездіяльність та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не здійснення та відмови ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року провести перерахунок та виплату перерахованого основного розміру пенсії обчисленої у 2019 році у зв'язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати згідно п.9-1 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 1 січня 2020 року проводити перерахунок та виплату ОСОБА_1 перерахованого основного розміру пенсії обчисленої у 2019 році, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно п.9-1 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розмірів середніх заробітних плат (доходів) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з яких сплачено страхові внески за 2018 рік, визначених постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №857/10365/19.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є громадянином з числа військовослужбовців учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС у 1986 році другої групи інвалідності, що підтверджується посвідченням (категорія 1) серії НОМЕР_1 виданим 14.03.2019 Тернопільською облдержадміністрацією, інвалідом війни другої групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 виданим 24.11.2011 УСП м. Тернополя та отримує пенсію перераховану на виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року №857/10365/19, що підтверджується листом відповідача від 31.01.2020 №76.
По адміністративній справі №500/1270/19, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 частково задоволені позовні вимоги, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 №857/10365/19, з метою повного захисту його порушеного права, усунення будь-яких перешкод для правильного розуміння та швидкого виконання вказаного рішення, змінено в абзаці третьому резолютивної частини у спосіб її доповнення та постановлено, - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 25 квітня 2019 року, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат.
Водночас, судом першої інстанції залишено без змін апеляційним судом, відмовлено у вимозі щодо перерахунку пенсії зі зміною мінімальної заробітної плати, з підстави передчасності цієї вимоги.
22.01.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення відповідно до частини четвертої пункту 9-1 Порядку перерахунку обчисленої у 2019 році пенсії, у зв'язку зі зміною з 1 січня 2020 року мінімальної заробітної плати.
Листом від 24.01.2020 №1900-0301-8/244 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
Позивач вважає вказану відмову протиправною, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі № 500/549/20 позовні вимоги задоволено частково.
Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що обставини встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили не підлягають доказуванню, а тому перерахунок пенсії має здійснюватися з урахуванням розмірів середніх заробітних плат (доходів) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з яких сплачено страхові внески за 2018 рік, визначених постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №857/10365/19.
Інші мотиви апеляційної скарги аналогічні мотивам позовної заяви.
Просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі № 500/549/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Позивач у судове засідання не прибув, однак до суду 12.06.2020 року надійшло його письмове клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що позивач направив відповідачу заяву про витребування доказів. Однак, це клопотання задоволеним бути не може, оскільки жодних доказів обґрунтованості відкладення розгляду справи позивачем не надано. Крім того, виходячи з положень ч. 4 ст. 196 КАС України присутність осіб, які беруть участь у справі, є не обов'язковою та судом така обов'язковою не визнавалася, а відкладення справи, призведе до необґрунтованого затягування апеляційного розгляду, коли таку може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та наданих письмових пояснень позивача викладених у позовній заяві та апеляційній скарзі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу проведено перерахунок пенсії та пенсія виплачується відповідно до вимог пункту 9-1 Порядку №1210, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону №796-XII.
Таким чином, Порядком №1210 не передбачено можливості проводити перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за 2020 рік, а середньомісячний коефіцієнт заробітної плати брати за 2018 рік, так як Порядок №1210 містить формулу такого перерахунку, в якому застосовується показник Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, тобто в даному випадку за 2019 рік.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі №500/1270/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 25.04.2019, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року у справі №500/1270/19 змінено.
Третій абзац резолютивної частини рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року у справі №500/1270/19 викладено в такій редакції:
"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 25 квітня 2019 року, обчисливши її з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пунктів 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат".
У решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року у справі №500/1270/19 залишено без змін.
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 №857/10365/19, відповідно до пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу проведено перерахунок пенсії, основний розмір якої становить 8235,65 гри.
22.01.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою щодо проведення перерахунку з 01.01.2020, обчисленої у 2019 році пенсії у зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати з 01 січня 2020 року.
За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 24.01.2020 №1900-0301-8/244 повідомило позивача, що показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019 рік не визначений.
Не погодившись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.
З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідності до статті 1 вказаного Закону, закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно статті 10 Закону №796-XII, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 49 Закону №796-XII визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Згідно частини 3 статті 59 Закону №796-XII (у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 №231-V) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
В редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", чинній з 01.10.2017, наведеною вище статтею визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Відповідно до статті 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210).
Згідно з пунктом 1 Порядку №1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851), цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону №796-XII.
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс х Кзс х Кв/100% (пункт 9 Порядку).
15.11.2017 (після внесення змін до статті 59 Закону №796-XII) постановою Кабінету Міністрів України за №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Відповідно до пункту 9-1 Порядку №1210, за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс х Кзс х Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс=Зп (мін) х 5/ Зс1, де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - це середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(II)/2019 словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 абзац перший пункту 9-1 Порядку №1210 викладено в такій редакції: "За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року."
Формулу, за якою обчислюється пенсія по інвалідності у цьому випадку, визначено пунктом 9-1 Порядку №1210. Цією нормою передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. При цьому, для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто, попередній рік.
Відповідно пункту 2 Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
З мотивів вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Порядком №1210 не передбачено можливості проводити перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за 2020 рік, а середньомісячний коефіцієнт заробітної плати брати за 2018 рік, так як Порядок №1210 містить формулу такого перерахунку, в якому застосовується показник Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, тобто в даному випадку за 2019 рік.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі № 500/549/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. П. Сеник
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 16.06.2020 року